Постанова

від 14.03.2022 по справі 191/2897/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2007/22 Справа № 191/2897/20 Суддя у 1-й інстанції - Твердохліб А. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Друга Синельниківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_5 , яка на момент смерті проживала за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Новогніде. Після смерті ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори, Мельниковим О.Ж., спадкова справа №388/2019, зареєстрована в реєстрі за №2-982, спадкове майно померлої перейшло до ОСОБА_3 , яка є дочкою спадкодавиці. Син померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , який є батьком позивач, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначав, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 , який є онуком померлої ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 , він перебував за кордоном, а тому подати заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк не міг. Позивач звернувся до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_5 . Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 вересня 2020 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_5 , яка за життя заповіту не складала. Із вказаною постановою нотаріуса позивач не погоджується, вважаючи, що він має право на спадкування 1/2 частини земельної ділянки (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172), після смерті ОСОБА_5 , за законом за правом представлення. На підставі викладеного представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив суд визнати за ОСОБА_1 право на спадкування 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 7,32 га (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172), що розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за законом за правом представлення; визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 червня 2020 року, зареєстроване в реєстрі за №2-982, яке було видано державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Мельником О.Ж., спадкова справа №388/2019 року, на ім`я ОСОБА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Синельниківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 16 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне засування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи - ОСОБА_4 (а.с.227, 228).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено у ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_6 (а.с.55).

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача - ОСОБА_6 помер (а.с. 54).

ОСОБА_5 є матір"ю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка змінила прізвище на ОСОБА_8 після укладення шлюбу 18 вересня 1976 року (а.с.33, 34, 55).

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся позивача - ОСОБА_5 померла (а.с.31).

За життя ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка, загальною площею 7,32 га, що розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172) (а.с.47).

Із копії спадкової справи №388/2019 року, заведеної Другою Синельниківською державною нотаріальною конторою після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_5 на момент смерті була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 . У справах виконкому Раївської сільської ради (Новогнідський старостинський округ) по алфавітній книзі обліку заповітів, заповіт від ОСОБА_5 не значиться (а.с.34).

Позивач ОСОБА_1 з 12 березня 2003 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

30 листопада 2019 року до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась дочка померлої - ОСОБА_3 (а.с.29).

24 червня 2020 року Другою Синельниківською державною нотаріальною конторою Стеценко Н.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, загальною площею 7,32 га, що розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172) (а.с.49).

12 вересня 2020 року із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся онук померлої - ОСОБА_1 (а.с.52).

12 вересня 2020 року державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, із зазначенням про те, що свідоцтво про право на спадщину за законом за правом представлення на майно, що належало померлій ОСОБА_5 , не може бути видано, тому що після померлої ОСОБА_5 , є спадкоємець першої черги - ОСОБА_3 , яка вже оформила спадщину (а.с.54).

Встановлено, станом на 26 серпня 2019 року - дату смерті спадкодавця ОСОБА_5 , її син та батько позивача - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із спадкової справи №18/2016 року, заведеної приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Моничем М.Ю. після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що 06 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.147).

06 грудня 2016 року із заявою про відмову від спадщини до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Монич М.Ю. звернулася донька померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 (а.с.146, 157).

Таким чином у справі встановлено, позивач ОСОБА_1 12 вересня 2020 року звернуся із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку представлення, із пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Із відповідними вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач ОСОБА_1 до суду не звертався.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання права власності на спадкове майно.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 до дня її смерті, а тому прийняв спадщину, є безпідставними та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно невідповідності рішення суду фактичним обставинам справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є необґрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова