Ухвала

від 14.03.2022 по справі 534/1053/21

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 534/1053/21

Провадження № 1-кп/534/44/22

14 березня 2022 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, порушене за ініціативою суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

У провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області знаходиться згадана кримінальна справа.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою суду від 01.02.2022 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 01.04.2022року, строк дії якого закінчується 01.04.2022 року.

Для виконання вимог ст. 331 КПК України за ініціативою суду поставлено на обговорення питання щодо можливості продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

З технічних причин не вдалося установити відеоконференцзв`язок з ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» та захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 з використанням власних технічних засобів, проте, враховуючи сплив строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, воєнний стан в Україні, суд вважає за можливе провести судове засідання не у режимі відоконференцзв`язку, а у звичайному порядку, передбаченому КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити.

У судовому засіданні постановлено на обговорення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник ОСОБА_5 направив до суду клопотання, в якому зазначив, що у разі неможливості встановити зв`язок, провести судове засідання у його відсутність та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинуваченого ОСОБА_4 у зал судових засідань не доставлено.

Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального проваждення, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були на час обрання запобіжного заходу, тривають і досі, не зменшилися і не зникли.

До того ж суд, розглядаючи вказане вище питання виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До того ж суд врахував, що Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі також Указ Президента), введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Разом з тим стаття 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (ч. 1 зазначеної статті). Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ч. 2 цієї ж статті).

Частина перша статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Суд врахував також методично-інформаційну допомогу, викладену у листі голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у зв`язку з окремими складнощами, які виникають із повноцінною реалізацією положень кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану та збройної агресії, з метою забезпечення стабільного функціонування системи кримінальної юстиції на час відсічі збройної агресії і належного реагування на випадки вчинення кримінально караних діянь у цих умовах.

Суд зважає на рекомендації Ради суддів України, опубліковані 02.03.2022 на офіційному сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також Рекомендації).

Так, у п. 5 Рекомендацій передбачено, що усім судам України по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Положення пункту 7 Рекомендацій зводяться до того, що усім судам України зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою). Вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.

Судом також взято до уваги п. 8 Рекомендацій щодо того, що у розумінні ст. 177 КПК України новими ризиками, як виправдовують тримання особи під вартою, безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Розглядаючи вищевказане питання під час судового розгляду кримінального провадження, суд врахував вимоги, закріплені у кримінальному процесуальному законодавстві.

Так, згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частина перша статті 28 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).

За ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Частина 4 статті 28 КПК України регламентує, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Також згідно з вимогами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із моменту ратифікації Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Серед них відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України. Із метою врегулювання відносин, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконувати рішення ЄСПЛ проти України, усунення причин порушення Україною норм Конвенції, впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини та створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ Верховною Радою України прийнято Закон України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", у ст. 17 якого наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Усталена практика розгляду українськими судами кримінальних проваджень, правові позиції ЄСПЛ зводяться до того, що критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

Тобто критерії оцінювання розумності строку не є вичерпними, і на переконання суду не можуть бути вичерпними.

Суд врахував, що КПК України визначає поняття непереборної сили у п. 3 ч. 1 ст. 138 цього Кодексу, відповідно до якого непереборною силою є епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини.

З урахуваннямвикладеного судвважає,що непереборна сила у виді військової агресії проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, внаслідок якої введено у державі воєнний стан, може бути непереборною силою та обставиною, яка може бути врахована під час оцінки розумності строку розгляду судової справи.

Суд дійшоввисновку,що воєннийстан, введений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX є обставиною, яку необхідно врахувати, як таку, що визначає складність судової справи.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки:

- ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від суду, залишаються реальними і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який;

- об`єктивно існує новий ризик, який виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, а саме: непереборна сила у виді військової агресії проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку;

- продовження ОСОБА_4 зазначеного запобіжного заходу на строк 60 днів є таким, що відповідає розумному строку розгляду судової справи № 534/1053/21 (провадження № 1-кп/534/44/22).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 28, 138, 177, 183, 194, 197, 331, 369, 370, 371, 372 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 5, 6, 32, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР, ст.ст. 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали закінчується 12 травня 2022 року.

Судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України призначити на 03 травня 2022 на 14 год. 20 хв. в режимі відеоконференції між Державною установою «Полтавськаустанова виконанняпокарань (№23)»та Комсомольським міським судом Полтавської області.

Виконання ухвали покласти на:

- керівництво Державної установи «Полтавськаустанова виконанняпокарань (№23)».

Копію ухвали суду направити для виконання начальнику Державної установи «Полтавськаустанова виконанняпокарань (№23)».

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 , його захиснику, та направити іншим учасникам кримінального провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області.

Суддя ОСОБА_6