Рішення

від 21.02.2022 по справі 460/14357/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2022 року м. Рівне №460/14357/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача - адвоката Р.В. Квітіна; представника відповідача 1 - І.Л. Довгалюк; представника відповідача 2- Я.Й. Клімкович; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» до Головного управління ДПС у Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неперерахування бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за лютий 2015 року в розмірі 1793770,00 грн та пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості в розмірі 969520,39 грн за період з 08.10.2018 по 08.10.2021; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області на користь позивача 2763290,39 грн, з яких: бюджетне відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за лютий 2015 року в розмірі 1793770,00 грн; пеня за прострочення сплати бюджетної заборгованості у розмірі 969520,39 грн за період з 08.10.2018 по 08.10.2021, яка нарахована згідно з пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, задекларованого у декларації за лютий 2015 року.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачу не відшкодовано з бюджету заборгованість з податку на додану вартість за декларацією за лютий 2015 року, в чому є порушення законних прав платника податків. Позивач вказує, що належним та дієвим способом захисту порушених прав є саме стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1793770,00 грн та пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості в розмірі 969520,39 грн за період з 08.10.2018 по 08.10.2021. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 1, обґрунтований тим, що податковим органом не допускалася будь-яка протиправна бездіяльність щодо вжиття заходів по відшкодуванню ПДВ. Зазначає, що контролюючий орган на виконання ряду судових рішень був зобов`язаний виключно надати необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про узгоджену суму залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770 грн, а не здійснювати перерахування на рахунок ПрАТ «Єврошпон-Смига» бюджетного відшкодування з ПДВ на таку суму. Вказує, що такий обов`язок контролюючим органом виконаний, оскільки спірна сума відображена в інтегрованій картці платника податків. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відзив на позовну заяву, поданий відповідачем 2, обґрунтований тим, що обставина щодо неотримання позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за лютий 2015 року не може бути правовою підставою для зобов`язання державного органу діяти всупереч порядку, визначеного законом. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 25.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 25.11.2021.

Ухвалою суду від 25.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 18.01.2022.

Ухвалою суду від 18.01.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду - залишене без задоволення.

Ухвалою суду від 18.01.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.02.2022.

Представник позивача, який брав участь у судовому засіданні 22.02.2022 в режимі ВКЗ, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідачів заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 22.02.2022.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2015 року ПрАТ «Єврошпон-Смига» подано до Дубенської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, у якій в графі 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-9) (позитивне значення)» зазначено суму 1182625,00 грн.

В таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року «Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 (Д2) (вх. № 9045509695 від 20.03.2015) ПрАТ «Єврошпон-Смига» задекларовано залишки від`ємного значення в розмірі 3525858 грн, які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року, а саме:

- гр.2 «Від`ємне значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду» (рядок 20.2 декларації за січень 2015року (вх. №9018244634 від 19.02.2015)) становить 1132537,00 грн;

- гр.4 «Суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» становлять 635301,00 грн. в т.ч. за листопад 2010 року (період в якому виникла сума від`ємного значення) в сумі 595486,00 грн, аналогічно за грудень 2010 року в сумі 39815,00 грн;

- гр.5 «Залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015року» становлять 1 758020,00 грн. в т.ч. за серпень 2014 року (період в якому виникла сума від`ємного значення - липень 2014) в сумі 291106,00 грн, аналогічно за січень 2014 (період в якому виникла сума від`ємного значення - грудень 2014 року) в сумі 1466 914 грн.

Залишки від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів в розмірі 3525858,00 грн, які включені до граф 2-5 таблиці 1 додатка 2 в декларації за лютий 2015 року, платник податку виявив бажання повернути (відшкодувати) на рахунок у банку і зазначив прописом у текстовому полі «б» перед таблицею 1 додатка 2 до декларації.

Залишки від`ємного значення в розмірі 3525858,00 грн розраховані в таблиці 2 додатка 2 до вищевказаної декларації, вказані в графі 13 таблиці 1 додатка 2 та перенесені до рядка 30 розділу IV декларації за лютий 2015 року «Сума залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку».

Приватне акціонерне товариство «Єврошпон-Смига» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про:

визнання незаконною бездіяльність Дубенської ОДПІ щодо несвоєчасного виконання обов`язку передбаченого п.п.200.18.1 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України та зобов`язати негайно передати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок відповідно до залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року;

визнання незаконними дій Дубенської ОДПІ та наказу №246 від 16.07.2015 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Єврошпон-Смига» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року;

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2015 року форми «В3» №008221500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1793770,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 у справі №817/3097/15 адміністративний позов ПрАТ «Єврошпон-Смига» залишено без задоволення (а.с. 58 том 1).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 у справі №817/3097/15 апеляційну скаргу ПрАТ «Єврошпон-Смига» задоволено частково:

постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та прийнято в названій частині нове судове рішення;

визнано протиправною бездіяльність Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області щодо несвоєчасного виконання обов`язку передбаченого п.п.200.18.1 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України та зобов`язано передати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок відповідно до залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.08.2015 року форми «В3» №008221500 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1793770,00 грн;

в решті постанову суду залишено без змін (а.с. 70 том 1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 у справі №817/3097/15 касаційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 у справі №817/3097/15 - без змін (а.с. 82 том 1).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №817/3097/15 заяву Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» про зміну (встановлення) способу і порядку виконання судового рішення задоволено повністю: змінено спосіб і порядок виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 із

«Визнати протиправною бездіяльність Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області щодо несвоєчасного виконання обов`язку передбаченого пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України та зобов`язати передати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок відповідно до залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ "Єврошпон-Смига" до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн» на

«Визнати протиправною бездіяльність Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області щодо несвоєчасного виконання обов`язку передбаченого пп. 200.18.l п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України та зобов`язати Дубенську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39626850, вул. Грушевського, 134, м. Дубно, Рівненської області, 35604) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, порядок ведення якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017р., необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про узгоджену суми залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість задекларованого Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» (код ЄДРПОУ 30981499, вул. Заводська, 1, смт. Смига, Дубенського району, Рівненської області, 35680) до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн» (а.с. 92 том 1).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №817/3097/15 апеляційну скаргу податкового органу задоволено: ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 - змінено, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Дубенську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області надати необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про узгоджену суму залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн для включення їх до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (а.с. 100 том 1).

Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Єврошпон-Смига» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №817/3097/15 (а.с. 107 том 1).

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 255 КАС України).

За правилами частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина друга статті 370 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 установлено таке:

«Як встановлено судом, з 01 січня 2016 року ПрАТ «Єврошпон-Смига» перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обліку великих платників у м. Львові МГУ ДФС, у зв`язку з чим картка особового рахунку платника ПрАТ «Єврошпон-Смига» по податку на додану вартість Дубенською ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області була передана до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обліку великих платників у м. Львові МГУ ДФС»;

«В зв`язку з наведеним Дубенська ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області була позбавлена можливості виконати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду №817/3097/15 від 21.09.2016, оскільки картка особового рахунку платника податків ПрАТ «Єврошпон-Смига» була передана до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обліку великих платників у м. Львові МГУ ДФС, а висновок відповідно до залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770 грн, можливо сформувати лише в автоматичному режимі за наявності відповідної переплати у розмірі 1793770 грн в картці особового рахунку платника по податку на додану вартість»;

«Станом на 22.01.2018 року ПрАТ «Єврошпон-Смига» перебуває на податковому обліку в Дубенській ОДПІ, відповідно до Дубенської ОДПІ передана інтегрована картка платника по податку на додану вартість. Згідно інтегрованої картки платника ПрАТ «Єврошпон-Смига» на даний момент наявна переплата, що виникла згідно податної ПрАТ «Єврошпон-Смига» декларації по податку на додану вартість за лютий 2015 року, тобто до винесення постанови Кабінетом Міністрів України №26 від 25.01.2017 року»;

«Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про те, що відображення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2015 року ПрАТ «Єврошпон-Смига» можливе лише в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 0 лютого 2016 року».

Вказане вище свідчить про неможливість виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016, та щодо чого змінено спосіб виконання судового рішення.

Вказані обставини не потребують доказування.

Як зазначалося вище, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №817/3097/15 апеляційну скаргу податкового органу задоволено: ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 - змінено, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Дубенську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області надати необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про узгоджену суму залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн для включення їх до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Тобто контролюючий орган на виконання судових рішень був зобов`язаний виключно надати необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про узгоджену суму залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770 грн, а не здійснювати перерахування на рахунок ПрАТ «Єврошпон-Смига» бюджетного відшкодування з ПДВ на таку суму.

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неперерахування бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за лютий 2015 року в розмірі 1793770,00 грн.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи - невиконання державним органом зобов`язань, які необхідно виконати.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Враховуючи вказане вище, суд зазначає, що відповідач 1 у даному випадку не допускав протиправної бездіяльності, оскільки вжив усіх заходів на виконання вказаних вище судових рішень: сформував в інтегрованій картці платника податку переплату з ПДВ у розмірі 1793770,00 грн.

Тому заявлена позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Рівненській області на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за лютий 2015 року в розмірі 1793770,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що законодавством не передбачено механізм відшкодування на рахунок ПрАТ «Єврошпон-Смига» бюджетного відшкодування сум з ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум з ПДВ.

Позивач в обґрунтування своєї правової позиції, посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.05.2020 (справа №1540/4795/18, адміністративне провадження №К/9901/22676/19).

У даній постанові Верховний Суд вказав:

«Враховуючи безпідставне невиконання ДФС протягом тривалого часу передбаченого статтею 200 ПК України обов`язку внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних щодо узгодженої у судовому порядку суми бюджетного відшкодування позивачу ПДВ (як встановлено судом першої інстанції, перебіг строку, коли вказаний обов`язок мав бути виконано ДФС, розпочався 27 грудня 2018 року та, враховуючи дані касаційної скарги ДФС, яку ухвалою Верховного Суду від 3 грудня 2019 року було повернуто, станом на дату її подачі такий обов`язок ДФС також виконано не було), в контексті ефективного засобу правового захисту права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування цього податку колегія суддів у відповідності з нормою частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.

У цій постанові Велика Палата, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема у рішеннях у справах «Бейелер проти Італії», «Суханов та Ільченко проти України», «Інтерсплав проти України», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості».

Суд зазначає, що такі правові висновки сформовані з підстави, як зазначено у постанові: «Враховуючи безпідставне невиконання ДФС протягом тривалого часу передбаченого статтею 200 ПК України обов`язку внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ даних щодо узгодженої у судовому порядку суми бюджетного відшкодування позивачу ПДВ».

У даному ж випадку установлено, що суми ПДВ за декларацією за лютий 2015 року внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, та відображені в інтегрованій картці платника податку.

Суд зазначає, що спосіб захисту порушених прав був обраний позивачем саме у спосіб визнання протиправною бездіяльність Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області щодо несвоєчасного виконання обов`язку передбаченого п.п.200.18.1 п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України та зобов`язано передати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок відповідно до залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого ПрАТ «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн.

У подальшому постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №817/3097/15 апеляційну скаргу податкового органу задоволено: ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 - змінено, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Дубенську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області надати необхідні для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про узгоджену суму залишку невідшкодованої суми податку на додану вартість, задекларованого Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» до відшкодування у декларації за лютий 2015 року у розмірі 1793770,00 грн для включення їх до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Суд зазначає, що обрання способу захисту порушених прав шляхом ініціювання нового позовного провадження у даному випадку свідчить про намір позивача повторно розглянути спір, щодо якого наявні ряд судових рішень, які набрали законної сили.

Тому заявлена позовна вимога про стягнення суми бюджетного відшкодування не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості у розмірі 969520,39 грн за період з 08.10.2018 по 08.10.2021, яка нарахована згідно з пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, задекларованого у декларації за лютий 2015 року, суд зазначає таке.

Так, відповідно до пунктів 200.12 - 200.15 статті 200 ПК України у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та протягом п`яти операційних днів перераховується вказаним органом на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Позивач зазначив розрахунок розміру пені таким чином: сума заборгованості з ПДВ - 1793770,00 грн; облікова ставка НБУ - 120% від 15% річних; період нарахування пені: з 08.10.2018 по 08.10.2021; кількість днів - 1096; формула розрахунку: 1793770,00 грн х 15% х 120% х 1096 днів / 365 днів - 969520,39 грн.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "г" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 N68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З урахуванням проаналізованих вище норм податкового законодавства, суд вважає, що встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи дають підстави для висновку, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларована ПрАТ «Єврошпон-Смига» в декларації за лютий 2015 року, в розмірі 1793770,00 грн набула статусу узгодженої з 21.09.2016 за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення про відмову у наданні означеної суми бюджетного відшкодування.

У постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у справі №280/4452/18 міститься правовий висновок про те, що оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платника податків податкового боргу та пені на нього протягом 1095 днів, то для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право стягнення заборгованості з бюджету та пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечене і для платників податків.

Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 (справа №822/553/17) дійшов правового висновку про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України, для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Як зазначалося вище, та не заперечується учасниками справи, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларована ПрАТ «Єврошпон-Смига» в декларації за лютий 2015 року, в розмірі 1793770,00 грн набула статусу узгодженої з 21.09.2016.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №460/2560/18 позов Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» (вул. Заводська, буд. 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680, код ЄДРПОУ 30981499) до Дубенського управління Державної казначейської служби України Рівненської області (вул. Скарбова, буд. 8, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 38043480), Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Грушевського, буд. 134, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35604, код ЄДРПОУ 39626850) про стягнення пені задоволено частково:

стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» (вул. Заводська, буд. 1, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680, код ЄДРПОУ 30981499) з Державного бюджету України пеню, нараховану згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у декларації за лютий 2015 року, за період з 17.10.2016 по 08.10.2018 в сумі 638680,40 грн;

у решті позову - відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №460/2560/18 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 -без змін (а.с. 124 том 1).

Тобто, за даними судовими рішеннями на користь позивача стягнуто пеню у розмірі 638680,40 грн за період з 17.10.2016 по 08.10.2018.

Суд зазначає, що строк у 1095 днів для можливості ініціювати питання щодо стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з державного бюджету України, є матеріальним строком.

Тобто, період 1095 днів охоплюється кінцевою датою 21.09.2019.

Зважаючи на період стягнення на користь позивача пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість за рішенням у справі №460/2560/18, строк такого стягнення визначається з 09.10.2018 по 21.09.2019.

Тому на користь позивача підлягає стягненню сума пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість у розмірі 307840 грн 42 коп.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» з Державного бюджету України пеню на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у декларації за лютий 2015 року, за період з 09.10.2018 по 21.09.2019 у розмірі 307840 грн 42 коп, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачена сума судового збору у розмірі 22700,00 грн, відповідно до платіжного доручення від 05.10.2021 №1204 (а.с. 14 том 1).

Зважаючи на те, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, тому на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у пропорційному розмірі - 2497 грн 00 коп.

Позивач також заявив до стягнення суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 40000,00 грн.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20).

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року, справа №569/17904/17, адміністративне провадження №К/9901/52416/18).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду:

(1) Договір про надання правової допомоги адвоката від 27.09.2021 №27/09/2021, укладений між позивачем та адвокатом Квітіним Русланом Валерійовичем, відповідно до якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи і строки оплати яких узгоджені Сторонами та визначені у Додатку 1 до цього Договору (а.с. 15 том 1);

(2) Додаток №1 від 27.09.2021 до Договору, відповідно до якого вартість послуг адвоката становить 40000,00 грн: 20000,00 грн - протягом 3 днів з дня укладення договору; 20000,00 грн - протягом 30 днів з дня укладення договору (а.с. 18 том 1);

(3) Платіжне доручення №37256816 від 30.09.2021 на суму у розмірі 20000,00 грн (а.с. 19 том 1).

Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката - розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг - розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.

У даному випадку Договір від 27.09.2021 №27/09/2021 не визначає фіксований розмір гонорару адвоката, а тому обґрунтування такого розміру та обсяги наданих послуг повинні бути відображені у наступних за Договором оформлених документах.

Суд констатує, що Додаток №1 до Договору не містить жодного опису видів послуг, наданих адвокатом, не містить належного розрахунку виконаної роботи з урахуванням затраченого на це часу. Тобто позивач не надав суду документів, що підтверджують вартість та обсяг наданих послуг.

Тому вимога про стягнення витрат на правову допомогу адвоката не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" (вулиця Заводська, 1, смт Смига, Рівненська область, 35680; код ЄДРПОУ 30981499) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області (вулиця Симона Петлюри, 13, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 38012494) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та пені - задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" з Державного бюджету України пеню на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у декларації за лютий 2015 року, за період з 09.10.2018 по 21.09.2019 у розмірі 307840 грн 42 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" суму судового збору у розмірі 2497 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.

У задоволенні вимог про стягнення суми витрат на прафесійну правничу допомогу адвоката у розмірі 40000 грн 00 коп - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 березня 2022 року

Суддя К.М. Недашківська