Рішення

від 13.03.2022 по справі 161/22557/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/22557/21

Провадження № 2/161/918/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Кирилюк В.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Шолом С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Барс ОБС» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Дочірнього підприємства «Барс ОБС» (далі - відповідач, ДП «Барс ОБС») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 01 квітня 2019 року по 03 червня 2021 року працював у відповідача на посаді сторожа.

Позивач стверджує, що під час звільнення з ним не був повністю проведений розрахунок по заробітній платі, а саме не виплачені надбавки за роботу в нічний час та наднормові години. Після відповідної перевірки Управління Держпраці у Волинській області, відповідач добровільно провів з ним повний розрахунок 04 серпня 2021 року.

Посилаючись на вищевикладене та положення ст.ст.116-117 КЗпП України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39 741,38 грн.

Позивач та його представник у письмовій заяві просять суд слухати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач у письмовому відзиві позов заперечив з тих підстав, що в його діях відсутня вина у не проведенні повного розрахунку з позивачем. Також звертає увагу на пропуску позивачем трьохмісячного строку звернення до суду для вирішення трудового спору, який передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України.

Відповідач подав письмову заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги заперечує. Також подав заяву з проханням відшкодувати йому судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у період з 01 квітня 2019 року по 03 червня 2021 року позивач працював у відповідача на посаді сторожа (а.с.4-5).

Після звільнення, у червні 2021 року позивач звернувся до Управління Держпраці у Волинській області із скаргою на відповідача, в якій вказував про не проведення повного розрахунку з ним, зокрема за роботу в нічний час за наднормові години. У відповідь на це звернення, листом від 14 червня 2021 року було повідомлено позивача про внесення на адресу директора ДП «Барс ОБС» припису про усунення порушень трудового законодавства, а також про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП (а.с.7-8).

Як слідує з автоматизованої системи документообігу Луцького міськрайонного суду Волинської області, за результатом розгляду вищенаведеного протоколу, постановою судді від 01 вересня 2021 року у справі № 161/12077/21, ОСОБА_2 , директора ДП «Барс ОБС», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова судді в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили 14 вересня 2021 року.

Сторонами не заперечується, що повний розрахунок з позивачем за роботу у нічний час та наднормові години був проведений з 04 серпня 2021 року, як про це зазначає позивач у позові.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Статтями 116, 117 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В розглядуваному випадку, оскільки відповідач дійсно, всупереч положенням ст.116 КЗпП України, не провів з позивачем повного розрахунку при звільненні, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як це передбачено ст.117 КЗпП України, є обґрунтованими.

Одночасно, ч.1 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року N 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 2371 цього кодексу, зроблений висновок, що аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

В даному випадку відповідач фактично повністю розрахувався з позивачем 04 серпня 2021 року, а до суду останній звернувся лише 16 грудня 2021 року, тобто, з пропуском встановленого ч.1 ст.233 КЗпП України трьохмісячного строку для звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Будь-яких клопотань про поновлення цього строку сторона позивача суду не заявляла, а підстав для його поновлення з власної ініціативи, в порядку ст.234 КЗпП України, суд з матеріалів справи не вбачає.

При цьому суд зауважує, що строки для вирішення трудового спору застосовуються судом в незалежності від наявності заяви про їх застосування від відповідача, на відміну від строків позовної давності, у зв`язку з чим відповідна заява відповідача є зайвою.

Оскільки судом встановлена обґрунтованість позовних вимог, але позивач пропустив трьохмісячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, який передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України, слід відмовити у задоволенні позову саме з цієї підстави.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст.141 ЦПК України, всі судові витрати позивача залишаються за ним.

Що стосується судових витрат відповідача, зокрема з надання йому професійної правничої допомоги, суд зазначає таке.

Частинами першою та другою статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Оскільки відповідач, всупереч приписам ч.1 ст.134 ЦПК України, у першій заяві по суті спору - відзиві на позов від 18 січня 2022 року, не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, тим самим позбавивши іншу сторону змогу надати свої заперечення на такі витрати, суд дійшов висновку, що на підставі ч.2 ст.134 ЦПК України йому слід відмовити у відшкодуванні таких витрат.

Крім того, всупереч приписам ч.3 ст.137 ЦПК України, відповідач не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що є додатковою підставою для відмови у відшкодуванні цих витрат.

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Барс ОБС» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Судові витрати позивача залишити за ним.

Відмовити відповідачу у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачем у справі є Дочірнє підприємство «Барс ОБС», м. Луцьк, вул. Конякіна, 18А, код ЄДРПОУ 41292636.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 березня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк