Рішення

від 15.02.2022 по справі 144/594/19

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/594/19

Провадження № 2/144/11/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Скржешевського М.С.,

представника відповідача ТОВ «Теплик-Агро» - адвоката Клінчикова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро», співвідповідач - відділ «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними, визнання протиправним та скасування рішень про їх державну реєстрацію та припинення права оренди, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Берегович О.О. звернулась до суду з позовом, предмет якого було змінено за заявою адвоката Скржешевського М.С., до ТОВ «Теплик-Агро», співвідповідач - відділ «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0523783900:02:000:0062) від 24.07.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро»; визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23375524 від 04.08.2015 року; припинити право оренди земельної ділянки загальною площею 3,1440 га, кадастровий номер 0523783900:02:000:0062, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н від 24.07.2015 року; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3900:02:000:0064) від 24.07.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро», визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23373879 від 04.08.2015 року; припинити право оренди земельної ділянки загальною площею 3,1440 га, кадастровий номер 0523783900:02:000:0064, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» на підставі договору оренди землі, серія та номер б/н від 24.07.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 24 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик -Агро» було нібито укладено договори оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,1440 га, з кадастровим номером 0523783900:02:000:0062 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,1440 га, з кадастровим номером 0523783900:02:000:0064, що розташовані на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області. За даними договорами вищезазначені земельні ділянки передаються у платне користування строком на 10 років. Таких договорів позивач з відповідачем не підписував та не бажав передавати вказаному товариству свої земельні ділянки. В добровільному порядку відповідач відмовився припинити дію договору оренди землі та повернути земельну ділянку.

Після задоволення 25 лютого 2021 року суддею Германом О.С. заяви про відвід, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 року, головуючим суддею у справі визначено Бондарук О.П.

Ухвалою судді від 01 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на приписи Цивільного процесуального Кодексу України, просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у зв`язку з недоведеністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог. Стверджує, що договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0062 та 0523783900:02:000:0064, укладені між позивачем та ТОВ «Теплик-Агро», було надано в трьох екземплярах, два з яких було підписано саме ОСОБА_1 із дотриманням всіх норм цивільного законодавства, земельного законодавства та зареєстровані у відповідності до приписів законодавства України. Третій екземпляр ОСОБА_1 залишив в себе непідписаним. Доказів на підтвердження своїх вимог про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними, визнання протиправним та скасування рішень про їх державну реєстрацію та припинення права оренди, позивачем не надано, такі вимоги належним чином не обгрунтовані, в зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 02 квітня 2021 року за клопотанням представника позивача адвоката Скржешевського М.С. в справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження на час проведення експертизи зупинено.

05 серпня 2021 року, після отримання висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.00 год. 19 жовтня 2021 року.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Скржешевський М.С. позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову від 18.08.2020 року. Звернув увагу суду на те, що згідно висновку експерта від 26.07.2021 року № СЕ-19/102-21/9173-ПЧ підпис у графі «Орендодавець», в договорах оренди землі з кадастровими номероми 0523783900:02:000:0062 та 0523783900:02:000:0064 від 24.07.2015 року, укладеними між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 , виконаний не його довірителем, а іншою особою. Позивач не мав наміру передавати свою власність у оренду відповідачу, а тому змушений захищати своє право в судовому порядку.

Представник відповідача - адвокат Клінчиков С.О. в судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву. Звернув увагу суду на те, що заява про зміну предмету позову від 18.08.2020 року, на яку посилається представник позивача, не відповідає вимогам законодавства, оскільки не засвідчена підписом заявника. А тому суд не може брати до уваги та вирішувати позовні вимоги, викладені в даній заяві. Крім того, вказав, що дослідницька частина висновку експерта №СУ-19/102-21/91730ПЧ від 26.07.2021 року не узгоджується з підсумковим висновком, в результаті чого даний доказ є недостовірним і неналежним. Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту щодо позовних вимог про визнання договорів оренди землі недійсними, а щодо інших позовних вимог пропущено строк позовної давності.

Співвідповідач - відділ «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, процесуальні документи отримував, однак з поясненнями щодо позовних вимог ОСОБА_1 , заявами та клопотаннями до суду не звертався, тому з врахуванням позиції сторін розгляд справи здійснювався за відсутності представника співвідповідача.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯН № 842261 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1440 га, кадастровий номер 0523783900:02:000:0062 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (т. 1 а.с. 12).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №324614 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1440 га, кадастровий номер 0523783900:02:000:0064 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області (т. 1 а.с. 14).

24 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро» укладено договори оренди землі з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0062 та 0523783900:02:000:0064, площею 3,1440 га, строком на 10 років (т. 1 а.с. 8 -11).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна кадастровий номер 0523783900:02:000:0062, від 16.04.2019 року номер 163709674, 31 липня 2015 року державним реєстратором Богачуком Віталієм Дмитровичем зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки, площею 3,144 га, строком на 10 років. Номер запису про інше речове право: 10661661. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н, виданий 24.07.2015 року, видавник ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23375524 від 04.08.2015 року 10:38:36, Богачук Віталій Дмитрович , Реєстраційна служба Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області (т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна кадастровий номер 0523783900:02:000:0064, від 16.04.2019 року номер 163709333, 31 липня 2015 року державним реєстратором Богачуком Віталієм Дмитровичем зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки, площею 3,144 га, строком на 10 років. Номер запису про інше речове право: 10660986. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н, виданий 24.07.2015 року, видавник ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 . Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23373879 від 04.08.2015 року 10:10:41, Богачук Віталій Дмитрович , Реєстраційна служба Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області (т. 1 а.с. 18-19).

Згідно висновку експерта від 26.07.2021 року №СЕ-19/102-21/9173-ПЧ: підпис у графі «Орендодавець», в договорі оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523783900:02:000:0062 від 24 липня 2017 року, укладеному між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 , виконаний не гр. ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис у графі «Орендодавець», в договорі оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523783900:02:000:0064 від 24 липня 2017 року, укладеному між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 , виконаний не гр. ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 1 а.с. 242-250).

Посилання представника відповідача на недостовірність та неналежність вище вказаного висновку експерта на увагу не заслуговують, оскільки описка лише в одному абзаці дослідницької частини висновку щодо кадастрових номерів земельних ділянок та їх площі, не є підставою ставити під сумнів законність висновку вцілому. Дослідницька частина висновку експерта від 26.07.2021 року №СЕ-19/102-21/9173-ПЧ розпочинається з чіткого переліку матеріалів та об`єктів, наданих для дослідження. В абзаці четвертому дослідницької частини експертом вказано, що об`єктом дослідження є договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523783900:02:000:0062 від 24.07.2015 року, укладений між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523783900:02:000:0064 від 24.07.2015 року, укладений між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 (т. 1 зворот а.с. 244). Вказане узгоджується і з ілюстративною таблицею, доданою до висновку (т. 1 а.с. 247-250).

У відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За своїм внутрішнім переконанням суд відзначає, що абзац, в якому наявна описка експерта щодо кадастрових номерів земельних ділянок та їх площ, на суть висновку не впливає, як і не ставить під сумнів його належність та допустиміть як доказу по даній справі.

Крім того, сторона відповідача не заявляла клопотання про виклик в судове засідання експерта для дачі пояснень з цього приводу, хоча мала можливість скористатись таким правом.

Разом з тим суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на зазначене, встановивши, що ОСОБА_1 не підписував спірний договір, не погоджував його умов, правочин є таким, що не вчинений, та враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, позивач не обгрунтовано зазначив предмет позову, оскільки правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 24.07.2015 року.

Разом з тим, позивачем також заявлена вимога про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і припинення права оренди.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0062 за договором оренди землі б/н, виданим 24.07.2015 року, видавник: ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 23375524, прийнятого 04.08.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області Богачуком В.Д.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0064 за договором оренди землі б/н, виданим 24.07.2015 року, видавник: ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 23373879, прийнятого 04.08.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області Богачуком В.Д.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, підставою прийняття яких стали неукладені між сторонами договори оренди, порушують права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельними ділянками з кадастровим номером 0523783900:02:000:0062, площею 3,144 га та кадастровим номером 0523783900:02:000:0064 , площею 3,144 га, які розташовані на території Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

Отже, рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Теплик-Агро» на вищевказані земельні ділянки не відповідають вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є ефективним, а тому, на думку суду, обґрунтованим є задоволення позову в цій частині вимог.

За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, яка діяла на час звернення позивача з позовом про визнання договору оренди недійсним) визначено порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

За змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом наведеної норми у чинній редакції на відміну від положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначені висновки викладені у Постанові ВС від 09.06.2021 року у справі № 569/15704/18 р.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Наразі, без скасування рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок позивача, підставою прийняття яких стали неукладені між позивачем та відповідачем договори оренди землі, власник майна фактично позбавлений свого права власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту, позов пред`явлено до належного відповідача, а тому його порушене право підлягає захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права оренди землі разом із припиненням такого права.

Твердження представника відповідача про те, що суд, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 не може враховувати заяву про зміну предмета позову від 18.08.2020 року, оскільки така не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, суд відхиляє.

Вирішуючи вказану заяву (т. 1 а.с. 93), судом у попередньому складі суду 19 серпня 2020 року було постановлено ухвалу, в якій суд дав оцінку заяві про зміну предмета позову та прийняв своє мотивоване процесуальне рішення.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішення від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії»), суди при розгляді спорів, не можуть ставити під сумнів рішення судів, які набрали законної сили, та надавати цим рішенням правої оцінки, перевіряти їх правильність.

Окрім того, Товариством було подано відзив на заяву про зміну предмету позову (т. 1 а.с. 105-109), в якому жодним чином не зазначається про відсутність підпису на даній заяві та її невідповідність вимогам законодавства.

Відмінність кадастрових номерів земельних ділянок у первісній редакції позову та у заяві про зміну предмета позову від 18.08.2020 року представник позивача у судовому засіданні пояснив як описку, оскільки помилково не вказав перші шість цифр кадастрових номерів, переписуючи їх з договорів оренди.

Стосовно тверджень відповідача про несплату судового збору позивачем за дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру щодо припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0062 та земельної ділянки з кадастровим номером 0523783900:02:000:0064, суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, відповідно до висновку ВС від 09.06.2021 року у справі № 569/15704/18 р. з метою ефективного захисту порушених прав, ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; про скасування державної реєстрації прав, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги щодо припинення права оренди є похідними, а тому позивачем судовий збір сплачено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Що стосується заяви відповідача про застосування наслідків пропущення позивачем строків звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора №23375524 та № 23373879 про реєстрацію права оренди за ТОВ «Теплик-Агро» на земельні ділянки з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0062 та 0523783900:02:000:0064, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16 (провадження N 14-208цс18).

Представником позивача доведено суду ту обставину, що ОСОБА_1 лише 16.04.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався про порушення свого права, а саме про державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Теплик-Агро» на підставі рішень про державну реєстрацію прав від 04.08.2015 року, після чого одразу вжив заходів для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Оскільки спірні договори оренди позивач ОСОБА_1 не підписував, що підтверджується висновком експерта, не був обізнаний про їх існування, земельні ділянки на період виникнення та тривалості спірних правовідносин не використував, так як проживає у іншому населеному пункті, суд вважає, що він дійсно не міг знати про порушення свого права.

Відповідач в свою чергу протилежного не довів, посилаючись на отримання ОСОБА_1 орендної плати, починаючи з 2015 року та до моменту подання даного позову, доказів таких тверджень суду не надав.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

А тому суд не вважає пропущеними ОСОБА_1 строки звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора №23375524 та № 23373879 від 04.08.2015 року про реєстрацію права оренди за ТОВ «Теплик-Агро» на земельні ділянки з кадастровими номерами 0523783900:02:000:0062 та 0523783900:02:000:0064.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до вище вказаних позовних вимог щодо скасування рішень про державну реєстрацію речового права.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро», співвідповідач - відділ «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними, визнання протиправним та скасування рішень про їх державну реєстрацію та припинення права оренди, задовольнити частково.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23375524 від 04.08.2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області - Богачуком Віталієм Дмитровичем, припинити право оренди земельної ділянки загальною площею 3,1440 га, кадастровий номер 0523783900:02:000:0062, що належить ТОВ «Теплик-Агро».

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23373879 від 04.08.2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області - Богачуком Віталієм Дмитровичем, припинити право оренди земельної ділянки загальною площею 3,1440 га, кадастровий номер 0523783900:02:000:0064, що належить ТОВ «Теплик-Агро».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Теплик-Агро» на користь ОСОБА_1 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.

Стягнути з ТОВ «Теплик-Агро» на користь ОСОБА_1 1125 (одну тисячу сто двадцять п`ять) грн. 12 коп. судових витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи від 26.07.2021 року №СЕ-19/102-21/9173-ПЧ.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Скржешевський Максим Стніславович, вул. Магістратська, будинок 84 офіс 25 м. Вінниця, 21050, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №609 від 29.09.2008 року.

Відповідач ТОВ «Теплик-Агро», вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.

Представник відповідача - адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, адреса: вул. Д. Галицького, 27а, оф. 203 м. Вінниця, 21036, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №364 від 19.12.2003 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - відділ «Центр надання адміністративних послуг та Державної реєстрації» виконавчого комітету Гайсинської міської ради, вул. 2-й провулок Високовича, 2 м. Гайсин, 23700, код ЄДРПОУ 43448095.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2022 року.

Суддя