Постанова

від 09.03.2022 по справі 454/2870/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/2870/20 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю.

Провадження № 33/811/1898/21 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ільницького М.М., розглянувши апеляційну потерпілої ОСОБА_2 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року,

встановив:

постановою Сокальського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року адміністративна справа відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП провадження закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до протоколу, 20.08.2020р. під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме вимог ч.1 ст.24, ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413, які полягають у допуску ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не погоджуючись з даною постановою потерпіла ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення або направити справу на доопрацювання.

В обґрунтування покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

В доповненнях до апеляційної скарги, підтриманих в судовому засіданні стороною потерпілої, зазначено, що ОСОБА_1 є співзасновником та керівником ТзОВ «Еко Трейд Вест» ЄДРПОУ 39059067, яке зареєстроване та провадить свою виробничу діяльність за адресою по вул.Яворницького у м.Сокаль. Вказує, що її чоловік, ОСОБА_4 03.07.2020 загинув внаслідок нещасного випадку, виконуючи разом з іншими особами ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ) протягом декількох днів до цього нещасного випадку ремонтні роботи на даху нежитлового приміщення, належного ТзОВ «Еко Трейд Вест», що відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Потерпіла стверджує, що ОСОБА_1 водночас зареєстрований як фізична особа-підприємець. При цьому ТзОВ «Еко Трейд Вест» займається виробництвом, а підприємець реалізує продукцію товариства, тому їхня діяльність є взаємопов`язаною.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ільницький М.М. надав письмові пояснення, які підтримав в судовому засіданні, зазначивши, що постановою Львівського апеляційного суду від 01.02.2021р. скасовано постанову Сокальського районного суду Львівської області від 04.11.2020 та матеріали справи повернуто в Головне управління Держпраці у Львівській області для належного оформлення. 13.04.2021р. в Сокальський районний суд згідно листа ГУ Держпраці у Львівській області від 31.03.2021р. поступили матеріали на виконання вказаної постанови Львівського апеляційного суду. Звертає увагу, що інших даних стосовно виконання постанови Львівського апеляційного суду від 01.02.2021 року ГУ Держпраці у Львівській області не надано та вказано, немає жодної згадки (посилання) про те, що ОСОБА_4 виконував ремонтні роботи даху на користь (за вказівкою) саме посадової особи в особі директора ТзОВ «Еко Трейд Вест» ОСОБА_1 . Також стверджує, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець в 2020 році не здійснював підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 (будівля колишнього хімічного заводу) та з часу його реєстрації як фізичної особи-підприємця в нього не було найманих працівників. З 2020 р. як ФОП він здійснює діяльність з оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, а також надає в оренду техніку. Таким видом діяльності як будівництво та будівельні роботи ОСОБА_1 як ФОП не займався та не займається. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в нього як фізичної особи-підприємця не працювали та не є його працівниками.

09.03.2022 від представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Бордюка М.Й. надійшло клопотання про завершення розгляду справи у відсутності сторони потерпілої.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ільницького М.М., який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що така підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

З аналізу матеріалів справи та норм права, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування судом першої інстанції всіх фактичних обставин справи, не дослідження та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного суду від 01.02.2021р. скасовано постанову Сокальського районного суду Львівської області від 04.11.2020р. та матеріали справи повернуто в Головне управління Держпраці у Львівській області для належного оформлення.

13.04.2021р. в Сокальський районний суд згідно листа ГУ Держпраці у Львівській області від 31.03.2021р. поступили матеріали на виконання вказаної постанови Львівського апеляційного суду, яким повторно надіслано матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який здійснює діяльність як фізична особа-підприємець.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особи-підприємець ОСОБА_1 здійснює економічну діяльність у виді оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Ці дані свідчать, про те, що ремонтні роботи дахів приміщень (як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та акті інспекційного відвідування) не входять до видів діяльності, які здійснює ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Разом з тим, в матеріалах справи немає належних та допустимих доказів тих обставин, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює економічну діяльність по АДРЕСА_1 , де 03.07.20 трапився нещасний випадок під час якого загинув ОСОБА_4 .

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 був найманим працівником та перебував у трудових відносинах та постійно здійснював трудову функцію в діяльності ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем (зокрема, трудовий договір, табель робочого часу тощо).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТзОВ «Еко Трейд Вест» та було придбане 02.07.2020. Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, співзасновником та керівником ТзОВ «Еко Трейд Вест» є ОСОБА_1 .

Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які правочини спрямовані на виконання робіт ОСОБА_4 з ремонту даху нежитлової будівлі належної ТзОВ «Еко Трейд Вест», що в м.Сокаль по вул.Яворницького, 107/1 Львівської області.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Згідно ч. 3 ст. 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом відповідальності у розумінні ч.З ст.41КУпАП є роботодавець, тобто, як це визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці», власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 був найманим працівником, перебував у трудових відносинах та постійно здійснював трудову функцію в діяльності ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця.

Інші докази, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.41 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вище викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання ОСОБА_1 невинним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.З ст.41 КУпАП, однак невірно вказав, що підставою закриття провадженням є закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

З правового аналізу ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення. Відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи, а тому спочатку необхідно встановити наявність чи відсутність в особи, відносно якої складено адміністративний протокол, складу адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні, а зокрема виключенні з резолютивної частини постанови положення про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задоволити частково.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року - змінити.

Виключити з резолютивної частини абзац другий а саме: Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.З ст.41 КУпАП провадженням закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маліновська-Микич