Рішення

від 13.03.2022 по справі 560/12875/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12875/21

РІШЕННЯ

іменем України

14 березня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповвідальністю "Сантекс "К" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантекс К" (код ЄДРПОУ 37971659), надалі позивач, звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, надалі- відповідач, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 31.08.21 №UA400049/2021/000005/2, надалі рішення, оскаржуване рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача, яким збільшено митну вартість імпортованих позивачем виробів (з чорних металів, фітинги фітинги для труб і трубок - з 3 807 USD до 6 926, 42 USD; вентилів для трубопроводів, прохідних з ливарного чавуну з 2948,9 USD до 8044,06 USD) прийняте без урахування таких обставин:

- сукупність наданих позивачем під час вказаних документів підтверджує той факт, що сторонами контракту дотримано умов його поставки, та відвантаження товару морським транспортом фактично відбулось на умовах CIF, до того ж, лист фірми, що здійснювала поставку, підтверджує, що у коносаменті при його оформленні допущено помилку та в дійсності доставка виробів з чорних металів, фітинги для труб і трубок, фланці (товар) була здійснена на умовах FREIGHT PREPAID (вартість, страхування і фрахт оплачені вантажовідправником), а отже, відповідач безпідставно вважав, що включення витрат на транспортування та страхування складу фактурної вартості імпортованого товару не підтверджено;

- відповідач необґрунтовано вважав, що у наданому для митного оформлення імпортованої продукції зовнішньоекономічному контракті міститься суперечність щодо визначення ціни імпортованого товару в доларах або євро, оскільки платіжні доручення, а також усі документи, складені в процесі виконання договірних зобов`язань (пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, банківський платіжний документ, що стосується товару, прейскурант (прайс-лист) виробника товару) містять інформація про визначення ціни у USD.

- в оскаржуваному рішенні відповідач безпідставно вказав на те, що згідно з п. 4.1. контракту в ціну товару включені лише вартість тари, пакування та маркування, причому водночас відсутня інформація про включення вартості перевезення та страхування, як це передбачено умовами поставки CIF, оскільки умови поставки CIF не припускають можливості неоднозначного тлумачення щодо змісту обов`язків сторін договору і не можуть бути змінені ними на власний розсуд;

- відповідач не мав підстав для визначення митної вартості імпортованої продукції за другорядним методом (за ціною щодо подібних товарів), оскільки висновки відповідача неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту - є помилковими, а висловлені відповідачем сумніви щодо фактурної вартості товару - необґрунтованими.

Ухвалою суду від 6.10.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В надісланому до суду відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що:

- окремі документи, додані позивачем до адміністративного позову лист відправника продукції щодо способу виготовлення товарів, а також повідомлення перевізника про помилку в записі у коносаменті щодо сплати фрахту не подавалися позивачем під час митного оформлення товару, а отже, не є належними доказами в справі, бо не могли спростувати правильність висновків відповідача під час винесення оскаржуваного рішення;

- до позовної заяви додані докази, не перекладені української мовою (прайс-лист, коносамент, автотранспортна накладна) або ж перекладені без засвідчення перекладу (копія експортної декларації тощо), що є порушенням статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»;

- оскаржуване рішення є результатом автоматичного спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), врахування роботи якої є обов`язком посадових осіб митниці;

- в наданих для митного оформлення документах містилися розбіжності, які викликали обґрунтовані, на думку відповідача, сумніви щодо дійсної митної вартості імпортованого товару, а саме:

під час митного оформлення була відсутня інформація щодо включення продавцем до фактурної вартості товару вартості перевезення та страхування. Разом з товаросупровідними документами було надано повідомлення від відправника щодо вартості транспортування в розмірі 905 дол. США, проте вказані витрати не були включені до митної вартості товару;

поданий до митного оформлення прайс-лист не містить числового значення витрат на доставку товарів до місця ввезення на митну територію України, як складової митної вартості;

в пункті 4.1 контракту, на підставі якого здійснювалося митне оформлення імпортованої продукції, вартість товару визначалася в євро, в той час як у пункті 4.3 в доларах США.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що:

- ним спростовано наявність підстав для будь-яких сумнівів з боку відповідача щодо дійсної митної вартості імпортованого товару;

- з метою уникнення будь-яких сумнівів у достовірності наданих позивачем документів ним надано документи перекладені на українську мову з нотаріальним засвідченням, до того ж відсутність перекладу не стала причиною для прийняття оскаржуваного рішення, причому закон не зобов`язує позивача подавати до митниці документи з їх перекладом;

- під час подання пакету документів для розмитнення товару, позивачу не було повідомлено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, натомість було запропоновано написати заяву про те, чи існують інші документи на підтвердження такої. Перелік документів, які позивач мав би надати представнику митниці додатково, був зазначений лише в оскаржуваному рішенні.

- спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості згідно з правовими позиціями Верховного Суду.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, крім додаткового наголошення на доводах, що були висловлені ним до цього, зазначив, що не пропонував позивачу надати заяву про необхідність подання додаткових документів, а також вказав на те, що позивач мав змогу надати необхідні документи в порядку статті 55 Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

11 травня 2021 року між HEBEI DIDLINK TRADING CO., LTD (продавець) та ТОВ «Сантекс «К» (покупець, позивач) укладено контракт № 01/21.

На підставі вказаного контракту продавцем відправлено покупцю вироби з чорних металів, фітинги для труб і трубок, фланці (товар). 31.08.2021 поставлений на територію України товар оглянуто на постійній зоні митного контролю м. Хмельницького та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Згідно вказаного акта товар відповідає відомостям заявленим у МД та ТСД. Порушень не виявлено.

З метою декларування ввезеного на територію України товару, який придбано згідно контракту №01/21, позивачем подано митну декларацію UA400049/2021/007244.

У декларації задекларовано 2 види товару на загальну вартість 181685,07 (сума у гривнях) що згідно п. 22 «валюта та загальна сума за рахунком» - у USD становить 6755, 90. 1.1. вироби з чорних металів, фітинги для труб і трубок - ціна товару 3807 USD.

Пунктом декларації 47 «нарахування платежів» передбачено основи нарахування та ставки (податки) з визначенням остаточної суми, що підлягала сплаті у вигляді податків. (5% від 102380, 89 = 5119,04) (20% від 107499,93 (102380, 89+5119,04=107499,93) = 21499, 99). 1.2. вентилі для трубопроводів, прохідні з ливарного чавуну - ціна товару 2908 USD.

(20% від 79304, 18 = 15860, 84).

На підставі здійснених позивачем розрахунків сплаті підлягали митні платежі на загальну суму 42 479, 87 грн. (5119,04+21499, 99+15860, 8= 42 479, 64).

Розрахунок платежів був проведений згідно п. 23, 42, 47 Декларації UA400040/2021/007244.

На підтвердження здійснення оплати позивачем надано платіжні доручення №33 від 20.08.2021 т а№36 від 30.08.2021.

В той самий день головним державним інспектором митниці Піддубюк С.О. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400049/2021/00158 та повідомлено декларанта про відмову у митному оформленні (випуску) товарів через неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.З, 4 ст. 53 Митного кодексу України. Винесено рішення про коригування митної вартості від 31.08.2021 №UA400049/2021/000005/2. 1. Щодо вартості з чорних металів, фітинги для труб і трубок, яка згідно наданих відомостей позивачем становить 3 807 USD, то таку скореговано відповідачем до 6 926, 42 USD, - п. 27 рішення про коригування митної вартості товарів. 2. Щодо вартості вентилів для трубопроводів, прохідних з ливарного чавуну, яка згідно наданих відомостей позивачем становить 2948. 9 USD скореговано рішенням відповідача на 8044. 06 USD.

Після коригування митної вартості товару, сплаті додатково підлягали податки у сумі 49 111, 506 грн. Позивачем вказана сума сплачена згідно платіжного доручення №38 від 31.08.2021 на суму 49 150 грн.

Підставами для коригування митної вартості відповідач зазначив таке. 1. Подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ документи містять розбіжності: в коносаменті, поданому до митного оформлення зазначено «freight collect» (фрахт оплачується отримувачем вантажу в порту призначення), що суперечить умовам поставки, зазначеним у товаросупровідних документах CIF UA Pivdennyi (вартість, страхування і фрахт оплачені вантажовідправником). 2. У пункті 4.1. контракту' зазначена валюта EUR, у пункті 4.3. - USD.3. Згідно п. 4.1. контракту в ціну товару включені вартість тари, пакування та маркування, при цьому, інформація про включення вартості перевезення та страхування, як передбачено умовами поставки CIF відсутня. 4. Поданий до митного оформлення прайс-лист не містить числового значення витрат на доставку товарів до місця ввезення на митну територію України, як складової митної вартості.

З врахуванням викладеного, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару, придбаного позивачем.

Для випуску у вільний обіг придбаного товару позивачем було сплачено митну вартість товару згідно рішення про коригування, на підтвердження чого додано відповідні платіжні доручення.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного рішення відповідача 1, суд враховує таке.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, надалі МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Дослідивши в подані позивачем під час митного оформлення документи, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Так, відповідач виходив із того, що в коносаменті, поданому до митного оформлення зазначено «freight collect» (фрахт оплачується отримувачем вантажу в порту призначення), що суперечить умовам поставки, зазначеним у товаросупровідних документах CIF UA Pivdennyi (вартість, страхування і фрахт оплачені вантажовідправником).

Водночас, в пункті 3.1 контракту сторони визначили, що відвантаження товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB Китай, CIF Одеса, Чорноморськ. CIF Південний у співвідношенні «ІНКОТЕРМС-2020». «ІНКОТЕРМС-2020».

При цьому в пункті 3.2 цього ж контракту зазначено, що умови та строки поставок можуть бути змінені та наведені у Додатках (Інвойс).

Зі змісту наведених умов контракту випливає, що сторони передбачили можливість альтернативного визначення умов щодо базису поставки певних партій товару, причому остаточне визначення конкретних умов відбувається на підставі додатків, якими сторони визнали інвойси на відповідну партію товару.

Подані під час митного оформлення товару інвойси місять чітку вказівку на те, що поставка здійснюється на умовах CIF Південний. Своєю чергою, зазначені умови поставки передбачають покладення на постачальника витрат на транспортування та страхування товарів.

За таких обставин, зміст пункту 4.1 контракту, який передбачає включення до ціни товару лише вартості тари, упаковки та маркування, повинні оцінюватися як загальні (рамкові) умови, притаманні для будь-якого з можливих за контрактом базисів поставки, в той час як остаточні умови (конкретний базис поставки певної партії товару) визначаються на підставі інвойсів.

Одночасно позивачем було подано для митного оформлення повідомлення постачальника товару про те, що вартість транспортування становить 905 доларів США. При цьому суд виходить із того, що інформація про вартість транспортування може бути відомою вантажовідправнику (постачальнику) лише в тому разі, коли він фактично зазнає відповідних витрат. Інше позбавлено будь-якого розумного економічного змісту.

Крім того, в поданому до митниці пакеті документів містяться експертні калькуляції від 10 червня 2021 року, з яких вбачається, що в таких включені транспортні витрати і страхування.

В сукупності зазначені докази засвідчують, що вартість транспортування підлягали включенню до контрактної ціни імпортованих позивачем товарів. При цьому зміст коносаменту, в якому зазначено про те, що фрахт нібито мав сплачувати вантажоодержувач, не може сам собою бути підставою для зміни договірних умов щодо складу ціни товару, визначених контрактом між позивачем та постачальником, а отже, не повинен був сприйматися відповідачем як обставина, що вказує на не включення вартості транспортування до ціни договору.

При цьому суд також враховує те, що позивачем на підтвердження зазначеного розподілу обов`язків щодо сплати вартості фрахту між ним та постачальником надано лист фірми, що здійснювала доставку товару з країни виробника в порт призначення в Україні. Відповідний доказ підлягає врахуванню судом на підставі частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (офіційне з`ясування обставин справи) попри те, що він не був наданий відповідачеві під час митного оформлення товару.

Щодо мотивів відповідача стосовно розбіжностей у визначенні валюти контракту (долари США або євро), суд виходить із такого.

Дійсно, в різних пунктах контракту зазначено різні валюти: в пункті 4.1. контракту зазначена валюта EUR, у пункті 4.3. - USD.

Разом із тим, відповідно до пункту 4.2 контракту ціни на товар зазначаються в інвойсах на кожну партію товару, що поставляється.

Відповідно, сторони в контракті передбачили, що остаточні істотні умови договору визначатимуться саме в інвойсах, а не в основному тексті контракту. Зазначене поширюється і на те, в якій валюті встановлюється ціна на кожну конкретну партію товару.

Водночас, з наданих під час митного оформлення інвойсів та специфікацій чітко вбачається, що ціна на товари визначена в доларах США. Отже, попри окремі неузгодженості в тексті контракту, зміст зобов`язань за контактом, і зокрема, умови щодо ціни та валюти, в якій вона виражена, врегульовані сторонами в інвойсах, як це передбачено пунктом 4.2 контракту.

Отже, будь-які суперечності в наданих позивачем для митного оформлення документах щодо визначення дійсної митної вартості товарів відсутні.

Зазначені обставини відповідач міг і повинен був врахувати під час митного оформлення товарів, чого, однак, не зробив.

В той же час відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або відмови у їх наданні, за відсутності оцінки достатності документів первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

При цьому, підставою для коригування визначеної позивачем митної вартості товару відповідач вважав, зокрема, інформацію, наявну в системі автоматичного управління ризиками про митне оформлення за вищою ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Втім, такі відомості лише самі по собі не можуть мати першочергового значення при перевірці, порівнянні й оцінці наданих декларантом первинних документів про товар. Відповідні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 25.06.20 у справі П/811/687/16.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення позивача є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

У зв`язку з задоволення позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантекс К" задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості від 31.08.21 №UA400049/2021/000005/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сантекс К" 2270 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповвідальністю "Сантекс "К" (вул. Джерельна, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37971659) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук