Постанова
від 15.03.2022 по справі 438/1697/21
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 438/1697/21 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 22-ц/811/4390/21 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В.

Категорія: 16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

за участі секретаря: Савчук Г.В.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Бориславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконним та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено відповідачу Бориславській міській раді Львівської області до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки (кадастровий номер 4610300000:04:048:0132), розташованої в АДРЕСА_1 , на яку пунктом 3 рішення Бориславської міської ради Львівської області № 1371 від 15 квітня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. по АДРЕСА_2 для ведення садівництва із земель запасу міста (землі сільськогосподарського призначення).

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що 09 листопада суддя Слиш А.Т. заявив самовідвід у даній цивільні справі, а тому не міг виносити ухвалу про забезпечення позову цим же числом.

Зазначає, що станом на 09 листопада 2021 року не було скасовано заходів забезпечення позову по справі № 438/223/16-а, тобто не було розглянуто клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідно до ухвали суду від 23 березня 2016 року, тому досі існує заборона щодо вчинення дій щодо спірної ділянки.

Стверджує, що оскільки попередні заходи забезпечення позову не скасовані, то у позивача не існує жодних перешкод у захисті свого порушеного права при поданні позову до суду.

Просить скасувати ухвалу суду.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в позовному порядку оскаржує рішення Бориславської міської ради № 1371 від 15 квітня 2014 року, у частині надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. по АДРЕСА_2 для ведення садівництва із земель запасу міста (землі сільськогосподарського призначення), а також державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4610300000:04:048:0132, яка проведена управлінням Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області від 09 лютого 2016 року.

У зв`язку з можливістю Бориславської міської ради до вирішення судом цього спору по суті вирішити питання щодо передачі у власність спірної земельної ділянки в користь іншої особи, зокрема ОСОБА_1 , позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Бориславській міській раді вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у вказаній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення (не заборона вчинення дій щодо спірної земельної ділянки), може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Враховуючи предмет вказаного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відсутність будь-якої можливості порушення у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову прав та законних інтересів сторін у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу Бориславській міській раді Львівської області вчиняти певні дії (заборонити вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки (кадастровий номер 4610300000:04:048:0132), розташованої в АДРЕСА_2 , на яку пунктом 3 рішення Бориславської міської ради № 1371 від 15 квітня 2014 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. по АДРЕСА_2 для ведення садівництва із земель запасу міста (землі сільськогосподарського призначення) в даному випадку є доцільним і виправданим.

Вищенаведений захід забезпечення позову передбачений ст. 150 ЦПК України, відповідає заявленим позовним вимогам та є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що не було скасовано заходів забезпечення позову по справі № 438/223/16-а, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що такі заходи забезпечення позову вжиті в межах розгляду іншої справи та на розгляді передуває заява про скасування таких, разом з тим, захід забезпечення позову вжитий у даній справі спрямований на запобігання утруднення чи унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову саме у цій справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: «…при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду…».

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 09 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 16 березня 2022 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення15.03.2022
Оприлюднено24.06.2022
Номер документу103698524
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Судовий реєстр по справі —438/1697/21

Ухвала від 03.07.2024

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Ткачова С. М.

Ухвала від 06.05.2024

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Ткачова С. М.

Ухвала від 27.03.2024

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Ткачова С. М.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Ткачова С. М.

Ухвала від 14.12.2023

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Ткачова С. М.

Ухвала від 06.12.2023

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Хемич О. Б.

Ухвала від 17.10.2022

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Хемич О. Б.

Ухвала від 07.10.2022

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Хемич О. Б.

Ухвала від 27.07.2022

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Хемич О. Б.

Ухвала від 05.06.2022

Цивільне

Бориславський міський суд Львівської області

Хемич О. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні