Ухвала

від 25.10.2024 по справі 161/21966/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/21966/21

Провадження № 1-в/161/491/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 жовтня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника центру пробації ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Луцького міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог діючого законодавства,

В С Т А Н О В И В

15.10.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло подання провідного інспектора Луцького міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність до вимог діючого законодавства щодо ОСОБА_5 , засудженого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.03.2022 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.

Подання мотивує тим, що на обліку у відділі перебуває звільнений від відбування покарання з випробуванням засуджений ОСОБА_5 відповідно до вироку суду від 14.03.2022. Посилаючись на вимоги п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, ст.ст. 4, 5 КК України, ст.58 Конституції України, Закон України «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, просить вирішити питання про звільнення останнього від призначеного судом покарання у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння, караність якого законом усунута.

Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, що згідно з ч.5 ст.539 КПК України не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши міркування прокурора, представника центру пробації, які подання підтримали та просили звільнити засудженого від призначеного покарання, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи №82/2022, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст.5 КК України, на момент вчинення (у 2021 році) ОСОБА_5 діяння, за яке він засуджений вищевказаним вироком суду від 14.03.2022, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становить 1135 грн. (1135*2=2270).

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.03.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.

Водночас, вартість викраденого майна, що встановлена вищевказаним вироком суду від 14.03.2022 становила 381 грн 32 коп.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджений до покарання за вчинення діяння, що мало місце 07.09.2021, кримінальна караність якого законом усунена, суд прийшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає до задоволення, у зв`язку з чим останній підлягає звільненню від призначеного покарання за вищевказаним вироком суду.

Керуючись ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст. 336,537, 539 КПК України,суд,

П О С Т А Н О В И В

Подання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.03.2022 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, у зв`язку з усуненням законом караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий