Рішення

від 16.03.2021 по справі 191/2897/20

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2897/20

Провадження № 2/191/972/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу в режимі відеоконференції з Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, вимоги у якій обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка на момент смерті проживала за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Новогніде. Після смерті ОСОБА_4 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 , спадкова справа №388/2019, зареєстрована в реєстрі за №2-982, спадкове майно померлої перейшло до ОСОБА_3 , яка є дочкою спадкодавиці. Син померлої ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час відкриття спадщини, ОСОБА_1 , який є онуком померлої ОСОБА_4 та сином ОСОБА_6 , перебував за кордоном, а тому подати заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк не міг. Позивач звернувся до Другої синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_4 . Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2020 року, позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_4 , яка за життя заповіту не складала. З вказаною постановою нотаріуса позивач не погоджується, вважаючи, що він має право на спадкування Ѕ частини земельної ділянки (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172), після смерті ОСОБА_4 , за законом за правом представлення. В зв`язку із викладеним, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право на спадкування Ѕ частки земельної ділянки, загальною площею 7,32 га (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172), що розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за законом за правом представлення; визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.06.2020 року, зареєстроване в реєстрі за №2-982, яке було видано державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори Мельником О.Ж., спадкова справа №388/2019 року, на ім`я ОСОБА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ; вирішити питання про стягнення судового збору.

У відзиві на позов від 27.10.2020 року, відповідач ОСОБА_3 вказала на те, що ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, згідно ст. 1270 ЦК України, після відкриття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та не довів поважність причини пропуску вказаного строку, а посилання на його перебування за кордоном, належними доказами не підтверджено. Просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, поданого ним 25 вересня 2020 року (а.с.18-20).

Представником позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 18.11.2020 року до суду надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що нотаріусом у постанові про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 не порушено питання про пропуск ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивач звернувся до суду саме на підставі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2020 року, де ставиться під сумнів право ОСОБА_1 на спадщину за законом за правом представлення. До відзиву додано копію закордонного паспорта позивача, яким підтверджено його перебування за межами України в період з 11.02.2020 року по 23.03.2020 року. Просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та не приймати до уваги відзив відповідача на позовну заяву.

Суд зазначає про те, що відповідачем ОСОБА_3 хоч і не надано суду документів, що підтверджують надіслання відзиву іншим учасникам справи, але представником позивача все ж таки надано суду відповідь на вищевказаний відзив.

Тобто, представник позивача, надавши суду відповідь на відзив, реалізував таким чином своє процесуальне право, і підтвердив обставину обізнаності у наявності відзиву на позов, поданого відповідачем. Посилання представника ОСОБА_2 в частині порушення відповідачем п.2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за викладених обставин, таким, що зводиться до формалізму.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Де знаходився ОСОБА_1 в період з 26.08.2019 року до 12.09.2020 року, представник не знає. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , у судовому засіданні пояснив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , у 2016 році помер її син ОСОБА_6 12.09.2020 року до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за правом представлення звернувся син померлого ОСОБА_6 , який є онуком ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , право якого на спадкування за законом за правом представлення ніким не заперечується та не оспорюється. Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 рахується з 26.08.2019 року до 26 лютого 2020 року. Позивачем не доведено поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, його звернення до нотаріуса відбулось через 7 місяців, після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Факт перебування позивача в Республіці Польща сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини. Прийняття спадщини позивачем не обмежувалось періодом з 11.02.2020 року до 26.02.2020 року, тобто періодом часу, у межах шестимісячного строку, коли ОСОБА_1 перебував за кордоном. За викладених обставин, представник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Третьою особою - завідувачем Другої Синельниківська державної нотаріальної контори надано суду заяву про розгляд справи без участі нотаріуса.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що встановлено із копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 01.07.2016 року виконавчим комітетом Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та копії Свідоцтва про народження від 04.07.1986 року, виданого Навогнідською с/р Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с. 54-55).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27 серпня 2019 року виконавчим комітетом Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_4 , яка була матір`ю ОСОБА_6 , відповідно до копії свідоцтва про народження від 30.01.1960 року (а.с.31).

Із копії спадкової справи №388/2019 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , вбачається, що остання на момент смерті проживала одна по АДРЕСА_2 . У справах виконкому Раївської сільської ради (Новогнідський старостинський округ) по алфавітній книзі обліку заповітів, заповіт від ОСОБА_4 не значиться.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Із заявою про прийняття спадщини до Другої синельниківської державної нотаріальної контори 30.11.2019 року звернулась дочка спадкодавиці ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , якій 24 червня 2020 року видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, загальною площею 7,32 га, що розташована на території Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 1224886400:01:003:0172).

12.09.2020 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , звернувся онук ОСОБА_1 , якому цієї ж дати державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, із зазначенням про те, що свідоцтво про право на спадщину за законом за правом представлення на майно, що належало померлій ОСОБА_4 , не може бути видано, тому що після померлої ОСОБА_4 , є спадкоємець першої черги - ОСОБА_3 , яка вже оформила спадщину.

Тобто, під час розгляду справи встановлено, що до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , помер її син ОСОБА_6 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , який має сина ОСОБА_1 .

В свою чергу, право позивача ОСОБА_1 здійснювати спадкування за правом представлення ніким не оспорюється, оскільки воно йому належить за обставин, зазначених вище.

В частині обґрунтування представником позивача позову про те, що ОСОБА_1 не звернувся у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки знаходився за межами України, що підтверджено копією Паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 в період з 11 лютого 2020 року до 23 березня 2020 року, суд вказує, що перебування поза межами місця постійного проживання не може бути визнано поважною причиною, яка об`єктивно перешкодила позивачу своєчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки законодавство України, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій, дозволяє направлення заяви про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку.

Крім того, судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 не проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 до дня її смерті, не подав у визначений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини після її смерті, і не порушував перед судом питання про поновлення строку для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за правом представлення, тому обраний ним спосіб захисту у виді визнання права на спадщину та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, є передчасним, тобто невірним, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно, і судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду стягнутий бути не може.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 60, 141, 263-265 ЦПК України, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, 1266, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 125-126 Земельного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.03.2021 року.

Суддя:А. В. Твердохліб