Рішення

від 21.02.2022 по справі 465/2431/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/2431/21

2/465/949/22

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2022 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої-судді Марків Ю.С.,

за участі секретаря судового засідання Чапля В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Огородник О.І. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соняшне" в особі голови правління Подолюха В.І. про стягнення заборгованості за заробітною платою та час вимушеного простою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 06.04.2021 року звернулась до суду із позовною заявою до ОСББ «Соняшне» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 10949,60 грн. та стягнені вимушеного простою, 06.07.2021 року подала заяву про збільшення позовних вимог та просила також стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 25500 грн.

Позов мотивує тим, що позивач перебувала у трудових відносинах з ОСББ «Соняшне» на підставі наказу "Про прийняття на роботу" від 20.01.2020 № 1. 30 вересня 2020 року її було звільнено відповідно п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу про звільнення від 16.09.2020 №6. Відповідач при звільненні нарахував, але не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платні у розмірі 10949, 60 грн.

Крім того, позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню заробіток за час вимушеного простою в розмірі 0,5 мінімальної суми заробітної плати за кожен місяць простою. Мотивів цієї вимоги в позові не наведено.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 10949,60 грн. та заборгованість за час простою.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30 квітня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник відповідача ОСББ «Соняшне» надав суду письмовий відзив на позовну заяву, де зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю у зв`язку з безпідставністю таких, з мотивів наведених у відзиві.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, просив відмовити в задоволенні такого.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, з приводу заяви про збільшення позовних вимог, яка подана позивачкою 06.07.2021 року, слід зазначити наступне.

Як вбачається з ухвали Франківського районного суду м.Львова від 30.04.2021 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, та перше судове засідання призначено та відбулось 16.06.2021 року.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважним. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Разом з тим, подаючи заяву про збільшення позовних вимог поза строком, встановленим ЦПК України, позивач з заявою про поновлення строку на її подання до суду не зверталась, відтак така на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК залишається судом без розгляду, що не позбавляє позивачку в подальшому звернутись до суду з такою вимогою.

Щодо розгляду позовної вимоги про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до трудової книжки, виданої НОМЕР_1 від 01 лютого 2020 року, ОСОБА_1 з 01.02.2020 працювала у ОСББ «Соняшне» на посаді юрисконсульта на підставі наказу № 1 від 30.01.2020.

Як вбачається з наказу №1 від 01.02.2020 «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », таку прийнято на роботу в ОСББ «Соняшне» за сумісництвом з 01.02.2020 з посадовим окладом 0,5 мінімальної заробітної платні.

Відповідно до наказу №6 від 16.09.2020 «Про звільнення з посади юрисконсульта ОСОБА_1 » така звільнена з роботи 30.09.2020 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Борг по невиплаченій заробітній платні становить 10949, 60 грн.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Слід також зауважити, що відповідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено наказом від 29.07.93 року № 58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 241-1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

З довідки від 02 грудня 2020 року ОСББ «Соняшне» та наказу про звільнення вбачається, що ОСОБА_1 не виплачена заробітна плата в розмірі 10949, 60 грн.

З приводу зауважень представника відповідача, що наказ про прийняття на роботу за сумісництвом позивачки винесений нею ж, як головою ОСББ «Соняшне» неправомірно, оскільки на той час позивачка не мала основного місця праці, не заслуговують на увагу, оскільки такий ніким не оскаржений та є чиним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 10949, 60 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення простою, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Частиною 2 ст. 34 КЗпП України передбачено, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості терміном до одного місяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 113 КЗпП України про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою та наказ власника або уповноваженого ним органу.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вказаного, а відтак є недоведеними.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, відповідно до ст. 263 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, та слід стягнути з відповідача заборгованість по сумі, яка підлягала виплаті позивачу на час її звільнення у загальному розмірі 10949,60 грн.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Суд звертає увагу, що за подання до суду позовної заяви про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, позивачем були понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача по справі на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81,158, 258, 263-265, 268 Цивільно-процесуального Кодексу України, Законом України "Про нотаріат", суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соняшне" в особі голови правління Подолюха В.І. про стягнення заборгованості за заробітною платою та час вимушеного простою - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соняшне" на користь ОСОБА_1 10949 (десять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 60 коп. заборгованості по заробітній платі.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соняшне", код ЄДРПОУ 43417224, адреса: м.Львів, вул.Городоцька, буд.211.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2022 року.

Суддя Ю.С. Марків