Рішення

від 14.03.2022 по справі 924/1190/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"15" березня 2022 р. Справа № 924/1190/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи заяви про стягнення судових витрат у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Савельєва Тимура Володимировича, с.Слобідка Кульчієвецька, Кам`янець- Подільського району, Хмельницької області,

до Акціонерного товариства «Завод «Металоприлад» м.Кам`янець-Подільський, Хмельницької області,

про встановлення земельного сервітуту

представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ: на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Савельєва Тимура Володимировича, с.Слобідка Кульчієвецька, Кам`янець- Подільського району, Хмельницької області, до Акціонерного товариства «Завод «Металоприлад» м.Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, про встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року залишено без розгляду позовну заяву від 07.12.2021 Фізичної особи-підприємця Савельєва Тимура Володимировича, с.Слобідка Кульчієвецька, Кам`янець- Подільського району, Хмельницької області, до Акціонерного товариства «Завод «Металоприлад» м.Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, про встановлення земельного сервітуту.

17.02.2022 року відповідачем подано заяву про стягнення судових витрат, відповідно до вказаної заяви заявник просить суд стягнути з позивача 27 000грн. на оплату професійної правничої допомоги та 15 000 грн. на оплату судового експертного висновку на замовлення сторони.

Ухвалою суду від 21.02.2022р. судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 28.02.2022 р.

Ухвалою суду від 28.02.2022р. судове засідання для вирішення питання про судові витрати відкладено на 15.03.2022р.

У заяві про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи відповідачем наголошено, що 01.09.2021р. між AT «Завод «Металоприлад» та адвокатом Мельником Вячеславом Васильовичем було укладено Договір про надання правової допомоги на представництво інтересів у справі №676/5041/21. 17.09.2021р. AT «Завод «Металоприлад» здійснило платіж на користь ОСОБА_1 в сумі 26.700,00 грн. В зв`язку з тим, що провадження у цивільній справі №676/5041/21 було закрито, Угодою від 08.12.2021р. укладений між AT «Завод «Металоприлад» та ОСОБА_1 . Договір від 01.09.2021р. було розірвано.

08.12.2021р. між AT «Завод «Металоприлад» та адвокатом Мельником Вячеславом Васильовичем було укладено новий Договір про надання правової допомоги на представництво інтересів уже у справі №924/1190/21. Угодою від 08.12.2021р. AT «Завод «Металоприлад» та ОСОБА_1 домовилися, що в рахунок плати за Договором від 08.12.2021р. зараховують кошти, сплачені AT «Завод «Металоприлад» за розірваним Договором від 01.09.2021р.

08.12.2021р. AT «Завод «Металоприлад» здійснило доплату на користь ОСОБА_1 в сумі

300,00 грн. Актом від 15.02.2022р. АТ «Завод «Металоприлад» та ОСОБА_1 зафіксували, що послуги з надання правничої допомоги виконані в повному обсязі.

Також відповідач наголошує ,що з метою спростування доводів Савельева Т.В. про безальтернативність його доступу до власної земельної ділянки, окрім як шляхом встановлення земельного сервітуту на обтяження земельної ділянки AT «Завод «Металоприлад», Товариство Згідно Договору №214 на проведення судової експертизи від 30.09.2021р. замовило проведення судової земельно- технічної експертизи, на вирішення якої було поставлено питання: «Які існують шляхи облаштування проходу та проїзду із вулиці Крип`якевича та / або вулиці Драй - Хмари в Кам`янці - Подільському Хмельницької області до земельної ділянки площею 0.3289 га за кадастровим номером 6810400000:13:003:0182, окрім проходу та проїзду по земельній ділянці площею 0,577 га за кадастровим №6810400000:13:003:0185 через ворота зі сторони АДРЕСА_1 ». Платежем від 04.10.2021р. AT «Завод «Металоприлад» сплатило на користь судового експерта Попроцького С.С. кошти в сумі 15.000,00 грн. Актом прийому-передачі від 19.10.2021р. зафіксовано передачу відповідного Висновку експерта. Просить суд стягнути з Савельева Тимура Володимировича на користь Акціонерного товариства «Завод «Металоприлад» понесені судові витрати: 27 000 гривень на оплату професійної правничої допомоги, 15 000 гривень на оплату судового експертного висновку на замовлення сторони. До заяви відповідачем додано : Договір про надання правової допомоги від 01.09.2021р., Корінець розрахункової квитанції від 17.09.2021р., Угода про розірвання договору про надання правової допомоги від 08.12.2021р. , Договір про надання правової допомоги від 08.12.2021р., Корінець розрахункової квитанції від 08.12.2021р., Угода про зарахування від 08.12.2021р., Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.02.2022р.

14 лютого 2022 року Позивачем було подано клопотання про відмову Акціонерному товариству «Завод «Металоприлад» у стягненні з фізичної особи-підприємця Савельева Тимура Володимировича судових витрат у справі №924/1190/21.

Звертає увагу суду, що відповідно до заяви-замовлення Відповідача на проведення земельно-технічної експертизи від 21.09.2021 року та висновка експерта №214Е-09/21 судової земельно-технічної експертизи Попроцького Сергія Степановича від 19 жовтня 2021 року, дана експертиза була спеціально замовлена та проводилася в цивільній справі №676/5041/21, яка була у провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, а не в справі №924/1190/21, яка розглядається в порядку господарського судочинства. Зазначає, що неподання Відповідачем, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє Позивача можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду заяви на адресу суду не надіслав. Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1190/21 відсутні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Прийняття додаткового рішення у справі передбачено ст. 244 ГПК України.

Зокрема, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених вище норм, для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про залишення позову без розгляду мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання позову.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у відзиві на позов зазначено що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку із розглядом справи та стягнути із Савельева Т.В. : витрати на професійну правничу допомогу 27.000,00 грн.; витрати на оплату судової експертизи 15.000,00 грн.

Так, відповідачем на підтвердження понесених ним витрат надано: Договір про надання правової допомоги від 01.09.2021р., Корінець розрахункової квитанції від 17.09.2021р., Угода про розірвання договору про надання правової допомоги від 08.12.2021р. , Договір про надання правової допомоги від 08.12.2021р., Корінець розрахункової квитанції від 08.12.2021р., Угода про зарахування від 08.12.2021р., Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.02.2022р.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.09.2021р. між AT «Завод «Металоприлад» та адвокатом Мельником Вячеславом Васильовичем було укладено Договір про надання правової допомоги на представництво інтересів у справі №676/5041/21. 17.09.2021р. AT «Завод «Металоприлад» здійснило платіж на користь ОСОБА_1 в сумі 26.700,00 грн. Угодою від 08.12.2021р. укладений між AT «Завод «Металоприлад» та ОСОБА_1 . Договір від 01.09.2021р. було розірвано.

08.12.2021р. між AT «Завод «Металоприлад» та адвокатом Мельником Вячеславом Васильовичем було укладено новий Договір про надання правової допомоги на представництво інтересів уже у справі №924/1190/21. Угодою від 08.12.2021р. AT «Завод «Металоприлад» та ОСОБА_1 домовилися, що в рахунок плати за Договором від 08.12.2021р. зараховують кошти, сплачені AT «Завод «Металоприлад» за розірваним Договором від 01.09.2021р.

08.12.2021р. AT «Завод «Металоприлад» здійснило доплату на користь ОСОБА_1 в сумі 300,00 грн. Актом від 15.02.2022р. АТ «Завод «Металоприлад» та ОСОБА_1 зафіксували, що послуги з надання правничої допомоги виконані в повному обсязі: підготовлено та складено Відзив на позовну заяву, підготовлено та складено Клопотання про продовження процесуальних строків, підготовлено та складено Заяву про закриття провадження у справі, підготовлено та складено Заперечення проти призначення судової експертизи, систематизовано та відібрано серед документації Товариства документи, які були долучені до Відзиву на позовну заяву в якості доказів. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що інтереси відповідача у господарському суді у судових засіданнях представляв адвокат Мельник В.В.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

За змістом п. 1 ч.2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказане відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

Разом з тим, у ст. 130 ГПК України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Так, відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Вказана норма передбачає надання оцінки судами діям позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості поданого позивачем позову. В той же час вищевказані приписи не встановлюють критеріїв для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

За змістом ГПК України (ст. 129 (розподіл судових витрат) та ст. 130 (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) при вирішенні питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову (заяви) без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч.5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною по відношенню до загальних правил розподілу судових витрат, встановлених ст.129 ГПК України. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 904/9024/16, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, додаткових ухвалах від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20.

За змістом ч. 5 ст. 130 ГПК України однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.

Тобто стягнення з однієї сторони компенсації понесених іншою стороною витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі залишення без розгляду позову, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій такої сторони.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

В силу положень ст. 74 ГПК України обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони (у разі залишення заяви без розгляду) необхідно довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ухвалою суду від 14.02.2022 року залишено без розгляду позовну заяву від 07.12.2021 Фізичної особи-підприємця Савельєва Тимура Володимировича, с.Слобідка Кульчієвецька, Кам`янець- Подільського району, Хмельницької області, до Акціонерного товариства «Завод «Металоприлад» м.Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, про встановлення земельного сервітуту, то відповідачу який заявив про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу та витрати на оплату судової експертизи необхідно довести які саме необґрунтовані дії були вчинені позивачем в ході розгляду даної справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Відповідач у поданій до суду заяві про компенсацію витрат пов`язаних з розглядом справи наголошує, що ФО-П Савельев Т.В. звернувся вдруге з ідентичним позовом після того, як Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 04.11.2021р. закрив провадження у справі цивільній №676/5041/21 за позовом того ж Савельева Т.В. до того ж AT «Завод «Металоприлад» з тим же предметом позову - про встановлення земельного сервітуту, у відзиві на позов також наголошено, що за змістом позовної заяви не зазначено про реальне порушення прав та інтересів позивача діями відповідача.

Суд приймає до уваги, що з положеннями статей 2, 4, 14 ГПК України стверджується, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, бажання залишити позов без розгляду є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджатися своїми правами щодо своїх позовних вимог (предмета спору) на власний розсуд.

Подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду у справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є реалізацією суб`єктивного процесуального права позивача у даній справі, однак не є свідченням необґрунтованості поданої фізичною особою позовної заяви та не дає підстави для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача було ініційовано провадження у даній справі (подібна правова позиція викладена в додаткових ухвалах Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/317/20, від 02.09.2021 у справі № 922/2568/20, від 23.07.2021 у справі №910/13025/19).

Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судом не встановлено фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача. Доказів на спростування вказаного в матеріали справи не подано.

Щодо посилань заявника на відсутність порушення прав позивача суд наголошує, що надання оцінки тому, чи є відповідне право у позивача та чи порушено наявне право відбувається на стадії розгляду справи по суті і, відповідно, не є завданням підготовчого провадження у справі, натомість збирання доказів є завданням та складовою підготовчого провадження.

Відповідачем також не доведено та судом не встановлено обставин безпідставного ініціювання провадження у справі; протиправності мети подання такої заяви, зокрема у вигляді ущемлення прав та інтересів відповідача, а тому у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу та витрати на оплату судової експертизи. Судом також наголошено, що відповідно до заяви-замовлення Відповідача на проведення земельно-технічної експертизи від 21.09.2021 року та висновку експерта №214Е-09/21 судової земельно-технічної експертизи від 19 жовтня 2021 року, дана експертиза була замовлена та проводилася в цивільній справі №676/5041/21, яка була у провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, а не в справі №924/1190/21, яка розглядається в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ч. 5 ст. 130 ГПК України та встановлені судом обставини, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу та витрати на оплату судової експертизи.

Керуючись статтями 123, 129, 130, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Завод «Металоприлад» про компенсацію витрат на правничу допомогу та витрати на оплату судової експертизи відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили після її оголошення 14.12.2021р. та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.03.2022р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим. : реком з повід.

1 - до справи;

2-Фізична особа-підприємець Савельєв Тимур Володимирович,

АДРЕСА_1 , НОМЕР_1

3-Акціонерне товариство «Завод «Металоприлад»

вул.Драй Хмари,21 м.Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, 32307