Рішення

від 09.03.2022 по справі 902/88/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2022 р. Cправа №902/88/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг Авто", с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровський", с.Лозова Шаргородського району Вінницької області

про стягнення 111834,07 грн заборгованості згідно договору про надання послуг

представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ :

01.02.2022 на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг Авто" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровський" заборгованості за Договором №БА-0000850 з технічного обслуговування та ремонту автомобілів від 21.07.2021 в розмірі 111834,07грн, а саме: 98805,34 грн - основного боргу; 3148,23 грн - пені; 9880,50 грн - штрафу за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів.

Ухвалою суду від 07.02.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/88/22, призначено судове засідання на 10.03.2022.

На визначену судом дату (10.03.2022) представники сторін в судове засідання не з`явились.

При цьому ухвала суду від 07.02.2022 направлялась позивачу на електронні адреси представника позивача, зазначені у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час його проведення останній повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.02.2022.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце слухання справи.

Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін, чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

При цьому суд констатує, що відзив відповідача на позовну заяву до суду не надійшов.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

В судовому засіданні 10.03.2022 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

21 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буг Авто" (надалі - позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боровський" (надалі - відповідач, Замовник) було укладено Договір №БА-0000850 з технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

Відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець зобов`язується виконувати ремонт та технічне обслуговування наданих Замовником транспортних засобів, зокрема, автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE D 2.2 TCI-D АКПП 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний № НОМЕР_2 (далі - автомобіль). Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати виконані роботи та на умовах, визначених цим Договором. Послуги надаються на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (далі СТО) за місцем розташування Виконавця: 23219, Вінницька обл., Вінницький р-н, с.Вінницькі Хутори, Немирівське шосе, буд.94-В.

Відповідно до п.1.2. Договору, правові взаємовідносини між Замовником та Виконавцем послуг з технічного обслуговування та ремонту вузлів та агрегатів автомобільних транспортних засобів, а також вимоги щодо контролю відповідності наданих послуг регулюються "Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів", затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №615 від 28.11.2014.

Згідно з п.2.1. Договору, Замовник в усній формі через уповноважену особу заявляє Виконавцеві про необхідність виконання ремонтних робіт на транспортному засобі та наданні інших послуг. Транспортний засіб, вузли чи агрегати, які підлягають ремонту, Замовник подає на територію Виконавця в обумовлений Сторонами строк.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Виконавець у присутності Замовника (уповноваженої особи) складає наряд-замовлення на технічне обслуговування або ремонт вузла чи агрегату (далі - "Замовлення") наданою Замовником транспортного засобу. У Замовленні зазначаються заявлені Замовником необхідні роботи та послуги.

Виконавець, на підставі Замовлення, проводить діагностику транспортною засобу Замовника і по її завершенню складає рахунок-фактуру та заказ-наряд, попередньо погоджений із Замовником. В рахунку-фактурі та в заказ-наряді вказується дата його складання, повний перелік робіт та запасних частин і матеріалів, необхідних для їх виконання, а також їх кількість, вартість та загальна ціна робіт/послуг (п.2.4. Договору).

Відповідно до п.2.5. Договору, рахунок-фактура надається Замовнику (уповноваженій особі) для узгодження.

Передача виконаних робіт проводиться на підставі Акту виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками Сторін. В Акті виконаних робіт зазначається види виконаних робіт, а саме: "Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів". Дата вказана в акті, є датою завершення робіт. Акт виконаних робіт підтверджує виконання Виконавцем замовлених робіт надання послуг Замовнику відповідної якості в узгоджений термін та на узгоджених умовах, а також відсутність у Замовника зауважень до Виконавця щодо виконання зазначеного Замовлення та стану транспортного засобу, на якому проводилися ремонтні роботи або надавалися послуги (п.2.6. Договору).

20.07.2021 року представник Відповідача звернувся до Позивача зі скаргами на втрату потужності автомобілем. Відповідачем було проведено діагностику автомобіля та в цей же день сторонами було підписано наряд-замовлення №БА-0002321 на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля на загальну суму 98805,34 грн (а.с.11, 12).

Після підписання наряду-замовлення автомобіль було прийнято на ремонт та обслуговування позивачем, було виконано роботи по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля на суму 98805,34 грн, про що 19.11.2021 року між сторонами складено акт виконаних робіт № БА-0002321 на загальну суму 98805,34 грн (а.с. 13).

19.11.2021 позивачем виставлено рахунок на оплату №БА-0002321 на суму 98805,34 грн, який отримано представником відповідача 20.11.2021 (а.с. 15).

Відповідно до п.4.1. Договору, Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 7 (семи) банківських днів після пред`явлення Виконавцем до сплати відповідного рахунку-фактури та підписання акту виконаних робіт.

Відповідач у встановлений Договором строк оплату наданих послуг не здійснив чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до п.6.4. Договору, за порушення строків оплати, передбачених п.4.1.Договору, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Замовник сплачує штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2021 р., а в частині зобов`язань за цим Договором, які є невиконаними на зазначену дату, - до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором (п.7.1. Договору).

09.12.2021 позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу в сумі 98805,34 грн, яка залишена відповідачем без відповіді.

Не проведення відповідачем розрахунків за надані послуги слугувало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3148,23 грн - пені за період з 29.11.2021 по 31.01.2022 та 9880,50 грн - штрафу за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів на підставі п.6.4.Договору.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

З моменту укладення сторонами Договору №БА-0000850 від 21.07.2021 між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п.4.1. Договору, замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 7 (семи) банківських днів після пред`явлення Виконавцем до сплати відповідного рахунку-фактури та підписання акту виконаних робіт.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Взяті на себе зобов`язання за договором позивачем виконано в повному обсязі, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками Актом виконаних робіт №БА-0002321 від 19.11.2021 на загальну суму 98805,34 грн (а.с.13).

Відповідач за надані послуги в межах встановленого Договором строку не розрахувався та не спростував у належний спосіб вимог позову.

Надані позивачем документи підписано уповноваженими представниками сторін, погоджено усі істотні умови договірних зобов`язань, погоджено факт їх виконання.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу за надані послуги в сумі 98805,34 грн є обґрунтованою, підтверджується наявними у справі доказами, отже, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3148,23 грн - пені; 9880,50 грн - штрафу за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів, суд враховує таке.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.4. Договору, за порушення строків оплати, передбачених п.4.1.Договору, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Замовник сплачує штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми.

Перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду для її нарахування.

Так відповідно до п.4.1. Договору, Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг протягом 7 (семи) банківських днів після пред`явлення Виконавцем до сплати відповідного рахунку-фактури та підписання акту виконаних робіт.

19.11.2021 року позивачем виставлено рахунок на оплату № БА-0002321 на суму 98805,34 гривень, який отримано представником відповідача 20.11.2021 року (а.с.15).

Таким чином, відповідач зобов`язаний був оплатити рахунок-фактуру до 30.11.2021 року включно.

Тому вірним періодом для нарахування пені є період з 01.12.2021.

При цьому позивачем здійснено нарахування пені з 29.11.2021 по 31.01.2022.

Здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням виявлених помилок (в межах періоду, що визначений позивачем (по 31.01.2022)) за допомогою калькулятора інформаційно-правової системи "Ліга 360" судом встановлено, що розмір пені, яка підлягає до стягнення становить 3056,19 грн, вказана сума підлягає задоволенню, при цьому в стягненні 92,04 грн - пені слід відмовити.

Провівши перевірку здійсненого позивачем штрафу в погодженому сторонами розмірах - 10% від несвоєчасно сплаченої суми, суд зазначає, що алгоритм його нарахування відповідає умовам Договору і вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому судом враховується, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України. А тому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент прийняття судом позову до розгляду та відкриття провадження по справі.

Згідно з ч.1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 ст.14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буг Авто" підлягає частковому задоволенню.

За правилами ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд враховує, що в позовній заяві №01-310122 від 31.01.2022 позивач просить суд стягнути з відповідача 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат до позовної заяви додано договір №01-210122 про надання правової допомоги, рахунок №02-210122 та платіжне дорученням №166. При цьому позивачем зазначено, що Акт виконаних робіт буде подано до суду після завершення надання послуг з правової допомоги.

Так, приписами ч.1 ст.221 ГПК України визначено: "Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог."

Таким чином, за відсутності Акту виконаних робіт за договором №01-210122 про надання правової допомоги суд позбавлений можливості розподілити витрати на правову допомогу при прийнятті рішення у справі та вважає за доцільне призначити окреме судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Боровський" (вул.Миру, буд.152, с.Лозова Шаргородського району Вінницької області, 23540, код юридичної особи 35155249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГ АВТО" (Немирівське шосе, 94А, с.Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, код юридичної особи 39202627) 98805,34 грн - основного боргу; 3056,19 грн - пені; 9880,50 грн - штрафу за прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів та 2481,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 92,04 грн - пені відмовити.

4. Призначити судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, на 31 березня 2022 року на 10 год. 30 хв. в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, 29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала №2), про що повідомити сторони (зокрема телефоном).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Повне судове рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на електронні адреси представника позивача (advokatmuntyan@gmail.com, 3009302555@mail.gov.ua).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

Повне рішення складено 15 березня 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул.Миру, 152, с.Лозова Шаргородського району Вінницької області, 23540)