Постанова

від 09.03.2022 по справі 420/17157/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/17157/21

Головуючий в І інстанції: Іванов Е.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 16.12.2021 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернігівська митниця, про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 66616734 від 26.08.2021 року щодо примусового виконання постанови № 0523/10200/20, виданої 16.11.2020 року, про відкриття виконавчого провадження № 66617073 від 26.08.2021 року щодо примусового виконання постанови № 0531/10200/20, виданої 16.11.2020 року, про відкриття виконавчого провадження № 66616939 від 26.08.2021 року щодо примусового виконання постанови № 0532/10200/20, виданої 16.11.2020 року, про відкриття виконавчого провадження № 66617185 від 26.08.2021 року щодо примусового виконання постанови № 0522/10200/20, виданої 16.11.2020 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Чернігівську митницю.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на пропуск стягувачем строку для пред`явлення до примусового виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Апеляційний розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження на підставі заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності та згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.08.2021 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кудряшовим П.Ю. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження: № 66616734 щодо примусового виконання постанови Чернігівської митниці № 0523/10200/20, виданої 16.11.2020 року; № 66617073 щодо примусового виконання постанови Чернігівської митниці № 0531/10200/20, виданої 16.11.2020 року; № 66616939 щодо примусового виконання постанови Чернігівської митниці № 0532/10200/20, виданої 16.11.2020 року; № 66617185 від 26.08.2021 року щодо примусового виконання постанови Чернігівської митниці № 0522/10200/20, виданої 16.11.2020 року.

Зазначеними постановами відкрито виконавче провадження по стягненню з боржника ОСОБА_1 суми штрафу на користь стягувача - Чернігівської митниці.

Виконавчі провадження відкрито щодо виконання наступних постанов Північної митниці, а саме: постановою № 0523/10200/20 від 16 листопада 2020 року накладено на ОСОБА_1 , як на директора компанії ТОВ «ТЕТІВА» (код ЄДРПОУ 42283444), штраф в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 1534755,90 грн. (за ст. 485 МК України); постановою № 0531/10200/20 від 16 листопада 2020 року накладено на ОСОБА_1 , як на директора компанії ТОВ «ТЕТІВА» (код ЄДРПОУ 42283444), штраф в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 1487964,39 грн. (за ст. 485 МК України); постановою № 0532/10200/20 від 16 листопада 2020 року накладено на ОСОБА_1 , як на директора компанії ТОВ «ТЕТІВА» (код ЄДРПОУ 42283444), штраф в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 1454308,86 грн. (за ст. 485 МК України); постановою № 0522/10200/20 від 16 листопада 2020 року накладено на ОСОБА_1 , як на директора компанії ТОВ «ТЕТІВА» (код ЄДРПОУ 42283444), штраф в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 1455021,33 грн. (за ст. 485 МК України).

Позивач оскаржувала в судовому порядку постанови у справах про порушення митних правил від 16 листопада 2020 року № 0522/10200/20, № 0523/10200/20, № 0531/10200/20, № 0532/10200/20.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року у справі № 947/35519/20 задоволено позовні вимоги.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі № 947/35519/20 рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року скасовано, прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що стягувачем пропущено строк для пред`явлення до примусового виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, а тому, відповідачем протиправно відкриті спірні виконавчі провадження.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано вимог законодавства України, чинного на момент прийняття оскаржуваних виконавчих документів та відкриття виконавчих проваджень за виконавчими документами (постановами митного органу), строк пред`явлення до виконання яких станом на їх прийняття не сплинув, оскільки зупинявся у зв`язку з оскарженням позивачем постанов у справах про порушення митних правил від 16 листопада 2020 року № 0522/10200/20, № 0523/10200/20, № 0531/10200/20, № 0532/10200/20 у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Частиною 2 статті 535 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що митний орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу (частина 1 статті 535 Митного кодексу України).

Давність виконання постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил визначена статтею 536 Митного кодексу України, якою визначено, що не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Згідно зі статтею 533 цього Кодексу подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Частиною 1 статті 529 Митного кодексу України передбачено, що постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст.ст. 539, 540 Митного кодексу України штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України.

У разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова митного органу або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна. Постанова митного органу або суду (судді), по якій стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що виніс постанову. Штраф вноситься до державного бюджету.

Відповідно до статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями частини першої статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню (стаття 4 Закону № 1404-VIII).

За змістом частини 1 статті 12 Закону 1404-VIIІ виконавчі документи, зокрема, посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (стаття 26 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи положення статті 487 Митного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення поширюють свою дію на правовідносини, що стосуються провадження у справах про порушення митних правил, але тільки в тій частині, яка не врегульована нормами Митного кодексу України.

Разом з тим, оскільки нормами статті 533 Митного кодексу України передбачено лише зупинення виконання постанови у справі про порушення митних правил у разі її оскарження в судовому порядку, проте не врегульовано питання строків давності для звернення цієї постанови до виконання, якщо така постанова є предметом судового оскарження, то колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку мають застосовуватись норми статті 303 КУпАП, яка встановлює загальне правило щодо строків давності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред`явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, який розглядає цю скаргу.

Отже, примусовому виконанню підлягає постанова, яка не виконана особою, відносно якої постановлено, у строк визначений статтею 539 Митного кодексу України, якщо така постанова не оскаржувалася, або ж, у випадку її оскарження, після залишення скарги без задоволення - набрання постановою законної сили, якщо з цього часу не минуло три місяці.

З огляду на те, що постанови Північної митниці від 16 листопада 2020 року № 0522/10200/20, № 0523/10200/20, № 0531/10200/20, № 0532/10200/20 були оскаржені до суду, а судове рішення за результатами їх перегляду набрало законної сили 02.06.2021 року та підлягали пред`явленню протягом трьох місяців, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови державного виконавця від 26.08.2021 року про відкриття виконавчих проваджень є такими, що винесені в межах тримісячного строку, встановленого 536 Митного кодексу України, а тому, підстави для їх скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску стягувачем строку для пред`явлення до примусового виконання постанов про накладення адміністративних стягнень спростовуються наведеними висновками суду.

Колегія суддів наголошує, що апелянт помилково виходить із буквального тлумачення статті 536 Митного кодексу України без логічного взаємозв`язку із положеннями статті 487 МКУ та статті 303 КУпАП.

Висновки суду у даній справі відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 740/3556/16-а, від 10 жовтня 2019 року у справі № 740/3558/16-а, від 25 листопада 2019 року у справі № 825/832/17, від 31 січня 2020 року у справі № 712/5096/17.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції, суперечать правовим позиціям ВС та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 10.03.2022 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька