Рішення

від 17.03.2022 по справі 340/3402/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3402/21

провадження № 2-ап/340/31/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Озерської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (відповідач1), Світловодської міської ради (відповідач2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача2 та зобов`язати його нарахувати та виплатити йому середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування, з часу припинення повноважень на посаді Озерського сільського голови, але не більше шести місяців з 21.11.2020 по 21.05.2021.

Позов обґрунтований тим, що після закінчення повноважень у відповідача відсутня можливість працевлаштування позивача, а у виплаті середньої заробітної плати за шість місяців, як це передбачено частиною другої ст.33 Закону України "Про статус місцевих депутатів" йому було відмовлено.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача 2 зазначив, що та обставина, що на момент закінчення повноважень посада позивача, яку він обіймав до обрання на виборну посаду не є вакантною, не може бути перешкодою для надання йому попередньої роботи або іншої рівнозначнгої посади.

Відповідачем 2 наголошено на тому, що позивачем не надано доказів про те, що він звертався до Озерського НВК комунального закладу "Павлівське НЕЮ" чи то до Сектору освіти Світловодської районної державної адміністрації щодо поновлення його на посаді, за наслідками розгляду якого вищезазначені установи вирішували б питання щодо надання позивачу попередньої роботи, та за її відсутності іншої рівноцінної роботи. А довідкою від 21.12.2020 №01-23/1018/1 Сектор освіти Світловодської районної державної адміністрації лише повідомив позивача про відсутність вакансії на працевлаштування на посаду вчителя хімії та біології, з якої позивач був звільнений перед працевлаштуванням на виборну посаду.

Відповідачем 2 також пояснено, що за відсутності позивача, ним було прийняте рішення від 20.01.2021 за № 134 "Про затвердження на посаду старости сіл Озера, Олексіївка, Талова Балка", яким було затверджено ОСОБА_1 на цю посаду. При цьому, начальником відділу кадрів відповідача 2 було запропоновано позивачу надати документи для працевлаштування, і після 26.02.2021 повернуто корінець направлення на працевлаштування до Світловодської міської філії Кіровоградського обласного центру Державної служби зайнятості із зазначенням, що обраною на посаду особою не подані документи на працевлаштування. А назване рішення від 20.01.2021 за № 134 - втратило чинність у зв`язку з прийняттям рішення відповідачем 2, яким затверджено іншу особу старостою.

Також відповідач 2 не погоджується з вимогою нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату на період працевлаштування, з часу припинення повноважень на посаді Озерського сільського голови, оскільки позивач вже отримав середньомісячну заробітну плату за листопад - грудень 2020 року.

Відповідач 2 вважає справу, яка розглядається нескладною, за своїм змістом є малозначною та такою, що не має істотного впливу на інтереси держави і окремих громадян та не викликає суспільного інтересу, і тому не вбачає що такий розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, яка буде розглянута в порядку спрощеного позовного провадження є розумним та виправданим.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якому зазначив, що позивач вжив всіх належних заходів для працевлаштування , проте відповідачем 2, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність в частині нарахування та виплатити йому середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування, з часу припинення повноважень на посаді Озерського сільського голови, але не більше шести місяців з 21.11.2020 по 21.05.2021 (а.с.127-129).

Дослідивши подані сторонами документи, суд зазначає таке.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 31.08.1995 по 18.04.2006 позивач працював на посаді вчителя хімії та біології Озерської ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с.80-81).

18.04.2006 р. позивача було звільнено з посади вчителя хімії та біології Озерської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в зв`язку з обранням на посаду сільського голови на підставі п.5 ст.36 КЗпП України (Наказ № 43 від 18.04.2006 р.).

18.04.2006 р. позивача обрано головою Озерської сільської ради (а.с.81).

20.11.2020 року відбулась І сесія 8 скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області на якій, на підставі пп.4 п. 2 розд.2 Прикінкевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» припинились повноваження позивача як сільського голови Озерської сільської ради.

21.12.2020 р. за вих.№01-23/1018/ сектором освіти Світловодської РДА позивачу видано довідку, що працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду вчителя хімії та біології Озерського НВК КЗ «Павлівське НВО» неможливо, в зв`язку з тим, що зазначена посада зайнята (а.с.84).

26.01.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату середньої заробітної плати на період працевлаштування протягом 6 місяців, передбачене ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у зв`язку з неможливістю її працевлаштування за попереднім місцем роботи (а.с.85).

Відповідь на вказане звернення ним не отримано, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

З урахуванням Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За правилами ст. 118 Кодексу законів про працю України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Вищевказані гарантії містяться і у Законі України "Про статус депутатів місцевих рад" .

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом (частина друга статті 6 Закону №93-IV).

Частиною 1 статті 33 Закону № 93-IV передбачено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону № 93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством гарантії трудових прав голови районної ради (сільського голови) після закінчення його повноважень прирівняні до таких гарантій депутатів місцевих рад.

При цьому за такими особами на час виконання обов`язків на постійній основі зберігається попередня робота (посада), яку він обіймав на час свого обрання на виборну посаду. Із працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради (сільський голова), укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Таким чином, збереження за колишнім депутатом місцевої ради (головою районної ради, сільським головою) на період працевлаштування середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, законодавцем безпосередньо пов`язується із неможливістю надання йому роботи (посади), яку він обіймав до свого обрання на виборну посаду і з якої був звільнений із зв`язку із таким обранням.

З огляду на зазначене, колишньому голові сільської ради гарантується збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому, необхідною умовою реалізації зазначеного права є неможливість працевлаштування на підприємстві, в установі чи організації, де він працював до обрання, або ж рівноцінній роботі (посаді).

Отже, у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, що викладений у постановах від 07.02.2019 у справі №507/1299/16-а, від 25.10.2019 у справі №345/3102/16-а, від 26.12.2019 у справі №570/3880/16-а.

Слід наголосити, що під неможливістю надання відповідної роботи (посади) необхідно розуміти лише об`єктивну неможливість надати депутату місцевої ради, звільненому з виборної посади, попередньої посади через ліквідацію підприємства, установи, організації, її скорочення тощо.

Правові висновки аналогічного змісту наведені у постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №570/3880/16-а, від 09.12.2020 у справі №275/318/16-а.

Довідкою від 21.12.2020 №01-23/1018/1 сектор освіти Світловодської РДА повідомив про неможливість працевлаштування позивача на посаду вчителя хімії та біології Озерського НВК КЗ «Павлівське НВО».

В той же час, суд наголошує, що обов`язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця. За змістом Закону №93-IV збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат місцевої ради, від обов`язку вжити заходи до його працевлаштування. Закон №93-IV покладає на роботодавця обов`язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. Водночас строки, протягом яких відповідач має виконати зазначений обов`язок запропонувати надати рівноцінну роботу, нормативно не встановлений. До часу працевлаштування такій особі повинна бути збережена середня заробітна плата, але не більше 6 місяців. У разі відмови особи від працевлаштування обов`язок роботодавця зі збереження такого заробітку особи припиняється.

Отже, станом на день звернення позивача до відповідача, був відсутній факт його працевлаштування за попереднім місцем роботи чи надання рівноцінної посади. При цьому, встановлені статтею 33 Закону №93-IV застереження щодо можливості нарахування та виплати позивачу спірних кошів судом не встановлені.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів, що йому відмовлено в наданні рівнозначної посади в Озерському НВК, відтак у позивача гарантоване право на повернення на попереднє місце роботи, оскільки такі не спростовують факту ненадання позивачу ні попередньої роботи, ні рівноцінної.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на цю обставину, оскільки статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що обов`язковою умовою є надання депутату попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації, а в спірних правовідносинах роботодавець надав відповідь позивачу про відсутність попередньої роботи та не пропонував позивачу роботу, зазначену в довідці від 21.12.2020 р., а позивачем не надавалась згода на таку роботу.

Крім того, суд зауважує, що Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" не передбачено обов`язку позивача доводити правомірність відмови попереднього роботодавця щодо працевлаштування.

Такий висновок відповідає висновку у постанові Верховного Суду від 25.10.2019 року у справі №345/3102/16-а.

Належних доказів надання позивачу пропозиції попередньої або рівноцінної роботи (посади) чи збереження за ним середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування, відповідачем суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку він одержував раніше на виборній посаді у раді, на період працевлаштування, але не більше шести місяців.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй середню заробітну плату за період з 21 листопада 2020 року по 21 травня 2021 року.

Разом з тим, відповідно до записів у трудовій книжці позивач припинив повноваження голови сільськї ради 20 листопада 2020 року (п`ятниця).

Відповідно до абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, днем звільнення вважається останній день роботи, а тому початком обов`язку відповідача виплатити позивачу середню заробітну плату необхідно вважати наступний робочий день, тобто 23 листопада 2020 року (понеділок).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що для захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середню заробітну плату з 23.11.2020 по час працевлаштування, але не більше ніж за 6 місяців.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем, як суб"єктом владних повноважень не доведено суду правомірність спірного рішення, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Світловодської міської ради щодо не нарахування та не виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 на період працевлаштування, з часу припинення повноважень на посаді Озерського сільського голови.

Зобов`язати Світдоводську міську раду Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату з 23.11.2020 по час працевлаштування, але не більше ніж за 6 місяців.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько