Рішення

від 20.02.2022 по справі 340/2258/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року м. Кропивницький справа №340/2258/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ - 40342220)провизнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу №8 від 30.03.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №8 від 30.03.2021 року про накладення на неї штрафу у розмірі 51000 грн.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено штрафи у розмірі 51 000 грн. за порушення вимог пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358. Представник позивачки стверджує, що вказана постанова є необґрунтованою та має суттєві протиріччя, а позивачка не вводила в обіг будь-яку продукцію, що не відповідає встановленим вимогам чи з ризиками суспільним інтересам.

Також зазначає, що 12.02.2021 року до магазину ОСОБА_1 зайшли двоє невідомих чоловіків нібито з перевіркою Держпродспоживслужби, але не надали на її вимогу свої посвідчення для ознайомлення, що не дало їй змогу перевірити їх особи та повноваження та прийняти участь у заході контролю. 20.02.2021 року позивачка отримала поштою акт перевірки від 17.02.2021 року, який був заповнений частково, не містив необхідних додатків (зокрема направлення та наказу на проведення перевірки), тому позивачка не змогла надати предметні пояснення щодо обставин, які мали суттєве значення, а також свої зауваження. Крім того, 20.03.2021 року позивачка отримала поштою протокол №4 від 16.03.2021 року про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", за що передбачена відповідальність, встановлена пунктом 2 частини 2 статті 44 цього Закону. У протоколі не конкретизовано, де, коли і на якому саме взутті виявлено відсутність інформації про його матеріал, не зазначено інші фактичні обставини правопорушення, що призвело до неправильної кваліфікації дій позивачки. Цей протокол складався у м. Кропивницькому у відсутності позивачки, що унеможливило реалізацію нею права на захист. Оскаржувана постанова також прийнята без повідомлення позивачки про розгляд справи. Посилаючись на порушення Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", допущені посадовими особами відповідача при проведенні перевірки та оформленні її результатів, вказуючи, що має місце подвійне притягнення позивачки до відповідальності за одне й те саме порушення, її представник просив суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовні заяви із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у період з 12 по 17 лютого 2021 року посадовими особами відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, наказу на здійснення планового заходу №148 від 05.02.2021 року та направлення на проведення перевірки №147 від 08.02.2021 року був проведений плановий захід з перевірки характеристик продукції - взуття - у суб`єкта господарювання ОСОБА_1 за місцем знаходження магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_2 . У ході перевірки виявлено продукцію, яка не відповідача встановленим вимогам, а саме 7 пар взуття, на яке не нанесено інформацію про матеріал верху, підкладку й устілку, підошву, що є порушенням вимог пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358. У зв`язку з цим складено акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року та протокол №3 від 16.03.2021 року, за результатами розгляду яких винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу. Відповідач наполягає, що вказаний документ за змістом відповідає типовим формам, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.04.2019 року №667 "Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції". Вказує, що ОСОБА_1 допустила перевіряючих до перевірки та мала право бути присутньою при її проведенні. Оскільки в останній день перевірки 17.02.2021 року вона була відсутня у магазині, тому акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року не був їй вручений під підпис, а був надісланий їй поштою. Доводячи правомірність спірної постанови, відповідач просив суд у задоволенні позовів відмовити.

Представник позивачки подав відповіді на відзиви, у яких стверджував, що посадові особи відповідача, які намагалися провести перевірку, не встановили особу керівника суб`єкта господарювання в магазині, та не надали документальних доказів на підтвердження цих обставин. Вказує, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу зазначено протокол №10 від 08.12.2020 року, який щодо позивачки не складався. Наполягає, що акт та протокол складені відповідачем без участі ОСОБА_1 , поза межами граничного 4-денного строку перевірки та порушують її права, передбачені статтею 7 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Відповідач правом подачі заперечень не скористався.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою від 11.05.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.06.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2027 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 12.10.2021 року представник позивача зазначив, що на об`єкті, за адресою: АДРЕСА_2 , де проводилась перевірка, здійснює свою діяльність інший суб`єкт господарювання, а не ФОП ОСОБА_1 .

На підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено копії акту приймання - передачі обладнання та фіскальні чеки.

Отже, у суду виникла необхідність встановити суб`єкта, який здійснював господарську діяльність на об`єкті, де проводилася перевірка у період з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.

Ухвалою суду від 12.10.2021 року Знам`янську міську територіальні громаду зобов`язано до 27.10.2021 року надати до суду:

- картки обліку об`єкта торгівлі - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", АДРЕСА_2 , у тому числі станом на період з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.;

- паспорт магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", АДРЕСА_2 , у тому числі станом на період з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.

Ухвалою суду від 27.10.2021 року зобов`язано Знам`янську міську раду надати суду:

- картки обліку об`єкта торгівлі - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", АДРЕСА_2 , у тому числі станом на період з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.;

- паспорт магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", АДРЕСА_2 , у тому числі станом на період з 12.02.2021 р. по 17.02.2021 р.

17.11.2021 року на адресу суду від Знам`янської міської ради надійшли пояснення до яких долучено копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-Март" (код ЄДРПОУ - 20644691) у якому товариство повідомляє, що у період з 12.02.2021 року по 17.02.2021 року торгову площу об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , орендувала фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи повідомлені у відповідності до процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

13.01.2022 року в судове засідання представники сторін не прибули; представником позивача та відповідача подані до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі.

Враховуючи, заявлені клопотання учасників справи про подальший розгляд справи у письмовому провадженні та не прибуття в судове засідання представників суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 28.09.2020 року зареєстрована як фізична особа-підприємець та займалася такими видами економічної діяльності: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за її рішенням проведена 28.07.2021 року.

У лютому 2021 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області проведено плановий захід з перевірки характеристик продукції - взуття - за місцем знаходження магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_2 , де здійснювала підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Так, начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, складеного Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, видав наказ №148 від 05.02.2021 року "Про здійснення планового заходу", яким наказано посадовим особам відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області здійснити плановий захід з перевірки характеристик продукції - взуття - за місцем знаходження: АДРЕСА_2 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

На підставі цього наказу головним спеціалістам відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійнику Д.С. та ОСОБА_2 видано направлення №147 від 08.02.2021 року, яким доручено провести перевірку характеристик продукції, тип перевірки - планова, предмет перевірки - взуття, місце розміщення продукції - АДРЕСА_2 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", термін проведення перевірки - з 12 по 17 лютого 2021 року.

Посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області 12.02.2021 року розпочато перевірку у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_2 , де здійснювала господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Процес здійснення перевірки 12.02.2021 року фіксувався засобами відео- та фототехніки.

За наслідками перевірки в останній день її проведення 17.02.2021 року складено акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року, в якому описані порушення, виявлені щодо такої продукції:

1. Черевики чоловічі "Horoso" арт. КЕ317-ЗА, ш/к 2000018285213 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.

2. Черевики чоловічі "Horoso" арт. VЕ36 ш/к 2000018619254 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.

3. Черевики жіночі "Gukkeг" арт. 8360 ш/к 2000018314425 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.

4. Черевики жіночі "Gukkeг" арт. 8357 ш/к 2000018314456 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.

5. Черевики жіночі "F.F" арт. F203 ш/к 2000018683224 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358

6. Черевики чоловічі "StаlenGard", арт. АМ9011 ш/к 2000018314302 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.

7. Черевики чоловічі "StаlenGard" арт. АН9001 ш/к 2000018278970 - на взуття не нанесено інформація про матеріал верху, підкладки й устілки, підошви, що є порушенням пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358.

У зв`язку з неможливістю особистого вручення акту через відсутність ОСОБА_1 за місцем провадження нею господарської діяльності, примірник акту 18.02.2021 року надісланий позивачці поштою та отриманий нею 20.02.2021 року.

ОСОБА_1 23.02.2021 року подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області зауваження до акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року, в якому стверджувала, що вона не була присутня у магазині 17.02.2021 року та не порушувала вимог законодавства про державний ринковий нагляд, а направлення на проведення перевірки, яке діяло у період з 12 по 17 лютого 2021 року, втратило чинність.

Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області 04.03.2021 року надав позивачці відповідь на її зауваження.

12.03.2021 року перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області направив ФОП ОСОБА_1 проекти 14 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішень, інформацію про вжиття заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішень, встановленим вимогам. Такі проекти рішень були складені з вимогами про приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасову заборону надання продукції на ринку, зокрема щодо продукції, відображеній у позиції 3 акту №8 від 17.02.2021 року (а.с133,134).

ОСОБА_1 25.03.2021 року направила до відповідачу повідомлення, у якому вказала, що керівником об`єкта даної перевірки вже було вжито заходів, спрямованих на запобігання та уникнення ризиків суспільним інтересам шляхом вилучення з торгівлі у даному магазині всієї невідповідної продукції, що є предметом наведених проектів рішень Держпродспоживслужби, а тому вважає недоцільним і невиправданим в подальшому будь-які обмежувальні (корегувальні) заходи, зокрема й тимчасову заборону надання цієї продукції на ринку (а.с.135).

Між тим, головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійник Д.С. склав протокол №3 від 16.03.2021 року про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 , передбачене пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме на взуття (позиції 1-7 акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року) не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладка й устілка, підошва).

У зв`язку з неможливістю особистого вручення протоколу через відсутність ОСОБА_1 за місцем провадження нею господарської діяльності, примірник протоколу 17.03.2021 року надісланий позивачці поштою та отриманий нею 20.03.2021 року. (а.с.28-63).

Розглянувши справу, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області склав 7 постанов про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за кожну модель продукції, що не відповідає встановленим вимогам, описану в позиціях 1-7 акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року, зокрема постанова №8 від 30.03.2021 року, якою за порушення вимог пунктів 5, 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358 (на взуття не нанесено інформацію про матеріал (матеріал верху, підкладку й устілку, підошву) щодо позиції 3 акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року), за що передбачена відповідальність пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що склало 51000 грн. (17 грн. х 3000) (а.с.8).

Вищезазначена постанова 01.04.2021 року направлена позивачці поштою.

Не погодившись з постановою про накладення штрафу, позивачка звернулася до суду з відповідними позовами.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Приписами статті 1 цього Закону визначено, що:

- державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

- орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи;

- сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд;

- встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами;

- обстеження зразків продукції - візуальний огляд зразків продукції з метою визначення її відповідності встановленим вимогам.

Терміни "вільний обіг", "декларант", "зона митного контролю", "митне оформлення", "митний контроль", "митний режим", "митні органи" вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України; терміни "послуга", "робота", "споживач" - у значеннях, наведених у Законі України "Про захист прав споживачів"; терміни "введення в обіг", "випробувальна лабораторія", "документ про відповідність", "знак відповідності технічним регламентам", "імпортер", "надання на ринку", "орган з оцінки відповідності", "продукція", "процедура оцінки відповідності", "ризик", "розповсюдження", "розповсюджувач", "суб`єкти господарювання", "технічний регламент", "уповноважений представник" - у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; терміни "вилучення з обігу", "виробник", "відкликання", "забезпечення безпечності продукції", "користувач", "ланцюг постачання продукції", "небезпечна нехарчова продукція", "серйозний ризик", "ступінь ризику", "суспільні інтереси" - у значеннях, наведених у Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" дія цього Закону поширюється на відносини щодо:

- здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті;

- здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Права суб`єктів господарювання передбачені статтею 7 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", відповідно до якої суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.

Суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Органи ринкового нагляду здійснюють свої повноваження неупереджено. Забороняється незаконний вплив та втручання у здійснення органами ринкового нагляду своїх повноважень.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності зокрема: 4) проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); 11) вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Статтею 15 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право зокрема:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов`язані:

1) додержуватися вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів;

2) об`єктивно та неупереджено здійснювати ринковий нагляд і контроль продукції у межах повноважень, визначених законами України;

3) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та декларантами;

4) не перешкоджати під час вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції здійсненню господарської діяльності;

5) забезпечувати відповідно до вимог цього Закону конфіденційність інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) пред`являти службові посвідчення, а посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, - також направлення на проведення перевірки;

7) ознайомлювати керівників суб`єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством;

8) у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання безоплатну консультаційну підтримку з питань здійснення ринкового нагляду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

9) дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду;

10) не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на законний захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

У випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка:

1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів);

2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.

Статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" унормований такий порядок проведення перевірок характеристик продукції:

1. Під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

2. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

3. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

4. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

5. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

6. Перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

7. Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

10. Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

У разі здійснення перекладу, зазначеного у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.

Продовження строку проведення перевірки не допускається.

11. Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

12. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

13. У разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Статтею 23-1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Розпорядчі документи органів ринкового нагляду), передбачено, що:

1. Для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

2. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

3. У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).

4. Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

5. За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Статтею 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачені такі особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1. Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:

1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), об`єднань суб`єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

2. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

3. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

- знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

- не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

- не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

- декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

- органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

- вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточняється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відповідальність суб`єктів господарювання) до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Відповідно до частини 6 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Частиною 1 статті 45 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", якою передбачені підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності, установлено, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності установлює Закон України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

У статті 1 цього Закону визначено, що:

- безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: зокрема характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування.

- виробник - це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).

- ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

- продукція - будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений у ході виробничого процесу.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" виробники зобов`язані зокрема зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" розповсюджувачі зобов`язані:

1) надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання відповідної продукції інформацію про ризики, які становить ця продукція;

2) надавати відповідному органу державного ринкового нагляду та іншим заінтересованим особам інформацію, необхідну для відстеження походження відповідної продукції;

3) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з виробниками та органами державного ринкового нагляду у здійсненні заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція;

4) сприяти виробникам у вжитті ними заходів щодо забезпечення безпечності продукції;

5) не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції;

6) якщо їм стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони розповсюдили, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду, в тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції;

7) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що була поставлена або постачається ними.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. У разі якщо нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги до змісту інформації про певні види продукції, положення цієї частини застосовуються у частині, що не охоплюється такими спеціальними вимогами.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), визначеним відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, або прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначає Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

У статті 1 цього Закону наведені такі визначення:

- введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

- виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг).

- продукція - речовина, препарат або товар, виготовлений у ході виробничого процесу (крім послуг);

- розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг;

- розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку;

- суб`єкти господарювання - виробники, уповноважені представники, імпортери та розповсюджувачі, а відповідно до деяких технічних регламентів - також інші фізичні та юридичні особи. Згідно з певними технічними регламентами суб`єктами господарювання можуть вважатися лише деякі із зазначених осіб;

- технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

Відповідно до статті 11 Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 року №358, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за №336/33307, затверджено Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Цей Технічний регламент встановлює вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Цей Технічний регламент розроблений на основі Директиви 94/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 березня 1994 р. про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів про маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, що надходить до продажу споживачам.

Для цілей цього Технічного регламенту термін "взуття" означає будь-які вироби з підошвами, призначені для носіння на ногах, включаючи складові (матеріал верху взуття, підкладки й устілки, підошви), зазначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту, що окремо надходять в обіг.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про захист прав споживачів", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Перелік взуття, на яке поширюється дія цього Технічного регламенту, наведений у додатку 2 до цього Технічного регламенту, не є вичерпним.

Згідно з пунктом 5 цього Технічного регламенту інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва.

Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту.

Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 та додатка 1 до цього Технічного регламенту без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи).

Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

Відповідно до пунктів 6, 7, 8 Технічного регламенту введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується.

У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Введене в обіг взуття, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту щодо маркування та відповідним положенням законодавства України, що до нього застосовується, не може бути заборонено або обмежено.

Згідно з пунктом 9 Технічного регламенту на маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об`єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття.

Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми.

Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.

Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.

Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов`язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, до якого включено взуття (№42).

Досліджуючи спірні правовідносини судом з матеріалів справи та відеозапису встановлено, що позивачка у період з 28.09.2020 року по 28.07.2021 року була зареєстрована як суб`єкт господарювання та займалася підприємницькою діяльністю з роздрібної торгівлі взуттям і шкіряними виробами. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність в об`єкті торгівлі - магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому по АДРЕСА_2 . Саме у цьому торгівельному приміщенні було проведено захід ринкового нагляду - планову перевірку характеристик продукції. Предметом перевірки було взуття, яке розміщувалося та розповсюджувалося у цьому магазині. Перевірка характеристик продукції проведена на підставі наказу органу ринкового нагляду та направлення на проведення перевірки, які видані та оформлені відповідно до статті 23-1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Перевірка проведена у строк, установлений частиною 10 статті 23 цього Закону. Під час проведення перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції встановлено невідповідність взуття вимогам технічного регламенту щодо маркування.

Так, на черевики чоловічі "StаlenGard", артикул АМ9011 штрих-код 2000018314302 не була зазначена інформація про складові взуття та матеріал, з якого виготовлено взуття.

При цьому, позивачка як розповсюджувач цієї продукції не надала до перевірки будь-яких документів, що містять інформацію про походження продукції, зокрема про виробника взуття або особу, яка поставила їй це взуття. Внаслідок цього орган ринкового нагляду не мав можливості ідентифікувати виробника продукції, тож відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" саме ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг.

Введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, становить склад господарського правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", за яке до суб`єкта господарювання, а саме до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскаржуваною постановою №8 від 30.03.2021 року накладено адміністративно-господарські санкції на позивачку за кожну модель продукції, що відповідає встановленим вимогам, і кожен штраф оформлений окремою постановою, як це передбачено частинами 5, 6 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

У свою чергу, представник позивачки стверджував, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювала торгівлю взуттям у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", тож не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Стверджував, що на момент перевірки підприємницьку діяльність у цьому магазині вів інший суб`єкт господарювання - ФОП ОСОБА_3 . Позивачка є подругою ОСОБА_3 і 12.02.2021 року випадково опинилася у цьому магазині. На підтвердження цього представник позивачки надав суду копію акту приймання-передачі обладнання від 08.12.2020 року, складеного між АТ КБ "Приватбанк" та ФОП ОСОБА_3 , копії чеків платіжного терміналу, датованих 22.07.2021 року.

Проте, суд критично оцінює такі доводи представника позивачки та надані ним докази, оскільки вони спростовуються змістом позову та доказами, зібраними під час розгляду справи.

Як вбачається з дослідженого судом відеозапису перевірки, 12.02.2021 року перевірку у магазині "Конфіскат" розпочато у присутності ОСОБА_1 , якій були пред`явлені службові посвідчення та вручено направлення на проведення перевірки цього місця розміщення продукції. ОСОБА_1 допустила посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до перевірки, повідомивши, що саме вона є власником цього магазину та веде підприємницьку діяльність у ньому. Також вона надала посадовим особам, які здійснювали ринковий нагляд, журнал реєстрації перевірок, до якого головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійник Д.С. вніс відповідні записи про плановий захід ринкового нагляду та реквізити документів, на підставі якого він проводиться у цьому об`єкті торгівлі.

Крім того, інформація про ФОП ОСОБА_1 як про продавця товару була розміщена на коробках зі взуттям, яке обстежувалося під час перевірки 12.02.2021 року, що зафіксовано засобами фототехніки.

Більш того, як вбачається із листування позивачки з відповідачем, ОСОБА_1 у своїх зауваженнях від 23.02.2021 року, повідомленні від 25.03.2021 року не заперечувала той факт, що вона є розповсюджувачем продукції у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та не вказувала на ФОП ОСОБА_3 як на суб`єкта господарювання, що на законних підставах займається самостійною підприємницькою діяльністю у цьому магазині.

Витребувані судом від ГУ ДПС у Кіровоградській області податкові декларації (розрахунки, звіти), свідчать, що ФОП ОСОБА_1 як платник єдиного податку другої групи подавала до Знам`янської ДПІ податкову звітність, звітуючи про доходи від підприємницької діяльності за ІУ квартал 2020 року за кодом КВЕД 47.72 (роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах) (а.с.154) Крім того, нею подані до Знам`янської ДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІУ квартал 2020 року та І квартал 2021 року, звіти про нарахування єдиного внеску за грудень 2020 року, січень, лютий, березень 2021 року, у яких відображено нарахування та виплата ФОП ОСОБА_1 у ці періоди доходу у вигляді заробітної плати громадянці ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як найманому працівнику, яка працювала за трудовим договором, будучи прийнятою на роботу касиром торгівельного залу з 30.10.2020 року (а.с.169-171).

Листом дві 17.11.2021 року Знамянська міська рад Кіровоградської області повідомила суд про те, що листом власника приміщення за АДРЕСА_2 ТОВ «Фора Март» від 17.11.2021 року підтверджено факт оренди торгової площі об`єкта за зазначеною адресою під розміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно договору оренди укладеного з ФОП ОСОБА_1 в період з 12.02.2021 року по 17.02.2021 року (а.с.148,149).

Відомості про ФОП ОСОБА_1 , як про суб`єкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ), підтверджується інформацією про дислокацію підприємств роздрібної торгівлі, юридичних та фізичних осіб-підприємців на території Знам`янської міської територіальної громади станом на 01 січня 2021 року, розміщеною на офіційному сайті Знам`янської міської територіальної громади (https://znam.gov.ua/dislokaciya-torgivelnih-ob%E2%80%99ektiv-po-mistu-13-59-51-01-03-2018/).

Тож зібраними доказами підтверджено той факт, що суб`єктом, який у лютому 2021 року здійснював підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі взуттям на господарській одиниці - у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому по АДРЕСА_2 , була саме ФОП ОСОБА_1 . Належних доказів того, що взуття, яке обстежувалася під час планової перевірки характеристик продукції, належало іншому суб`єкту господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_3 , про що стверджував представник позивачки, судом не здобуто.

У ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позову про порушення Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", допущені посадовими особами відповідача при проведенні перевірки та оформленні її результатів. Позивачці забезпечено її права, передбачені статтею 7 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", зокрема право приймати участь у перевірці, отримувати інформацію про результати ринкового нагляду та надавати свої пояснення та зауваження.

Складені під час перевірки розпорядчі документи, в саме наказ №148 від 05.02.2021 року, направлення на проведення перевірки №147 від 08.02.2021 року, акт перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року, протокол про виявлені порушення №3 від 16.03.2021 року, спірна постанова про накладення штрафу №8 від 30.03.2021 року та №9 від 30.03.2021 року відповідають вимогам, установленим статтями 23-1, 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.04.2019 року №667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2019 року за №540/33511 "Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції".

Суд установив, що позивачка не була присутня при складанні та підписанні акту перевірки характеристик продукції №8 від 17.02.2021 року та протоколу про виявлені порушення №3 від 16.03.2021 року, оскільки вона була відсутня за місцем здійснення господарської діяльності у магазині "Конфіскат", коли туди прибував відряджений головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Олійник Д.С. Тож примірники акту перевірки та протоколу надіслані позивачці рекомендованими листами за місцем її проживання та отримані нею 20.02.2021 року та 20.03.2021 року відповідно. Позивачка подала зауваження на акт перевірки, правом подання пояснень щодо протоколу не скористалася. Суд вважає, що ця обставина не є підставою для скасування спірних постанов від 30.03.2021 року та не звільняє позивачку від відповідальності за порушення законодавства про ринковий нагляд у вигляді адміністративно-господарських санкцій, оскільки факт порушення позивачкою правил здійснення господарської діяльності у суді не спростовано.

Щодо порядку прийняття оскаржуваної постанови суд зазначає, що Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" не містить приписів щодо обов`язкового повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи та щодо розгляду справи з участю суб`єкта господарювання.

Допущення описки у спірній постанові щодо зазначення реквізитів протоколу №3 від 16.03.2021 року не порушує прав позивачки та не є самостійною підставою для скасування спірних постанов у судовому порядку.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою штрафи, установлені статтею 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачкою у ході судового розгляду не спростовано виявлений органом ринкового контролю факт невідповідності взуття - черевики чоловічі "StаlenGard", артикул АМ9011 штрих-код 2000018314302, яке реалізувалося у належному їй магазині "Конфіскат", вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу. Також позивачкою не доведено, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг, що б відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", звільняло її від відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідач довів правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу суд прийшов до переконання про необгрунтованість та надуманість заявлених позивачкою вимог, позивачка не довела обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук