Постанова

від 28.02.2022 по справі 140/8935/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/8935/21 пров. № А/857/21691/21Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Качмара В.Я., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Техноекобуд» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року (головуючий суддя: Лозовський О.А., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Техноекобуд» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

приватне підприємство «Техноекобуд», 25.08.2021 звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04.08.2021 № РВ423/248/000029/ТД-ФС.

Обґрунтовує позов тим, що оскаржувана постанова є протиправною та порушує права позивача, оскільки зафіксовані в акті Управління Держпраці у Рівненській області порушення щодо наявності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за відсутності їх оформлення, не знайшли свого підтвердження, адже 27.05.2021 між вказаними особами укладено цивільно-правовий договір, тобто дані відносини мали цивільно-правовий характер. Крім того, відповідачем при проведенні інспекційного відвідування не дотримано строк здійснення позапланового заходу державного нагляду, чим порушено вимоги статтю 3, частину сьому статті 4, частину четверту статті 6, частину другу статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не додержано вимоги щодо підписання акта від 10.06.2021 № РВ423/248/АВ усіма посадовими особами, які здійснювали захід, чим порушено вимоги частини шостої статті 7 цього Закону № 877 та пункт 17 постанови Кабінету Міністрів України від «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 31.01.2022 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правові договори укладені позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають Цивільному кодексу України, оскільки предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат, а тому дійшов висновку про недоведеність порушення прав та законних інтересів приватного підприємства «Техноекобуд».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що приватне підприємство «Техноекобуд» зареєстроване як юридична особа 16.02.2010, види діяльності товариства (згідно Кодів КВЕД): 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Управління Держпраці у Рівненській області, 03.06.2021 винесено наказ № 518 та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 435-Н/09-27, відповідно до яких направлено для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання законодавства у сфері праці на ПП «Техноекобуд» з 03.06.2021 по 16.06.2021 посадових осіб Управління Держпраці у Рівненській області.

Відповідачем, 10.06.2021 за результатами інспекційного відвідування складено Акт № РВ423/248/АВ, в якому зафіксовано порушення законодавтсва ПП «Техноекобуд», зокрема: - ч. 1 ст. 21 КЗпП України, не укладено трудові договіри ПП «Техноекобуд» з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ПП «Техноекобуд» 03.06.2021 та 07.06.2021 допущено до роботи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем, 04.08.2021 винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 9В423/248/000029/ТА-ФС від 04.08.2021, якою на ПП «Техноекобуд» був накладений штраф у розмірі 180 000,00 грн за порушення законодавства про працю, а саме: - ч. 1 ст. 21 КЗпП України - ПП «Техноекобуд» не укладено трудові договори з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за якими працівники зобов`язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін; - ч. 3 ст. 24 КЗпП України - ПП «Техноекобуд» допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України наступних працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які працювали на відповідних посадах у ПП «Техноекобуд» за адресою здійснення господарської діяльності підприємства, а саме на фасаді будівлі Центрального універмагу за адресою: місто Рівне, вул. Соборна 17, в люльці електричній підвісній модель ZLP 630.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. (тут і надалі в редакції чинній на момент винкнення спірних правовідносин).

Постановою Кабінету Міністрів України за № 96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (тут і надалі в редакції чинній на момент винкнення спірних правовідносин Положення № 96).

Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Так, у пункті 2 Положення № 96 зазначено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення).

Основним завданням Держпраці є, зокрема нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю (п. 3 Положення № 96).

Відповідно до пункту 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), регламентується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21 серпня 2019 р. № 823 (тут і далі Порядок № 823, в редакції постанови від 23.07.2020).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 823).

Згідно п. 8-11 Порядку № 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби, з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно п. 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складають акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 24-25 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

За змістом статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (тут і надалі в редакції чинній на момент винкнення спірних правовідносин Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Аналіз положень цих правових норм свідчить про те, що Держпраці, через утворені в установленому порядку територіальні органи, мають право здійснювати нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема юридичними особами, які використовують найману працю, у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). А однією з підстав накладення штрафів за порушення законодавства про працю є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

За приписами частини 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено вище, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правові договори укладені позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають Цивільному кодексу України, оскільки предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат, а тому дійшов висновку про недоведеність порушення прав та законних інтересів приватного підприємства «Техноекобуд».

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України.

Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Також слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.

Натомість, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.05.2021 між приватним підприємством «Техноекобуд» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено цивільно-правові договори (а. с. 33-38).

Розділом 2 цих договорів передбачено, що їх предметом є надання приватному підприємству «Техноекобуд» послуг по виконанню демонтажу віконних блоків та оздобленню відкосів на Центральному універмазі за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 17 . Строк виконання з 27.05.2021 по 30.06.2021.

Виконавець зобов`язаний виконати вказівки Замовника щодо виконання робіт за умови їх попереднього погодження із Замовником.

Факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця буде засвідчуватися Актом приймання-передачі наданих послуг (виконаної роботи), який підписується сторонами, є підставою для оплати наданих послуг (виконаних робіт) та є невід`ємною частиною даного Договору.

В Акті приймання-передачі наданих послуг (виконаної роботи) зазначається об`єм та вартість послуг (робіт) що були надані Виконавцем відповідно до умов даного Договору.

Замовник забезпечує Виконавця усіма необхідними засобами та інвентарем для належного виконання останнім умов даного Договору.

Виконавець зобов`язаний повернути Замовнику отримані засоби виробництва у технічно справному стані.

У розділі 3 вказаних договорів, обумовлено, що підставою для оплати послуг (робіт) є підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (виконаної роботи). За надані послуги, винагорода становить 9600 грн.

Проаналізувавши цивільно-правові договори, які укладені позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції вважає, що предметом цих договорів є кінцевий результат праці, зокрема, демонтаж віконних блоків та оздоблення відкосів на фасаді будівлі Центрального універмагу за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 17 , а не сам процес праці вказаних осіб.

Крім цього, згідно вказаних договорів, встановлено часові обмеження по виконанню вказаних послуг - з 27.05.2021 по 30.06.2021.

Тобто, в укладених договорах визначається певний обсяг виконуваної роботи із зобов`язанням виконувати роботу з встановленням термінів.

Також, вказано конкретно результат роботи, який повинен передати виконавець замовнику, тобто передбачено кінцевий результат та обсяг робіт, який необхідно виконати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що до матеріалів справи додано акти прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 30.06.2021 (а. с. 39-41), згідно яких на виконання договорів від 27.05.2021 надано послуги по виконанню демонтажу та оздоблюваних робіт в будівлі Центрального універмагу за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 17 , на загальну суму 9600 грн, а за виконану роботу сплачено 9600 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Додатку 4 ДФ та Додатку 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які подано контролюючому органу (а. с. 51-53), приватне підприємство «Техноекобуд» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виплачено винагороди по 9600 грн на підставі цивільно-правових договорів від 27.05.2021, з яких до бюжету сплачено обов`язкові платежі та збори.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у матеріалах справи наявні достатні докази, які свідчать про виконання робіт ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 саме за цивільно-правовими договорами. Натомість, висновки суду першої інстанції про доведеність виконання трудових обов`язків, вказаними фізичними особами, без укладення трудових договір, що порушує вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, є безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позов необхідно задовольнити, оскільки постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04.08.2021 № РВ423/248/000029/ТД-ФС прийнята не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для притягнення позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2700 грн (платіжне доручення 426 від 19.08.2021), за подання апеляційної скарги - 4050 грн (платіжне доручення № 726 від 18.11.2021).

Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області, на користь позивача в сумі 6750 грн.

Керуючись ст. ст. 313, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу приватного підприємства «Техноекобуд» задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 140/8935/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 04.08.2021 № РВ 423/248/000029/ТД-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ - 39780243) на користь приватного підприємства «Техноекобуд» (ЄДРПОУ -

36959593) судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 6750 грн (шість тисяч сімсот п`ятдесят гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. Я. Качмар М. А. Пліш Повне судове рішення складено 11.03.2022.