Постанова

від 29.06.2010 по справі 2-а-2555/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 червня 2010 р.           Справа № 2-а-2555/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Ковбасюк Ользі Миколаївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Васюти Ірини Вікторівни

відповідача :   Могира Івана Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці   

до:   Гаражно-будівельного кооперативу "Супутник"  

про: стягнення недоїмки по страхових внесках, штрафних санкцій та пені в сумі 13482 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ :

15 червня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Супутник» (далі – ГБК «Супутник») про стягнення недоїмки по страхових внесках, штрафних санкцій та пені в сумі 13 482,04 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем своєчасно не сплачувались нараховані  за відповідний базовий звітний період страхові внески в зв`язку з чим, за відповідачем  утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків в на загальну суму 13 482,04 грн. (недоїмка – 12 923,80 грн., штрафні санкції – 487,03 грн., пеня – 119,84 грн.), що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за вересень 2009 року – квітень 2010 року та рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Оскільки досудові заходи врегулювання спору щодо сплати страхових внесків не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутись до суду із вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні 29 червня 2010 року представником позивача заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12 532,04 грн. Клопотання мотивоване тим, що 25.06.2010 року відповідачем проведено перерахування до УПФ України у Замостянському районі м. Вінниці на загальну суму 950,00 грн. На підтвердження своїх доводів до матеріалів справи позивачем додано витяг із картки особового рахунку відповідача (а.с. 42).

Зважаючи на права, якими наділені сторони статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна розміру позовних вимог приймається судом,  оскільки такі дії позивача не  суперечать  закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

ГБК «Супутник» зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, про що свідчить заява (а.с. 11).

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Як визначено статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування,  сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Частиною 6 статті 20 Закону України № 1058- IV визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Згідно частини 3 статті 106 Закону України № 1058- IV обчислення   страхових  внесків  територіальними  органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:

ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;

неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;

якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.

Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідачем у період з вересня 2009 року по квітень 2010 року до управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці подавались розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 12-27), що підлягають сплаті за зазначений вище період, в яких відповідачем самостійно визначалися загальна сума страхових внесків. Так, за період з 09.2009 року по 04.2010 року відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків, що підлягає сплаті, у розмірі 19 922,85 грн., а саме:

- за вересень 2009 року сума страхових внесків, що підлягає сплаті становить  2073,28 грн. (а.с. 12);

- за жовтень 2009 року – 2323,20 грн. (а.с. 14);

- за листопад 2009 року – 2323,20 грн. (а.с. 16);

- за грудень 2009 року – 2349,95 грн. (а.с. 18);

- за січень 2010 року – 2631,55 грн. (а.с. 20);

- за лютий 2010 року –2937,45 грн. (а.с. 22);

- за березень 2010 року – 2631,55 грн. (а.с. 24);

- за квітень 2010 року – 2652,67 грн. (а.с. 26);

Частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

          Органи Пенсійного фонду складають рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страховиками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками органом Пенсійного фонду.

На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну  сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому  числі  донарахованих  страхувальниками  або  територіальними органами  Пенсійного  фонду,  накладається  штраф  у  розмірі   10 відсотків  своєчасно  не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Заборгованість ГБК «Супутник» перед Управлінням Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці по фінансовим санкціям та пені складає 558,24 грн.:

1. Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страховиками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 1224 від 18.12.2009 року (а.с. 33) в сумі 48,63 грн., у тому числі:

                    по сплаті штрафних санкцій – 35,59 грн.

                    по сплаті пені – 13,04 грн..

Дане рішення отримане бухгалтером ГБК «Супутник» 18.12.2009 року, про що свідчить його підпис в рішенні.

2. Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страховиками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 183 від 22.02.2010 року (а.с. 34) в сумі 558,24 грн., у тому числі:

                    по сплаті штрафних санкцій – 451,44 грн.

                    по сплаті пені – 106,80 грн.

Дане рішення отримане бухгалтером ГБК «Супутник» 22.02.2010 року, про що свідчить його підпис в рішенні.

Положеннями частини 3 статті 106 Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

          07.04.2010 року бухгалтером ГБК «Супутник» отримана вимога № Ю-132 (а.с. 35) про те, що загальна сума боргу відповідача становить 8197,82 грн.

Жодного доказу про узгодження даних вимог з органами Пенсійного фонду чи їх оскарження в судовому порядку відповідачем надано не було.

Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 106 Закону визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання  не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник  узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених  випадках орган Пенсійного  фонду також  має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Як вбачається з реєстру перерахувань страхових внесків по ГБК «Супутник» за період з 01.10.2009 року по 14.06.2010 року (а.с. 36) за зазначений вище період відповідачем проведено перерахування до УПФ України у Замостянському районі м. Вінниці на загальну суму 7047,68 грн.

Крім того, відповідно до витягу із картки особового рахунку (а.с. 42) 25.06.2010 року відповідачем проведено перерахування до УПФ України у Замостянському районі м. Вінниці на загальну суму 950,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача становить 12 532 грн. 04 коп. та підтверджується наявними у адміністративній справі матеріалами.

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який  справляється  на   всій   території   України   в   порядку,  встановленому цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового  розгляду,  зробивши  усну  заяву.   Якщо   відмову   від адміністративного  позову  чи  визнання  адміністративного  позову викладено  в  адресованій   суду   письмовій   заяві,   ця   заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі  повного  визнання відповідачем  адміністративного  позову  і  прийняття  його  судом приймається  постанова  суду  про  задоволення   адміністративного позову. Суд  не  приймає  відмови  від  адміністративного  позову, визнання   адміністративного   позову    і    продовжує    розгляд адміністративної  справи,  якщо  ці  дії  позивача або відповідача суперечать закону  чи  порушують  чиї-небудь  права,  свободи  або інтереси.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд, переконавшись у наявності законних підстав визнання адміністративного позову відповідачем, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ГБК «Супутник» заборгованості в сумі 12 532 грн. 04 коп. є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Гаражно - будівельного коопертиву "Супутник" (21100 м. Вінниця вул. Складська, 23, р/р 26002051258221 в ХОФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 315018, код ЄДРПОУ 20097711) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (21100 м. Вінниця, вул. 50-річчя Перемоги, 7, р/р 25601323531203 ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк" МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) заборгованість в сумі 12 532 гривні 04 коп. (дванадцять тисяч п"ятьсот тридцять дві гривні 04 коп.).

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   05.07.10  

Суддя                                                                                               Поліщук Ірина Миколаївна

29.06.2010