Постанова

від 20.02.2022 по справі 906/40/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Справа № 906/40/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс" та Гришковецької селищної ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 (суддя Вельмакіна Т.М.) у справі № 906/40/21

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське"

до 1. Гришковецької селищної ради

2. Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс"

про скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача 1- не з"явився

відповідача 2- Макаренко І.Я.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі №906/40/21 позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення 8-ї сесії сьомого скликання Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 №129 в частині передачі в оренду Фермерському господарству "Агро-Сервіс Плюс" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме: пай №16 площею 0,5455 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0016; пай №7/17 площею 1,0158 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0017; пай №9/23 площею 1,0431 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0023; пай №170 площею 0,5203 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0170.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Гришковецької селищної ради на користь Приватного сільськогосподарського підприємства" Троянівське" 2102,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 18.11.2021 у справі Фермерське господарство "Агро-Сервіс плюс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі №906/40/21 в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відшкодувати апелянту понесені судові витрати.

Вважає, що суд першої інстанції, помилившись з предметом спору та діючи в порушення закону, прийняв рішення щодо неіснуючого предмету спору, а отже оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. При вирішенні спору суд допустив концептуальну помилку при визначенні предмету спору, у зв`язку із чим застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які не підлягали до застосування, та не застосував ті норми права, які регулюють спірні правовідносини. Суд першої інстанції не врахував, що позивач обґрунтовує своє право на користування спірними земельними ділянками, а не частками паями.

В оскаржуваному рішенні суд констатує, що поданий позивачем Договір оренди відповідно до його умов набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди, тобто - речового права. Проте позивачем не надано суду доказів проведення державної реєстрації речового права - права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно він є неукладеним.

Зазначає, що Осиківська сільська рада не є органом, який має проводити державну реєстрацію речового права оренди, а примірник договору мають надати сільській раді уже після відповідної державної реєстрації права оренди, яка мала бути проведена у відповідності до діючого на той час законодавства.

Висновки суду щодо чинності Договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №5-16 від 18.03.2016 - є помилковими, оскільки останній в розумінні закону має статус невчиненого (неукладеного).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2022 об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1. Запропоновано позивачу - у строк до 01.02.2022 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу-1 - у строк до 01.02.2022 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Також, не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 18.11.2021 у справі Гришковецька селищна рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі №906/40/21 в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відшкодувати апелянту понесені судові витрати.

Доводи апеляційної скарги є аналогічні доводам скарги апелянта Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гришковецької селищної ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі №906/40/21. Об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Гришковецької селищної ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21 з апеляційною скаргою Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2022 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

02.02.2022 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" на апеляційні скарги, в якому з підстав викладених у ньому просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційних скарг та залишити без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21.

В судовому засіданні 08.02.2022 було оголошено перерву до 21.02.2022.

09.02.2022 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення Гришковецької селищної ради.

В судовому засіданні 21.02.2022 представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Інші учасники справи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні після оголошеної в судовому засіданні перерви.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення викладені у відзиві стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача-1 (в судовому засіданні 08.02.2022) та представника відповідача-2, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області №35 від 23.02.2016 Приватному сільськогосподарському підприємству "Троянівське" було передано в оренду невитребувані паї загальною площею 54,9950 га /а.с. 9 у т.1/. Згідно додатку до розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області №35 від 23.02.2016 позивачу було передано, зокрема, ділянки №7/17 площею 1,0158 га, №9/23 площею 1,0431 га, № 16 площею 1,1 га, №170 площею 0,52 /а.с. 10-11 у т.1/.

18.03.2016 між Бердичівською районною державною адміністрацією Житомирської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Троянівське" було укладено договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок ) №5-16, за умовами якого в оренду передаються невитребувані паї в кількості 61 штуки, в тому числі ділянки №7/17 площею 1,0158 га, №9/23 площею 1,0431 га, № 16 площею 1,1 га, №170 площею 0,5203 га.

Відповідно до п. 8 договір укладено строком на 7 років, але не більше ніж на строк до моменту отримання їх власниками державних актів.

Згідно з п. 20 передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 5-ти денний термін після державної реєстрації права оренди, яке виникає на підставі цього договору, за актом їх приймання-передачі.

Відповідно до п. 30 договору орендар, зокрема, має право вимагати передачі орендодавцем для використання земельні ділянки після державної реєстрації права оренди.

Пунктом 31 договору визначено обов`язки орендаря, зокрема, у 5-ти денний строк після державної реєстрації, надати копію договору до Бердичівської ОДПІ та Осиківської сільської ради; у 5-ти денний строк подати цей договір на державну реєстрацію.

Відповідно до п. 41 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

18.03.2016 Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області за актом приймання-передачі передала, а Приватне сільськогосподарське підприємство "Троянівське" прийняло у фактичне тимчасове користування невитребувані паї, зокрема, площею 1,0158 га, 1,0431 га, 1,1 га, 0,5203 га, розташовані за межами населеного пункту Осиківської сільської ради /а.с. 17 у т.1/.

На замовлення відповідача-2, землевпорядною організацією була розроблена технічна документація із землеустрою на невитребувані паї (земельні ділянки), які розташовані за межами населеного пункту Осиківської сільської ради.

Рішенням Гришковецької селищної ради (відповідач-1) від 24.07.2019 № 130 ФГ "Агро-Сервіс плюс" (відповідач-2) було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних часток (паїв), на які не було отримано документа, що посвідчує право на них, або земельні частки (паї), право на які посвідчено відповідно до законодавства, але не були виділені в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 24,3698 га із земель реформованого КСП "Дубова" Осиківської сільської ради, зокрема з кадастровими номерами 1820884600:03:000:0023 площею 1,0431 га; 1820884600:03:000:0017 площею 1,0158 га; 1820884600:03:000:0170 площею 0,5203 га; 1820884600:03:000:0016 площею 0,5455 га /а.с. 20-21 у т.1/.

Рішенням Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 за № 129 було ухвалено передати в оренду відповідачу-2, в тому числі невитребувані паї (земельні ділянки) зокрема з кадастровими номерами 1820884600:03:000:0023 площею 1,0431 га; 1820884600:03:000:0017 площею 1,0158 га; 1820884600:03:000:0170 площею 0,5203 га; 1820884600:03:000:0016 площею 0,5455 га /а.с. 18-19 у т.1/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 18.10.2019 була здійснена державна реєстрація права оренди ФГ "Агро-Сервіс плюс" земельних ділянок з кадастровими номерами 1820884600:03:000:0023 площею 1,0431 га; 1820884600:03:000:0017 площею 1,0158 га; 1820884600:03:000:0170 площею 0,5203 га; 1820884600:03:000:0016 площею 0,5455 га (підстава договори оренди №6-19, №5-19, 4-19, 7-19 від 10.10.2019) /а.с.45-52 у т.1/.

Позивач доводить, що земельні ділянки з кадастровими номерами 1820884600:03:000:0023 площею 1,0431 га; 1820884600:03:000:0017 площею 1,0158 га; 1820884600:03:000:0170 площею 0,5203 га; 1820884600:03:000:0016 площею 0,5455 га, які були передані ФГ "Агро-Сервіс-Плюс" на підставі рішення Гришковецької селищної ради № 129 від 24.07.2019 вже перебували в оренді позивача на підставі договору оренди від 18.03.2016 укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією Житомирської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Троянівське" (ділянки №7/17 площею 1,0158 га, №9/23 площею 1,0431 га, № 16 площею 1,1 га, №170 площею 0,5203 га).

У зв`язку з чим рішення Гришковецької селищної ради в частині передачі ФГ "Агро-Сервіс-Плюс" земельних ділянок, які фактично знаходилися в користуванні позивача на підставі договору оренди, є незаконним, тому і договори оренди №№ 6-19, 5-19, 4-19, 7-19 від 10.10.2019 не можуть вважатися дійсними.

Позивач звертався до голови Гришковецької селищної об`єднаної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області з листом вих. №18/09-3 від 18.09.2019, у якому повідомляв про неправомірність її рішень №129 та №130 від 24.07.2019 та пропонував винести питання про їх скасування на розгляд сесії ради, однак, за результатами розгляду зазначеного звернення листом вих.№1143 від 17.10.2019 позивача було повідомлено, що речове право як оренда земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПСП "Троянівське" не зареєстровано.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення 8-ї сесії сьомого скликання Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 №129 в частині передачі в оренду Фермерському господарству "Агро-Сервіс Плюс" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме: пай №16 площею 0,5455 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0016; пай №7/17 площею 1,0158 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0017; пай №9/23 площею 1,0431 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0023; пай №170 площею 0,5203 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0170; визнання недійсними договорів оренди вказаних земельних ділянок та усунення перешкод у їх користуванні.

Рішенням місцевого господарського суду частково задоволено позов, визнано незаконним та скасовано рішення 8-ї сесії сьомого скликання Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 №129 в частині передачі в оренду Фермерському господарству "Агро-Сервіс Плюс" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв). В решті позову відмовлено.

Відповідачі не погодились із рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 та в частині задоволення позову оскаржують його.

Колегія судів не погоджується з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог і вважає, що воно підлягає скасуванню.

В іншій частині рішення місцевого суду не оскаржується та за змістом ст. 269 ГПК України не переглядається судом апеляційної інстанції.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Згідно із частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як встановлено з матеріалів справи, 18.03.2016 між Бердичівською районною державною адміністрацією Житомирської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Троянівське" ( на підставі Розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області №35 від 23.02.2016) було укладено договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок ) №5-16, за умовами якого в оренду передаються невитребувані паї в кількості 61 штуки, в тому числі ділянки №7/17 площею 1,0158 га, №9/23 площею 1,0431 га, № 16 площею 1,1 га, №170 площею 0,5203 га.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено строком на 7 років, але не більше ніж на строк до моменту отримання їх власниками державних актів.

Згідно з п. 20 договору, передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 5-ти денний термін після державної реєстрації права оренди, яке виникає на підставі цього договору, за актом їх приймання-передачі.

Відповідно до п. 30 договору, орендар, зокрема, має право вимагати передачі орендодавцем для використання земельні ділянки після державної реєстрації права оренди.

Пунктом 31 договору визначено обов`язки орендаря, зокрема, у 5-ти денний строк після державної реєстрації, надати копію договору до Бердичівської ОДПІ та Осиківської сільської ради; у 5-ти денний строк подати цей договір на державну реєстрацію.

Відповідно до п. 41 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

01.04.2016 Договір оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок) №5-16 від 18.03.2016 був зареєстрований Осиківською сільською радою в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок /а.с. 16/.

Згідно ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Так, відповідно до Постанови КМ України від 24.01.2000 № 119 "Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)" затверджено Порядок яким визначені умови та процедуру реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Згідно п. 2 Порядку реєстрація договорів проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельних часток (паїв). Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги ( п.4 Порядку).

Однак з 01.01.2016 законодавчо змінились правила вчинення реєстраційних дій щодо користування нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками, а саме ст. 30 Особливості державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

В свою чергу ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" станом на 01.01.2016 передбачала, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Здійснивши комплексний аналіз вищенаведеного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 18.03.2016 року Бердичівська районна державна адміністрація мала право передавати в оренду для використання за цільовим призначенням нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, однак право оренди на такі земельні ділянки виникає в орендаря не з моменту державної реєстрації договору оренди, а з моменту державної реєстрації права оренди, проведеної в порядку визначеному ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів зазначає, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Разом з тим, позивач в порушення умов договору та норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не здійснив державну реєстрацію прав оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок ) на підставі договору №5-16 від 18.03.2016, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно така інформація відсутня.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що на підставі Договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок ) №5-16 від 18.03.2016 у позивача не виникло право користування об`єктом оренди.

Позивач доводить, що рішення 8-ї сесії сьомого скликання Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 №129 в частині передачі в оренду Фермерському господарству "Агро-Сервіс Плюс" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме: пай №16 площею 0,5455 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0016; пай №7/17 площею 1,0158 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0017; пай №9/23 площею 1,0431 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0023; пай №170 площею 0,5203 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0170 порушує його право, оскільки фактично знаходяться в його користуванні на підставі договору оренди від 18.03.2016.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

При вирішенні спору про визнання недійсним правового акта органу місцевого самоврядування встановленню підтягають обставини як відповідності оскаржуваного акта вимогам закону, так і обставини щодо порушення цивільних прав або інтересів позивача як користувача спірної земельної ділянки.

Так, згідно ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в редакції на 24.07.2019 нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про не виникнення у позивача права оренди спірними земельними ділянками на підставі Договору оренди невитребуваних паїв (земельних ділянок ) №5-16 від 18.03.2016, а також враховуючи, що орган місцевого самоврядування прийняв окаржуване рішення в межах своєї законодавчо унормованої компетенції, у суда відсутні правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення 8-ї сесії сьомого скликання Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 №129 в частині передачі в оренду Фермерському господарству "Агро-Сервіс Плюс" невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), а саме: пай №16 площею 0,5455 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0016; пай №7/17 площею 1,0158 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0017; пай №9/23 площею 1,0431 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0023; пай №170 площею 0,5203 га, кадастровий номер 1820884600:03:000:0170.

Суд першої інстанції вказаного не врахував, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення 8-ї сесії сьомого скликання Гришковецької селищної ради від 24.07.2019 №129.

У зв`язку із вищевикладеним, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні позову в оскаржуваній частині рішення місцевого суду.

Колегія суддів вважає, що заява ФГ "Агро-Сервіс плюс" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції не підлягає відшкодуванню, оскільки відповідач разом з відзивом на позовну заяву не подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Враховано при цьому, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольнивши частково позов не з`ясував обставини, що мають значення для справи та допустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21 частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви і апеляційної скарги покладаються на позивача, згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс" та Гришковецької селищної ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21 задоволити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21 в частині задоволених позовних вимог. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 18.11.2021 у справі № 906/40/21 залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2, літ. В, ід. код 32746583) на користь Гришковецької селищної ради (13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт. Гришківці, вул. Червоний Промінь, буд. 4, ід. код 04345380) 3153,00 витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Троянівське" (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2, літ. В, ід. код 32746583) на користь Фермерського господарства "Агро-Сервіс плюс" (13334, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Осикове, вул. Леніна,, буд. 4А, ід. код 36533145) 3 153,00 витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Житомирської області видати накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "17" березня 2022 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.