Ухвала

від 15.03.2022 по справі 916/217/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 916/217/19

Провадження № 6/522/196/22

УХВАЛА

16 березня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.

за участю секретаря Кніш Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корнієнко Вероніки Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства «УТЕС-ОВ» - ОСОБА_1, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЗАНІВКА», -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства «УТЕС-ОВ» - ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 59270759 з примусового виконання наказу № 916/217/19 виданого 03.05.2019 року Господарським судом Одеської області про стягнення з Приватного підприємства «УТЕС-ОВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЗАНІВКА» боргу у сумі 116 719,36 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України таке подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов`язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов`язання, у зв`язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що в провадженні старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корнієнко Вероніки Андріївни перебуває виконавче № 59270759 з примусового виконання наказу № 916/217/19 виданого 03.05.2019 року Господарським судом Одеської області про стягнення з Приватного підприємства «УТЕС-ОВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЗАНІВКА» боргу у сумі 116 719,36 грн.

З матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останньої у статусі боржника.

Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_1 від виконання наказу на час подання заявником не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання наказу № 916/217/19 виданого 03.05.2019 року Господарським судом Одеської області, суд вважає, що подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 33, 43 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корнієнко Вероніки Андріївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства «УТЕС-ОВ» - ОСОБА_1, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЗАНІВКА» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя

16.03.2022