Постанова

від 13.03.2022 по справі 380/12720/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12720/21 пров. № А/857/22405/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, ухвалене суддею Костецьким Н.В. у порядку письмового провадження у справі № 380/12720/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Основа Захід" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальність "Основа Захід" звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 2611753/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.03.2021, № 2611751/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2021, № 2611752/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.03.2021, №2611750/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.03.2021, № 2803170/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2021, № 2803171/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.05.2021; № 2803167/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних № 1 від 31.03.2021, № 2 від 31.03.2021, № 3 від 31.03.2021, № 4 від 31.03.2021, № 2 від 31.05.2021, № 3 від 31.05.2021, № 4 від 31.05.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 2777967/37893671 від 17.06.2021 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.06.2021, зареєстрованої у контролюючому органі за № 26385092;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області врахувати таблицю даних платника ПДВ від 11.06.2021, зареєстровану у контролюючому органі за № 26385092, Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Захід».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Здіснено розподіл судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно доводів скаржника, позивачем разом із поясненнями щодо поданих на реєстрацію податкових накладних надано копії документів, однак їх обсяг був недостатнім для реєстрації податкових накладних. Крім того зазначає про надання до суду більш розширеного пакету документів, який на розгляд комісії не надавався.

Також не погоджується із обраним судом способом відновлення порушеного права позивача, а саме вказує на те, що зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН поданої на реєстрацію позивачем податкової накладної є передчасним та належним способом вирішення спірних правовідносин, на думку скаржника, є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. Вказує, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними та відносяться до виключної компетенції уповноваженого органу.

Також вказує на те, що Головним управлінням ДПС у Львівській області 17.06.2021 прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ ТОВ «Основа Захід» у зв`язку з ненаданням платником підтверджуючих документів щодо реальності здійснення операцій, таких як договори, акти виконаних робіт, банківських виписок, а позовна вимога в частині зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області врахувати таблицю даних платника ПДВ, на думку скаржника, є передчасною.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом достовірно встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основні види діяльності позивача: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. 71. 71.

Під час здійснення господарської діяльності 01.09.2018 між ТОВ «Основа Захід» (Орендодавцем) та ТОВ «ПБС» (Орендарем) укладено Договір оренди № 01-09-18 від 01.09.2018. За п. 1.1, вказаного договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар прийняти у строкове, платне користування (оренду) майно, а саме: автокран марки КАМАЗ модель 55111 КТА - 25, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Техніка) без екіпажу. Згідно з п. 4.1, 4.4 Договору № 01-09-18, розмір орендної плати за один календарний місяць становить 25 000 грн. Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок орендодавця в строк до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним.

31.03.2021 між ТОВ «Основа Захід» та ТОВ «ПБС» підписано Акт про надання послуг № ОУ-0000009 до Договору № 01-09-18, відповідно до якого ТОВ «Основа Захід» було надано ТОВ «ПБС» послуги з оренди автокрана марки КАМАЗ модель 55111 КТА - 25, реєстраційний номер НОМЕР_1 у березні 2021 року.

ТОВ «Основа Захід» за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 1 від 31.03.2021.

16.03.2020 між ТОВ «Основа Захід» (Орендодавцем) та ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ» (Орендарем) укладено Договір оренди №16/03-20. Відповідно до умов п.1.1, 5.1, 5.4 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування (оренду) кран баштовий кб 403в, з реєстраційним номером Л-7844. Орендна плата за користування майном, встановлюється в розмірі 45 000 грн з ПДВ в місяць. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

31.03.2021 між ТОВ «Основа Захід» та ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ» підписано акт наданих послуг № ОУ-00000Ю до Договору оренди №16/03-20, відповідно до якого ТОВ «Основа Захід`було надано ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ» послуги з оренди крана баштового у березні 2021 року.

ТОВ «Основа Захід`за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 2 від 31.03.2021.

30.03.2020 між ТОВ «Основа Захід» (Землевласником) та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон груп» (Землекористувачем) було укладено Договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 30.03.2020. Відповідно до п.1.1, 4.1 договору Землевласник передає, а Землекористувач приймає в строкове платне користування земельні ділянки, в порядку та на умовах визначених цим договором. Сторони дійшли згоди, що землекористувач сплачує землевласнику плату за користування земельними ділянками у розмірі, що відповідає сукупному розміру земельного податку щодо всіх земельних ділянок станом на дату укладення цього договору.

31.03.2021 між ТОВ «Основа Захід`та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон груп» складено акт наданих послуг.

ТОВ «Основа Захід» за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 3 від 31.03.2021.

21.10.2020 між ТОВ «Основа Захід» (Орендодавцем) та ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» (Орендарем) укладено договір оренди №21/10-20 від 21.10.2020. Відповідно до п.1.1, 5.1, 5.4 вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування (оренду) кран баштовий кб 4036, з реєстраційним номером Л-7137. Орендна плата за користування майном, встановлюється в розмірі 45 000 грн з ПДВ в місяць. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

31.03.2021 між ТОВ «Основа Захід» та ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» було підписано Акт про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Основа Захід» було надано ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» послуги з оренди крана баштового кб 4036, з зав. №398 у березні 2021 року.

ТОВ «Основа Захід» за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 4 від 31.03.2021.

16.03.2020 між ТОВ «Основа Захід» (Орендодавцем) та ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ» (Орендарем) укладено Договір оренди №16/03-20. Відповідно до п.1.1, 5.1, 5.4 вказаного договору орендодавець передає, а орендарприймає в тимчасове користування (оренду) кран баштовий кб 403в, з реєстраційним номером Л-7844. Орендна плата за користування майном, встановлюється в розмірі 45 000 грн з ПДВ в місяць. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

31.05.2021 між ТОВ «Основа Захід`та ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ» підписано акт наданих послуг № ОУ-0000017 до Договору оренди №16/03-20, відповідно до якого ТОВ «Основа Захід» було надано ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ» послуги з оренди крана баштового КБ-403, зав. №1882 у травні 2021 року.

ТОВ «Основа Захід» за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 2 від 31.05.2021.

21.10.2020 між ТОВ «Основа Захід» (Орендодавцем) та ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» (Орендарем) укладено договір оренди №21/10-20 від 21.10.2020. Відповідно до п.1.1, 5.1, 5.4 вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування (оренду) кран баштовий кб 4036, з реєстраційним номером Л-7137. Орендна плата за користування майном, встановлюється в розмірі 45 000 грн з ПДВ в місяць. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

31.05.2021 між ТОВ «Основа Захід`та ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» було підписано Акт про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Основа Захід» було надано ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» послуги з оренди крана баштового кб 4036, з зав. №398 у травні 2021 року.

ТОВ «Основа Захід» за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 3 від 31.05.2021.

01.09.2018 між ТОВ «Основа Захід» (Орендодавцем) та ТОВ «ПБС» (Орендарем) укладено Договір оренди № 01-09/18 від 01.09.2018. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування (оренду) майно, а саме: автокран марки КАМАЗ модель 55111 КТА - 25, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Техніка ) без екіпажу. Згідно з п. 4.1, 4.4 Договору № 01-09-18, розмір орендної плати за один календарний місяць становить 25 000 грн. Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок орендодавця в строк до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за звітним.

31.05.2021 між ТОВ «Основа Захід» та ТОВ «ПБС» було підписано Акт про надання послуг № ОУ-0000000 до Договору №01-09/18, відповідно до якого ТОВ «Основа Захід» було надано ТОВ «ПБС» послуги з оренди автокрана марки КАМАЗ модель 55111 КТА - 25. реєстраційний номер НОМЕР_1 у травні 2021 року.

ТОВ «Основа Захід» за результатом здійснення господарської операції, складено податкову накладну № 4 від 31.05.2021.

Вказані податкові накладні доставлені до контролюючого органу, документи прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Підставою зупинення реєстрації вказано: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.32, 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скерував до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.03.2021 № 1, № 2, № 3, № 4, від 31.05.2021 №2, № 3, № 4 у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

ТОВ «Основа Захід» 11.06.2021, за встановленою формою, відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 - складено та подано до комісії регіонального рівня таблицю даних платника податку, із зазначенням кодів придбання (отримання) товарів /послуг та постачання (виготовлення) товарів /послуг згідно з У КТ ЗЕД (ДК 016-2010) із відповідними поясненнями.

За результатами розгляду таблиці комісією регіонального рівня прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 17.06.2021 №2777967/37893671 у зв`язку із наявністю в Головного управління ДПС у Львівській області податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Позивач, вважаючи рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2611753/37893671 від 29.04.2021 №2611751/37893671 від 29.04.2021, № 2611752/37893671 від 29.04.2021, №2611750/37893671 від 29.04.2021, № 2803170/37893671 від 25.06.2021, № 2803171/37893671 від 25.06.2021; №2803167/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкових накладних від 31.03.2021 № 1, № 2, № 3, № 4, від 31.05.2021 № 2, № 3, № 4 та рішення від 17.06.2021 №2777967/37893671 про неврахування таблиці даних платника ПДВ протиправними, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

З 01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 2 якого встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Враховуючи вищенаведене, рішення Комісії Державної податкової служби України повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної з вичерпного переліку, визначеного Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

З аналізу наведених норм також слідує, що наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування.

У постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18 вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Таким чином, законодавцем визначено два етапи реєстрації податкової накладної: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачем вчинено дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі та прийнято рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, зі змісту квитанції слідує, що контролюючим органом сформовано висновки, що податкові накладні № 1, № 2, № 3, № 4, подані позивачем на реєстрацію 31.03.2021 та податкові накладні № 2, № 3, № 4, подані позивачем на реєстрацію 31.05.2021, відповідають пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи слідує та не заперечується відповідачем, що позивачем у межах встановлених строків було надано контролюючому органу пояснення, до яких долучено копії документів на підтвердження проведення господарських операцій. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операцій, в рамках яких виписано податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН, проте, комісією Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 2611753/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.03.2021, № 2611751/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.03.2021, №2611752/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.03.2021, № 2611750/37893671 від 29.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.03.2021, № 2803170/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2021, № 2803171/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 31.05.2021; № 2803167/37893671 від 25.06.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із наданих позивачем на розгляд суду копій документів, всі вони містять достатньо обов`язкових реквізитів, які дозволяють ідентифікувати учасників і суть господарських правовідносин.

Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям ризиковості, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Судом першої інстанції слушно наголошено на тому, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

В даному випадку підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вказано надання позивачем пояснень та копій документів, які контролюючий орган вважав недостатнім для реєстрації податкової накладної.

Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, що підтверджують реальність господарських операцій, згідно яких видано податкові накладні та їх оформлення первинними документами.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).

Судом слушно вказано на те, що зупинення реєстрації податкових накладних з посиланням на «відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.32, 68.20 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання» є безпідставним, оскільки у податкових накладних позивача відображені операція з послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг за видом діяльності ТОВ «Основа Захід» .

Щодо покликань скаржника на ненадання позивачем на розгляд комісії передбачених Порядком №520 документів, суд апеляційної інстанції зауважує, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у п.5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення товариством господарської операції, та які були надані контролюючому органу, а тому дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Слід зазначити, що надані позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності підтверджують реальність здійснення господарських операцій, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 31.03.2021 № 1, № 2, № 3, № 4 та від 31.05.2021 № 2, № 3, № 4 в ЄРПН.

Натомість, податковим органом обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій, а також нявність ділової мети у діях платника податку, що мають позитивний влив на результати господарської діяльності платника податку, належними доказами не спростовані.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 (справа № 140/2160/18) звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, а у постановах від 12.11.2019 (справа №816/2183/18), від 21.05.2019 (справа №0940/1240/18), від 18.02.2020 (справа №360/1776/19), від 27.04.2020 (справа №360/1050/19), від 18.06.2020 (справа №824/245/19-а) вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Відтак, за правилом «від зворотного» у випадку не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із презумпцією добросовісності платника податків, яка означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч.2 ст.77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч.1 ст.77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.90 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління...».

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування Головним управлінням ДПС у Львівській області, як суб`єктом владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення про відмову у реєстації податкової накладної та неврахування Комісією наданих позивачем переліком документів, а відтак підтверджень правомірності рішення податкового органу.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з ТОВ «ПБС», ТОВ «ТЕПЛО БУД ЕКСПЕРТ», ТОВ «Будівельно інвестиційна компанія «Рубінон груп», ТОВ «Галицький Будівельний Гарант» згідно укладених договорів, виконання умов яких відбулось в повному обсязі, свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 31.03.2021 № 1, № 2, № 3, № 4 та від 31.05.2021 № 2, № 3, № 4 в ЄРПН.

Щодо покликань скаржника на ненадання окремих документів, що були долучені позивачем до позовної заяви, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником, та у вказаній формі надати уточнення у наявнів графі «додаткова інформація». Оскаржуване рішення серед переліку ненаданих копій документів вказівки на їх ненадання не містить та в апеляційній скарзі не конкретизовано перелік документів, що не був наданий на розгляд комісії.

Пунктом 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відтак, вірним способом відновлення порушеного права позивача є скасування оскаржуваних рішень Комісії Головного управління ДПС у Львівській області (регіонального рівня) та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 28.01.2021 в ЄРПН датою її подання платником податків на реєстрацію.

Щодо решти позовних вимог суд апеляційної інстанції виходить з наступногою

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку, таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пунктів 12-17 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Пунктом 18 Порядку № 1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

-така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

-зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Таким чином, Порядком № 1165 чітко визначено підстави для врахування таблиці даних платника податку, а також підстави для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку. При цьому, у разі неврахування таблиці даних платника податку відповідне рішення повинно бути обґрунтованим та містити причину такого неврахування.

Апеляційний суд зазначає, що сама по собі податкова інформація не є підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, зареєстрованої у контролюючому органі. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зі змісту оскаржуваного рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку стала наявність в Головного управління ДПС у Львівській області податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

При цьому, відповідачем не наведено обставин, які стали підставою для такого висновку, а також не зазначено яка конкретно податкова інформація свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про протиправність винесеного відповідачем рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №2777967/37893671 від 17.06.2021 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.06.2021, зареєстрованої у контролюючому органі за № 26385092, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСНОВА ЗАХІД», що має наслідком його скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області врахувати таблицю даних платника ПДВ від 11.06.2021, зареєстровану у контролюючому органі за № 26385092, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСНОВА ЗАХІД».

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

21 лютого 2022 року представником позивача заявлено клопотання про розподіл понесених позивачем у суді апеляційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4225,00 грн з одночасним поданням доказів їх понесення та доказів скерування такого клопотання іншим учасникам справи.

Відповідно до пункту в) частини четвертої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 9 вказаної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат підлягає оцінці кожен окремий доказ надання правової допомоги та у їх сукупності співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також заперечення суб`єкта владних повноважень щодо обґрунтованості їх розміру.

Слід зазначити, що відповідну заяву представником позивача подано до суду з урахуванням порядку та строків, визначених ч.7 ст.139 КАС України.

На підтвердження понесення позивачем заявлених судових витрат, пов`язаних із переглядом справи у суді апеляційної інстанції, представником позивача надано докази:

- Договір про надання правової допомоги №390/АО від 02 лютого 2022 року, предметом якого є представництво інтересів Клієнта при розгляді Восьмим апеляційним адміністративним судом справи №380/12720/21 за апеляційою скаргою ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного судц від 08.11.2021-

-розрахунок судових витрат по справі №380/12720/21;

-акт приймання-передавання наданих послуг від 18 лютого 2022 року

-платіжне доручення №2513 від 15.02.2022, яке серед реквізитів містить чітке призначення отримувача та платежу з покликанням на відповідний договір.

Матеріали справи також містять копію ордеру, відповідно до якого адвокатом АО «ІНІЦІАЛІС» Сочка В.І. надавалась правова допомога у даній справі.

Дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат позивача на правову допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, є обґрунтованим та співмірним виконаним адвокатом робіт (наданих послуг).

Натомість, відповідачем не спростовано задоволеного судом на користь позивача розміру понесених витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Заявлення вимоги про розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу, у клопотанні від 21 лютого 2022 року з одночасним долученням доказів їх понесення та скерування іншим учасникам справи вказує на обізнаність скаржника про наявність клопотання про розподіл судових витрат. Таким чином, відповідач (суб`єкт владних повноважень) не був позбавлений можливості вчасного звернення до суду із запереченням на спростування розміру понесених позивачем судових витрат, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.

Таким чином, вимоги заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №380/12720/21 узгоджуються з нормами процесуального права, відтак суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань скаржника - суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Суд апеляційної інстанції у контексті вирішення заявленого клопотання вважає за необхідне вказати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у судових рішеннях від 05.09.2019 (справа №826/841/17), від 24 жовтня 2019 року (справа №820/4280/17), від 30 листопада 2020 року (справа №Н/806/1943/18).

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 380/12720/21 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Основа Захід" (ЄДРПОУ 37893671) судові витрати у розмірі 4225,00 (чотири тисячі двісті двадцять п`ять) грн на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний