Ухвала

від 08.03.2022 по справі 120/2789/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

09 березня 2022 р. Справа № 120/2789/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕН БУД" (код ЄДРПОУ 42522958, місцезнаходження: вул. Максимовича, 4-А, прим. 6-1, м. Вінниця, 21036)

до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2022 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕН БУД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 1) та Державної податкової служби України (відповідач 2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 21.09.2021 № 3133300/42522958 комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, за № 1 від 31.08.2021;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладнихподаткову накладну, складену позивачем, за № 1 від 31.08.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.11.2021 № 3339320/42522958 комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, за № 1 від 30.09.2021;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену позивачем, за № 1 від 30.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 08.11.2021 № 3339321/42522958 комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, за № 1 від 31.10.2021;

- зобов`язати відповідача 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкову накладну, складену позивачем, за № 1 від 31.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.08.2021, 30.09.2021 та 31.10.2021 позивач сформував податкові накладні та направив їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанціями від 09.09.2021, 18.10.2021 та 01.11.2021 документи доставлено до відповідача 1 та прийнято, однак їх реєстрацію зупинено. На виконання вказівок контролюючого органу позивач надав пояснення та копії всіх документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв`язку з якими було складено податкові накладні. Проте рішеннями від 21.09.2021 за № 3133300/42522958, від 08.11.2021 за № № 3339320/42522958 та 3339321/42522958 відповідач 1 відмовив у реєстрації податкової накладної.

Не погодившись з вказаними рішеннями, 25.11.2021 позивач звернувся зі скаргами до Державної податкової служби України. Але рішеннями відповідача 2 від 01.12.2021 скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії без змін.

Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач звертається до суду.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду та подана з дотримання строку звернення до адміністративного суду. Судовий збір сплачений позивачем у визначених законом порядку та розмірі. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду та клопотання позивача про його поновлення, суд зазначає, що особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 122 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

За змістом частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, зазначена норма встановлює строки звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 та від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 2 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців.

Разом з цим, з урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, суд вважає, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Подібного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення від 21.09.2021 № 3133300/42522958, від 08.11.2021 за № № 3339320/42522958 та 3339321/42522958 комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної, складених позивачем.

При цьому позивач скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення та звернувся зі скаргою до ДПС України.

Відтак до спірних правовідносин застосовується строк звернення до суду, передбачений ч. 4 ст. 122 КАС України, тобто три місяці.

Рішенням комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 01.12.2021 за № № 56200/42522958/2, 56165/42522958/2 та 56166/42522958/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 21.09.2021 № 3133300/42522958, від 08.11.2021 за № № 3339320/42522958 та 3339321/42522958 без змін.

Отже, строк звернення до адміністративного суду з цим позовом завершився 01.03.2022, тоді як позивач звернувся до суду 03.03.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Водночас під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Такі обставини мають бути підтвердженні належними доказами.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Безсумнівно, це перешкодило своєчасному зверненню позивача до адміністративного суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що ТОВ "ЛОРЕН БУД" з поважних причин пропустило строк звернення до суду з цим позовом. При цьому суд враховує, що такий строк пропущено не істотно.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.

Так, у справі "Меньшакова проти України", № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року, пункт 53, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, п. 57). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі "Звольський та Звольська проти Чеської Республіки", п. 46).

Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).

Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Тому відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому у ч. 1 ст. 2 КАС Україна.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) розглядати справу, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас в силу положень ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа не належить до тих справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження, а прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень учасників справи в судовому засіданні, суд доходить висновку про можливість розгляду та вирішення цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та інших учасників справи (у письмовому провадженні). Керуючись ст. ст. 32, 171, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити товариству з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕН БУД" строк звернення до суду з цим позовом.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕН БУД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

3. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

4. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

5. Встановити відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачам 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

8. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

9. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачам також копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович