Постанова

від 04.11.2020 по справі 454/2870/20

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

454/2870/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2020 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Головного управління Держпраці у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,

за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу, 11.08.2020р. під час проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме вимог ч.1 ст.24, ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413, які полягають у допуску ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сам ОСОБА_1 своєї вини не визнав та подав клопотання, в якому зазначив, що в 2020 році він не здійснював підприємницької діяльності по АДРЕСА_2 .

В нього ніколи не було найманих робітників.

В 2020 році він як фізична особа-підприємець здійснював діяльність з оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, а також надає в оренду техніку.

Такі види діяльності як будівництво та будівельні роботи він як фізично особа-підприємець не здійснював.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в нього як фізичної особи-підприємця не працювали та не є його працівниками.

Крім того, з ОСОБА_2 до 03.07.2020р. він взагалі не був знайомим.

03.07.2020р. близько 10.30год. він приїхав на підприємство ТзОВ Еко Трейд Вест по вул.Яворницького,107/1 в м.Сокаль, директором якого він є, та помітив на даху складського приміщення двох чоловіків - ОСОБА_3 , а також ОСОБА_2 , якого він не знав до того. Він дав вказівку останнім негайно спуститися на землю та пішов у середину цеху.

Приблизно через 5-10хв до нього прибіг ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_3 впав з драбини. Дорогою в лікарню на його запитання ОСОБА_2 відповів, що він не знає чому вони з ОСОБА_3 в той день полізли на дах. Також, від останнього він довідався, що вночі вони вживали алкоголь.

Як фізична особа-підприємець він не має жодного відношення до приміщення, належного ТзОВ Еко Трейд Вест .

З ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не мав жодних розмов з приводу роботи та оплати їм грошових коштів.

Йому відомо, що ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність по ремонту дахів, мав своїх працівників та крім того, працював на ТзОВ Софро .

Дослідивши матеріали справи та клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Згідно ст.41 КУпАП, особу може бути притягнуто да адміністративної відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

На підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у справі до протоколу долучено акт інспекційного відвідування від 11.08.2020р., пояснення, акт про відмову від підпису, заяву ОСОБА_6 про розслідування прихованого нещасного випадку на виробництві при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, який призвів до смерті ОСОБА_3 , лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

В свою чергу, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює економічну діяльність у виді оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Таким чином, ремонтні роботи дахів приміщень (як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та акті інспекційного відвідування) не входять до видів діяльності, які здійснює ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець та він не надає послуг ремонту будівель, в тому числі дахів.

Пояснення ОСОБА_2 надані під час інспекційного відвідування, суд оцінює критично, оскільки такі не містять чіткого посилання на фактичний допуск працівників до роботи, а саме - виконання ним та ОСОБА_3 безпосередньо трудових обов`язків на своїх робочих місцях без укладення трудового договору.

В той жде час, Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З огляду на зазначене, з вказаних даних пояснень вбачаються зобов`язальні відносини, тобто виконання робіт ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з ремонту даху нежитлової будівлі, так як в справі відсутні докази того, що останні постійно здійснювали трудову функцію в діяльності підприємства та їх трудові відносини з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не припинялися після виконання визначеного завдання.

Також, нежитлова будівля по АДРЕСА_2 належить на праві власності ТзОВ Еко Трейд Вест , що стверджується відповідним витягом.

Жодних належних та допустимих доказів тих обставин, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює економічну діяльність по АДРЕСА_2 в матеріалах справи не міститься.

Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Карелін проти Росії, пункт 54 справи „Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи „Кривошапкін проти Росії).

У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе „функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає „обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

На підставі викладеного, справу про адміністративне правопорушення слід закрити за відсутністю в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, так як належними та допустимими доказами не доведено порушення вимог законодавства про працю.

Крім цього, ОСОБА_6 подала пояснення-заяву про залучення її як потерпілої до участі у даній справі.

На обґрунтування своїх вимог покликається на те, що вона є потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками ч.2 ст.272 КК України щодо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, яке спричинило нещасний випадок та смерть її чоловіка ОСОБА_3 .

Також, остання зазначає, що в даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування зобов`язаний дослідити та надати оцінку обставинам щодо порушення вимог законодавства про охорону праці.

Вивченням вказаної заяви та додатків до неї встановлено, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП стосується недотримання вимог трудового законодавства щодо обов`язку укладення трудового договору та не стосується негативних наслідків, щодо яких провадиться досудове розслідування.

З врахуванням наведеного, а також того, що в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, судом не здобуто підстав залучення ОСОБА_6 в якості потерпілої до участі у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Суддя: М. Я. Адамович