Постанова

від 15.03.2022 по справі 140/6305/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/6305/21 пров. № А/857/20084/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області,

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року (суддя Каленюк Ж.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Луцьк, дата складення повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №140/6305/21 за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства Луцькспецкомунтранс,

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

встановив:

У червні 2021 року позивач Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства Луцькспецкомунтранс, в якому просила застосувати заходи реагування у вигляді зупинення виконання робіт Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством Луцькспецкомунтранс в частині:

- здійснення діяльності із розміщення та захоронення твердих побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів в селі Брище Луцького району Волинської області (кадастровий номер земельної ділянки 0722855200:03:000:0361) до усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, а саме: - отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду полігон твердих побутових відходів в с. Брище Луцького району Волинської області; - забезпечення експлуатації полігону в с. Брище Луцького району Волинської області, відповідно до проектної документації; - забезпечення дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами на полігоні твердих побутових відходів в с. Брище Луцького району Волинської області;

- експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме двох твердопаливних котлів, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул.Дубнівська, 64, котла Maxdrew, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Трункіна, 7, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, судом не повністю з`ясовано обставини справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що за результатами здійснених Інспекцією перевірок дотримання ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлено, що дане підприємство здійснює свою діяльність з порушенням законодавства про відходи, а також законодавства про охорону атмосферного повітря, про що складено відповідні акти, у яких зафіксовані порушення законодавства. Вказані акти не оскаржувались відповідачем та не скасовані. До того ж, встановлені ними порушення не заперечуються відповідачем у даній справі. Таким чином, факти здійснення відповідачем господарської діяльності з порушеннями природоохоронного законодавства підтверджуються належними та допустимими доказами - актами перевірок, які є підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт та експлуатації об`єктів щодо яких виявлено порушення. З огляду на вказане, висновки суду першої інстанції про недоведеність належними доказами виявлених порушень законодавства та відсутність можливості перевірити висновки акта перевірки є необґрунтованими. Крім того, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норми процесуального закону в частині вимог щодо оцінки доказів, зокрема судом не було досліджено та не надано оцінки усім доказам, що містяться в матеріалах справи, не мотивовано причини їх відхилення, внаслідок чого не було встановлено усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом не враховано, що видані Інспекцією приписи не оскаржувались відповідачем та є чинними. При цьому відповідачем недотримано встановленого законом обов`язку з виконання вимог приписів, що слугувало однією з підстав для звернення Інспекції до суду з позовною заявою у даній справі. Та обставина, що ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вживає відповідні заходи з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, не спростовує правових підстав позову які виникли внаслідок тривалого невиконання обов`язку щодо усунення порушень та виконання вимог припису у встановлений строк. Крім того, з оскаржуваного рішення суду вбачається, що судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінки доказам щодо притягнення посадових осіб ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» до адміністративної відповідальності за допущені порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, а також законодавства про відходи. Постанови про накладення адміністративного стягнення безпосередньо стосуються порушень, що досліджувались судом під час розгляду даної справи. При цьому, накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафів порушниками сплачені добровільно, що підтверджує визнання відповідальними посадовими особами ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» фактів порушень природоохоронного законодавства. Враховуючи встановлені актами перевірок факти порушення природоохоронного законодавства, невиконання протягом тривалого періоду вимог Інспекції щодо усунення цих порушень, а також те, що станом на сьогоднішній день порушення не усунуті, наявні підстави для зупинення ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» виконання робіт та експлуатації об`єктів відповідно до заявлених позовних вимог.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 24.09.2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» зареєстроване як юридична особа 17 листопада 1999 року, видами діяльності якого згідно з КВЕД є, зокрема, збирання безпечних відходів (основний), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 89).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 06 лютого 2020 року №25 та направлення від 06 лютого 2020 року №126 у період з 07 по 18 лютого 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (а.с. 16, 17).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18 лютого 2020 року №115/02.20, яким встановлено порушення статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме, не забезпечено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду; пунктів 1.2, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 розділу І Правил експлуатації поводження з побутовими відходами; не забезпечено експлуатацію діючого полігону ТПВ відповідно до проектної документації, чим порушено Правила експлуатації полігонів ТПВ (ДБН 3.2.4-2-2005 «Полігони ТПВ, основи проектування») (а.с. 21-27).

За результатами перевірки та на підставі протоколів про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2020 року №000145, №000512 постановою про накладення адміністративного стягнення від 20 лютого 2020 року №000037 головного інженера ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а постановою від 19 лютого 2020 року №000485 директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 82 КУпАП (а.с. 28-31, 34-35).

24 лютого 2020 року позивачем видано припис №000364, яким ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» зобов`язано у строк до 01 липня 2020 року забезпечити експлуатацію І черги полігону ТПВ біля села Брище Луцького району відповідно до проектної документації, забезпечити дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами; у строк до 01 серпня 2020 року забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду (а.с. 36-37).

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 16 листопада 2020 року №347, направлення від 16 листопада 2020 року №515 з метою перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства у період з 18 по 24 листопада 2020 року проведено позапланову перевірку підприємства в частині виконання вимог припису від 24 лютого 2020 року №000364 (а.с. 38, 39).

За результатами перевірки складено акт від 24 листопада 2020 року №449/11.20, яким встановлено порушення, зміст та опис яких в наведеній вище частині дослівно відповідають опису порушень, зазначених в акті від 18 лютого 2020 року №115/02.20 (а.с. 40-45).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24 листопада 2020 року №000747 головного інженера ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» за невиконання припису притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-5 КУпАП (а.с. 46-47).

24 листопада 2020 року позивачем було видано припис №000508, яким зобов`язано відповідача у строк до 10 січня 2021 року забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду (пункт 1 припису) та у той же строк забезпечити експлуатацію І черги полігону ТПВ біля села Брище Луцького району відповідно до проектної документації (пункт 4 припису), забезпечити дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами (пункт 6 припису). Листом Державної екологічної інспекції у Волинській області від 12 січня 2021 року продовжено до 12 лютого 2021 року термін виконання пунктів 1, 3, 4, 6 припису від 24 листопада 2020 року №000508 (а.с. 48, 52).

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 17 лютого 2021 року №75, направлення від 17 лютого 2021 року №97 у період з 18 по 22 лютого 2021 року проведено позапланову перевірку дотримання ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в частині виконання вимог припису від 24 листопада 2020 року №000508 (а.с. 53, 54).

За результатами перевірки складено акт від 22 лютого 2021 року №82/02.21, яким встановлено порушення статті 20-2 Закону України «Про охорони навколишнього природного середовища», а саме не забезпечено виконання вимог пунктів 1, 3, 4, 6 припису від 24 листопада 2020 року №000508 (а.с. 55-58).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 23 лютого 2021 року №000238 в.о. директора ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 188-5 КУпАП (а.с. 60-61).

24 лютого 2021 року позивачем було видано припис №000212, яким у строк до 28 травня 2021 року зобов`язано відповідача забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду (пункт 1 припису); до 23 квітня 2021 року забезпечити дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами (пункт 2 припису) та забезпечити експлуатацію І черги полігону ТПВ біля села Брище Луцького району відповідно до проектної документації (пункт 4 припису) (а.с. 63-64).

Наявність вказаних порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища стали підставою для звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду з позовом про застосування до суб`єкта господарювання заходів державного нагляду (контролю), належним чином не обґрунтував наявність визначених законом підстав для зупинення діяльності відповідача.

Дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону №877-V).

Згідно із ч.1 ст.4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Статтею 7 Закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Нормами частини 1 статті 8 Закону №877-V визначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Згідно з ч.9 ст.8 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII) до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, про поводження з відходами; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Згідно із ст.34 Закону №1264-XII, завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Частиною першою статті 35 Закону №1264-XII визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з підпунктами 3, 5 пункту 4 Положення №275 Держекоінспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Із наведеного вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи, яким є і Державна екологічна інспекція у Волинській області.

Також статтею 50 Закону №1264-XII обумовлено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, у тому числі на вжиття до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог). Нормами Закону №877-V передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг. Передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу. Виявлені факти порушень вимог законодавства фіксуються актами перевірки (заходу державного нагляду (контролю)).

Також, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт та експлуатації об`єктів до усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Суд апеляційної інстанції у розглядуваній адміністративній справі враховує, що як зазначено вище, за результатами здійснених Інспекцією перевірок дотримання ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлено що дане підприємство здійснює свою діяльність з порушенням законодавства про відходи, а також законодавства про охорону атмосферного повітря, у зв`язку з чим Інспекцією складались наведені вище Приписи на усунення виявлених порушень та притягались винні посадові особи відповідача до адміністративної відповідальності.

Так, нормами ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Зокрема, підприємства, установи, організації, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, серед іншого:здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; здійснювати контроль, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Статтею 33 Закону України «Про відходи» встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Зі змісту статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише за умови наявності відповідного дозволу, виданого суб`єкту господарювання уповноваженим органом. Зазначена норма Закону носить імперативний характер, а отже жоден суб`єкт господарювання не має права здійснювати експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

У статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено основні принципи охорони навколишнього природного середовища, серед яких, зокрема: гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, які полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 50 зазначеного Закону, екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що за результатами проведеної у період з 07 по 18 лютого 2020 року позапланової перевірки дотримання ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі складено акт від 18.02.2020 №115/02.20, яким встановлено порушення статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме, не забезпечено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду; пунктів 1.2, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 розділу І Правил експлуатації поводження з побутовими відходами; не забезпечено експлуатацію діючого полігону ТПВ відповідно до проектної документації, чим порушено Правила експлуатації полігонів ТПВ (ДБН 3.2.4-2-2005 «Полігони ТПВ, основи проектування»).

За результатами перевірки головного інженера та директора ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» притягнуто до адміністративної відповідальності.

24.02.2020 позивачем видано припис №000364, яким ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» зобов`язано у строк до 01 липня 2020 року забезпечити експлуатацію І черги полігону ТПВ біля села Брище Луцького району відповідно до проектної документації, забезпечити дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами; у строк до 01 серпня 2020 року забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду.

Крім того, з метою перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства у період з 18 по 24 листопада 2020 року посадовими особами ДЕІ у Волинській області проведено позапланову перевірку підприємства в частині виконання вимог припису від 24.02.2020 №000364, за результатами якої складено акт від 24.11.2020 №449/11.20, яким встановлено порушення, зміст та опис яких в наведеній вище частині дослівно відповідають опису порушень, зазначених в акті від 18.02.2020 №115/02.20.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.11.2020 №000747 головного інженера ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» за невиконання припису притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-5 КУпАП.

24.11.2020 позивачем було видано припис №000508, яким зобов`язано відповідача у строк до 10 січня 2021 року забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду (п.1 припису) та у той же строк забезпечити експлуатацію І черги полігону ТПВ біля села Брище Луцького району відповідно до проектної документації (п.4 припису), забезпечити дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами (п.6 припису). Листом Державної екологічної інспекції у Волинській області від 12.01.2021 продовжено до 12.02.2021 термін виконання пунктів 1, 3, 4, 6 припису від 24.11.2020 №000508.

Крім того, у період з 18 по 22 лютого 2021 року посадовими особами ДЕІ у Волинській області проведено позапланову перевірку дотримання ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в частині виконання вимог припису від 24.11.2020 №000508, за результатами якої складено акт від 22.02.2021 №82/02.21, яким встановлено порушення ст.20-2 Закону України «Про охорони навколишнього природного середовища», а саме не забезпечено виконання вимог пунктів 1, 3, 4, 6 припису від 24.11.2020 №000508.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2021 №000238 в.о. директора ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-5 КУпАП.

24.02.2021 позивачем видано припис №000212, яким у строк до 28 травня 2021 року зобов`язано відповідача забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел викиду (п.1 припису); до 23 квітня 2021 року забезпечити дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами (п.2 припису) та забезпечити експлуатацію І черги полігону ТПВ біля села Брище Луцького району відповідно до проектної документації (п.4 припису).

На підставі встановлених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що виявлені порушення ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є триваючими, які виявлені ДЕІ у Волинській області ще у лютому 2020 року.

Суд приймає до уваги, що видані ДЕІ у Волинській області Приписи не оскаржувались відповідачем, а отже є чинними та підлягають виконанню. При цьому відповідачем недотримано встановленого законом обов`язку з виконання вимог Приписів, що слугувало однією з підстав для звернення Інспекції до суду з позовною заявою у даній справі.

Також суд апеляційної першої інстанції приймає до уваги встановлені у справі обставини щодо притягнення посадових осіб ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» до адміністративної відповідальності за допущені порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, а також законодавства про відходи.

Наведені фактичні дані нерозривно пов`язані з порушеннями відповідачем природоохоронного законодавства.

За таких фактичних обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що невиконання відповідачем протягом тривалого періоду вимог Інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, а також те, що станом на час судового розгляду цієї адміністративної справи порушення не усунуті, наявні підстави для зупинення ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» виконання робіт та експлуатації об`єктів відповідно до заявлених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт ЛСКАП Луцькспецкомунтранс в частині здійснення діяльності із розміщення та захоронення твердих побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів до усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у свою чергу відповідач належним чином не довів усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апелянта щодо ухвалення судом першої інстанції судового рішення внаслідок неповного з`ясування усіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 24.09.2021 року приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи та прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду необхідно скасувати, задоволивши апеляційну скаргу, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області задоволити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року в адміністративній справі №140/6305/21 за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства Луцькспецкомунтранс про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області задоволити.

Зупинити виконання робіт Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством «Луцькспецкомунтранс» (ЄДРПОУ 30659101) в частині:

- здійснення діяльності із розміщення та захоронення твердих побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів в с. Брище, Луцького району, Волинської області, І черга (кадастровий номер земельної ділянки 0722855200:03:000:0361) до усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: - отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду полігон твердих побутових відходів в с. Брище, Луцького району, Волинської області; - забезпечення експлуатації полігону твердих побутових відходів в с. Брище, Луцького району, Волинської області, відповідно до проектної документації; - забезпечення дотримання Правил експлуатації об`єктів поводження з побутовими відходами на полігоні твердих побутових відходів в с. Брище, Луцького району, Волинської області;

- експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме двох твердопаливних котлів за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 64, котла MAXDREW за адресою: м. Луцьк, Трункіна, 7, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль