Постанова

від 16.03.2022 по справі 460/16222/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/16222/21 пров. № А/857/23379/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Кушик Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (постановлену у м. Рівне, за правилами загального позовного провадження, судом під головуванням судді Щербакова В.В., повний текст рішення складено -01.12.21) з питань забезпечення позову у справі № 460/16222/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову- відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення заяви позивача про забезпечення позову. На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.06.2021 №88/М були затверджені і видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:055:0291. Вказує про те, що замість будівництва житлового будинку ведеться будівництво багатоквартирного житлового будинку. Вказує, що позивач має намір оформити право власності на будівлю, що в подальшому унеможливить будь-які дії, як то скасування декларації про введення в експлуатацію та знесення будинку. Тому, для недопущення незаконного будівництва, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно проводити реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Позаяк, у відповідності до висновків постанови ВС від 12.06.2019року у справі №916/1986/18 факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного будівництва в силу його узаконення. Отож, позивач вказує, що наявність загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи, поновлення порушених прав та інтересів позивача, а відтакй до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідач та треті особи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та треті особи повідомлені за допомогою електронних засобів зв`язку, шляхом надіслання повістки та ухвал на їх електронну адресу, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлена шляхом надіслання повістки на її електронну адресу, а також остання повідомлена засобами телефонного зв`язку.

В судове засідання учасники справи не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.

В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Також суд вказав, що відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо видачі на ім`я ОСОБА_2 містобудівних умов і обмежень затверджених наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.06.2021 року №88/М;

- скасування містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.06.2021 року №88/М, як такі, що не відповідають Генеральному плану міста Рівне та Плану зонування території міста Рівне;

- визнання будівлі за адресою: АДРЕСА_1 такою, що не відповідає Генеральному плану міста Рівне та Плану зонування території міста Рівне.

Позивачем також подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно проводити реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві про забезпечення позову позивач виклала доводи, які є аналогічні тим, що приведені у доводах апеляційної скарги.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частин 1, 2статті 150 КАС Українисуд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1статті 151 КАС Українипозов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частинами 1, 5статті 154 КАС Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладенні вище норми, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другоюстатті 150 КАС України.

Частиною 2статті 151 КАС Українипередбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно роз`ясненьПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Натомість, слід наголосити, що наведені доводи позивача з приводу того, що забудовник завершив виконання будівельних робіт та подав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації і має намір отримати свідоцтво на право власності не ґрунтуються на будь-яких доказах наданих сторонами, внаслідок чого, фактично, приведені позивачем доводи заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги мають характер припущень.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів надано право інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю скасовувати декларації про готовність об`єкта до експлуатаціїу визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 5 частини 3статті 151 КАС Українине допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

У даному ж випадку дії/ бездіяльність суб`єкта владних повноважень, щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації на спірний об`єкт будівництва не є предметом спору у даній справі, а відтак доводи позивача щодо можливості реалізації забудовником такої декларації та отримання ним свідоцтва на право власності є такими, що знаходяться поза межами позовних вимог даної справи та є не співмірними із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин, передбаченістаттею 150 КАС Українипідстави для вжиття заходів забезпечення позову були відсутні.

Твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реєстрації права власності на об`єкт будівництва, який здійснюватиметься на підставі містобудівних умов та обмежень, правомірність видачі яких оскаржується в судовому порядку також не може вважатися достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення третім особам та будь-яким іншим особам в тому числі органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на проведення реєстрації права власності, адже правова оцінка правомірності прийняття оскаржуваних до суду рішень відповідачів та допущених ними дій/ бездіяльності чи прийнятих рішень має надаватися судами лише під час розгляду справи по суті.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 08 грудня 2021 року у справі №640/19442/21 року, 27 січня 2022 року у справі № 600/2827/20-а.

Враховуючи наведене, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку, відсутні передбачені процесуальним законом підстави для забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 460/16222/21 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанови суду апеляційної інстанціїоскаржуються до судукасаційної інстанціївиключнов порядку, з підставта на умовах, визначенихст. 328-329 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 17 березня 2022 року