Постанова

від 16.03.2022 по справі 420/8841/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8841/21Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне підприємство "СПС-РІЕЛТ", про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне підприємство "СПС-РІЕЛТ", про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №01-06/1425 (арх. №151/1) від 24.09.2015 року на реконструкцію нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту за адресою: АДРЕСА_1 видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради;

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД112182601269 від 17 вересня 2018 року, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту; АДРЕСА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне підприємство "СПС-РІЕЛТ", про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт - відмовлено.

Від приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" 29.09.2021 року надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд прийняти додаткове рішення та стягнути з позивача на користь третьої особи понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" (код ЄДРПОУ 34931090, адреса: вул. Велика Арнаутська, буд. 17, офіс 6А/7, м. Одеса, 65012) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт в просить скасувати додаткове судове рішення суду першої інстанції від 07 жовтня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.09.2021 року від приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд прийняти додаткове рішення та стягнути з позивача на користь третьої особи понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500 грн.

Приватним підприємством "СПС-РІЕЛТ" до клопотання про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення додані наступні документи:

- копія договору про надання професійної правничої допомоги №10-11/20 від 10.11.2020 року з додатковою угодою до договору від 11.11.2020 року;

- акт виконаних робіт (послуг) від 27.09.2021 року;

- платіжне доручення на суму 13 500,00 грн.

Згідно наданого до суду акту виконаних робіт (послуг) від 27.09.2021 року, адвокатом виконано наступні роботи на виконання договору про надання правничої допомоги від 10.11.2020 року:

- юридичне консультування щодо правових підстав звернення до суду ОСОБА_1 - 3 години 4000,00 грн;

- підготовка пояснень на позовну заяву позивача з аналізом даних актуальної судової практики 3,5 години 4500,00 грн;

- представництво інтересів Замовника у суді у справі №420/8841/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: Приватне підприємство "СПС РІЕЛТ" (моніторинг судового реєстру, ознайомлення з матеріалами провадження тощо) 2 години 2000,00 грн;

- аналіз реєстрів з питань, які стосується предмета спору у справі №420/8841/21 (реєстр, в якому містяться містобудівні умови та обмеження, реєстр прав на нерухоме та рухоме майно, кадастровий реєстр, реєстр судових рішень, які були винесені за участю клієнта, реєстр довіреностей та ін.) 2 години 2000,00 грн;

- підготовка клопотання про відшкодування судових витрат у справі №420/8841/21 0,5 годин 1000,00 грн.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Питання, пов`язані з прийняттям судами додаткових рішень, врегульовано статтею 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Конституційний Суд України у Рішенні № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня.

Вимогами ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до вимог ч.9 статті 139 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог ч.4 статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

В силу положень ч.1 ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі є ОСОБА_1 , який не заявляв про стягнення судових витрат зі сторін у справі, відповідачами - є суб`єкти владних повноважень: Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

ПП "СПС-РІЕЛТ" є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, тобто має окремий процесуальний статус і не є стороною. При цьому в силу ч.1 ст.51 КАС України права позивача мають лише треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу - ч.2 ст.51 КАС України. Серед прав, передбачених у ст.44 КАС України, відсутні права на стягнення судових витрат - витрат на правничу допомогу адвоката.

Норма ч.11 ст.139 КАС України передбачає загальне правило розподілу судових витрат на користь третьої особи, посилаючись на те, що сторона, з якої стягуються судові витрати, визначається за правилами даної статті. В той же час, витрати на правничу допомогу адвоката та судовий збір з позивача на користь відповідача - суб`єкта владних повноважень не стягуються.

Отже, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу розподіляються виключно між сторонами, при цьому право на стягнення витрат на правничу допомогу має позивач, який не є суб`єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення його позову.

Як зазначив суд першої інстанції, що представником позивача до клопотання про розподіл судових витрат були надані документи: копія договору про надання професійної правничої допомоги №10-11/20 від 10.11.2020 року з додатковою угодою до договору від 11.11.2020 року, акт виконаних робіт (послуг) від 27.09.2021 року, платіжне доручення на суму 13 500,00 грн. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази участі в даній справі будь-якого адвоката як представника ПП "СПС-РІЕЛТ".

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права - ст.ст. 134,139 КАС України, стягнувши з позивача на користь третьої особи витрати на правничу допомогу при тому, що відсутні докази, що представником третьої особи був адвокат.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що заява приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні заяви приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року - скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви приватного підприємства "СПС-РІЕЛТ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №420/8841/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне підприємство "СПС-РІЕЛТ", про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.