Ухвала

від 13.03.2022 по справі 500/9873/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

Справа № 500/9873/21

14 березня 2022 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Об`єднання співласників багатоквартирного будинку "вул. Чорновола 13" до Тернопільська міська рада про - визнення протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Так, 30.12.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «вул. Чорновола, 13» (далі - позивач) до Тернопільської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола, 15» (далі - третя особа), в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.01.2022 просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07.07.2021 №569 (далі - рішення №569);

- зобов`язати Тернопільську міську раду винести на розгляд сесії питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ «вул. Чорновола, 13» та надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ «вул. Чорновола, 13».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, рішенням Тернопільської міської ради від 07.07.2021 №569 «Про встановлення дитячого майданчика», яким Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Добро Бут» надано дозвіл на встановлення дитячого майданчика у дворі будинків №13 та №15 по вул. Чорновола , порушується право співвласинків квартир багатоквартирного житлового будинку на користування майно, а саме земельною ділянкою.

Щодо іншої частини позовних вимог позивач вказав наступне.

24.05.2021 до Центру надання адміністративних послу Тернопільської міської ради позивачем подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В порушення приписів ст.ст.118,122 Земельного кодексу України відповідач не розглянув клопотання позивача у місячний строк.

Таку бездіяльність відповідача позивач уважає протиправною, оскільки нормами Земельного кодексу України, передбачено порядок та строк розгляду органом місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву залишено без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог та сплати судового збору у визначеному розмірі (а.с.37,38).

06.01.2022 позивачем усунуто недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору та подання заяви про уточнення позовних вимог (а.с.40-42).

Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (а.с.37,38).

02.02.2022 відповідач подав через відділ документального забезпечення суду відзив на позов (а.с.57-67).

У відзиві на позов відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Покликався на те, що позивач вказуючи про протиправність рішення №569 не зазначив, які саме майнові права позивача порушенні оскаржуваним рішенням.

Щодо стосується розгляду клопотання позивача від 24.05.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказав, що за результатами розгляду клопотання позивача підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Чорновола, 13 ». Зазначений проект рішення 14.06.2021 оприлюднено на офіційному сайті Тернопільської міської ради. Після цього, проект такого рішення виносився на розгляд постійної комісії з питань містобудування, де не набрав необхідно кількості голосів.

Про прийняття такого рішення позивача проінформовано листом від 21.12.2021 №29162-Ю.

Обставини встановленні судом.

Позивач, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола, 13» відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою (дата та номер запису ЄДРПО: від 21.04.2021, 1006461020000013024).

Шербакова Оксана Михайлівна , є керівником позивача (а.с.8).

24.05.2021 позивач звернувся через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради для одержання послуги: «Надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки А-25-01», про що подав наступні документи: 1) заяву, встановленого зразка на ім`я міського голови; 2) графічні матеріали (викопіювання з чергового плану міста 1:2000, план земельної ділянки 1:500 з описом меж, на яких зазначено місце розташування та розмір земельної ділянки); 3) документ, що засвідчує про отримання багатоквартирного житлового будинку; 4) розрахунок потреб площі (а.с.11-13).

У місячний строк відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви.

З метою отримання інформації про результати розгляду поданого клопотання від 24.05.2021, позивач звернувся на адресу відповідача із заявою б/н, в якій просив розглянути його клопотання у встановленому порядку (а.с.19).

Листом Тернопільської міської ради від 06.08.2021 №16859-Ю позивача повідомлено про те, що проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку вул. Чорновола, 13 , ОСББ «Чорновола, 13» подано на відповідні погодження. (а.с.20).

10.12.2021 позивач звернувся на із листом на адресу відповідача в якому просив на сесії Тернопільської міської ради розглянути проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Чорновола, 13, ОСББ «Чорновола, 13 ».

Листом Тернопільської міської ради від 21.12.2021 №29162-Ю позивачу повідомлено, що проект указаного рішення подано на розгляд постійної комісії з питань містобудування, де за результатами голосування рішення не прийнято (а.с.64).

Крім цього, листом від 21.12.2021 №29162-Ю позивача повідомлено про те, що на підставі звернення ОСББ «Добро Бут», з метою покращення благоустрою міста, керуючись законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», Земельним кодексом України, Правилами благоустрою Тернопільської міської територіальної громади, рішенням Тернопільської міської ради від 07.07.2021 №569 «Про встановлення дитячого майданчика», дозволено встановити дитячий майданчик у дворі будинків №№13 і 15 (а.с.62).

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо не розгляду у встановленому порядку та у визначений строк клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку вул. Чорновола, 13, ОСББ «Чорновола, 13 », а рішення Тернопільської міської ради від 07.07.2021 №569 «Про встановлення дитячого майданчика» таким, що порушує право користування співвласників багатоквартирнго житлового будинку за адресою вул. Чорновола, 13 , земельною ділянкою, позивач звернувся з даним позовом до окружного адміністративного суду.

Зміст спірних правовідносин.

Суд уважає, що між позивачем та відповідачем виник спір з приводу:

- порядку прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку вул. Чорновола, 13, ОСББ «Чорновола, 13 »;

- права користування співвласниками будинку за адресою: вул. Чорновола, 13 , прилеглою земельною ділянкою.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався, постановляючи ухвалу.

Аналізуючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення №569, в частині підстави позову, суб`єктного складу сторін спірних правовідносин та обраного способу захисту суд вбачає наступне.

В якості підстави позову позивач указує на те, що рішення №569 порушує право співвласників багатоквартирного будинку по вул. Чорновола, 13 на користування земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок.

По суті позивач вказує на те, що право використовувати земельну ділянку, в межах її цільового призначення, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок належить співвласникам квартир цього будинку. Іншими словами, ініціювати питання розміщення дитячого майданчика та/або інших споруд, які можуть розміщуватись за певних умов, визначати порядок такого розміщення, належить виключно співвласникам квартир багатоквартирного житлового будинку. Прийнявши за зверненням ОСББ «Добро Бут» рішення про надання дозволу на встановлення дитячого майданчика, відповідач надав право іншому суб`єкту реалізувати майнові права стосовно земельної ділянки, на якій знаходиться багатоквартирний житловий будинок по вул. Чорновола, 13 , чим порушив права співвласників цього будинку, позаяк такий акт прийнятий поза волею останніх.

Надаючи оцінку таким доводам позивача суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-ІІІ (далі - Закон №2866-ІІІ), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із абз.5 ч.1 ст.1 Закону №2866-ІІІ, співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Частини першої, третьої-п`ятої статті 4 Закону №2866-ІІІ, передбачають, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Частина перша статті 6 Закону №2866-ІІІ, визначає, що об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.16 Закону №2866-ІІІ, об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Отже, ОСББ є юридичною особою, яка створюється власниками квартир, зокрема, для захисту прав та представлення інтересів співвласників у судах, органах місцевого самоврядування, органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях не залежно від форм власності, головним чином з метою забезпечення реалізації співвласниками своїх прав на володіння та користування спільним майно.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.

Частини перша та друга статті 42 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачаються, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ЗК України у разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з п. «д» ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частина перша статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII (далі - Закон №417-VIII), передбачає, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Пункт 6 частини першої статті 1 Закону №417-VIII, ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначають, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пункт 1 частини першої статті 6 Закону №417-VIII, унормував, що співвласники маються право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Частина перша статті 6 №417-VIII, вказує, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За змістом ч.ч.1,2 ст.10 Закону №417-VIII, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, зокрема про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Отже, земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. Для реалізації своїх прав співвласники утворюють об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, якому делегують повноваження, зокрема щодо володіння та використання майном, в тому числі земельною ділянкою.

За змістом ч.ч.1,2 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Частинами першою та другою статті 13 ЦК України, передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Частина перша статті 316 ЦК України, передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина перша статті 317 ЦК України, визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частини перша-третя статті 317 ЦК України, вказують, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частини перша та друга статті 321 ЦК України, унормовують, що Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як вбачається із ч.ч.1,2 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом (ч.ч.1,2 ст.20 ЦК України).

За змістом ст.15, п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За правилами ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, позивач вважаючи, що правовим актом відповідача порушенено право на використання земельної ділянки, яка належить співвласникам на праві спільної сумісної вирішив звернутись до суду із даним позовом.

По своїй суті обраний спосіб позивачем спосіб захисту, передбачений п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, а наслідок його застосування - ч.1 ст.21 ЦК України.

Відтак, спір, який виник між сторонами стосується цивільних прав. За своєю суттю позивач просить усунути перешкоди в користуванні майном співвласників багатоквартиного будинку у спосіб скасування правового акту органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений спосіб.

Частина перша статті 19 КАС України, передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1-3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.6 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Якщо порушення своїх прав позивач, як юридична особа, вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.

У цій справі, позивач оскаржуючи рішення №569 зазначає про те, що вказане рішення порушує право співвласників на користування майном (земельною ділянкою) багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою вул. Чорновола, 13, м. Тернопіль .

Тобто, в даному випадку, позивач звертаючись до суду із даним позовом, намагається захисти право співвласників на користування майном.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини виникли не лише щодо прийняття рішення №569, а і щодо правомірності позбавлення співвласників багатоквартирного житлового будинку права на користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, провадження у справі в частині оскарження рішення №569 підлягає закриттю.

Керуючись ст.19, п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №500/9873/21, щодо частини позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 07.07.2021 №569 "Про встановлення дитячого майданчика".

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України, роз`яснити позивачу, що даний спір належить до юрисдикції господарського суду.

Згідно із ч.2 ст.256 КАС України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мірінович У.А.