Рішення

від 20.03.2022 по справі 907/28/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/28/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Експедиційна Група", м. Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо - Транс", м. Ужгород

про стягнення 6000,00 грн

секретар судового засідання - Яскорська А.О.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Експедиційна Група" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо - Транс" про стягнення 6000,00 грн штрафу за прострочення доставки вантажу, з огляду на неналежне виконання відповідачем Договору №0705 від 07.05.2021.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 5481,00 грн. та складається з 2481,00 грн сплаченого судового збору та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/28/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.

Ухвалою суду від 20 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, надіслана 24.01.2022 на офіційну адресу електронної пошти Відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з перевезення вантажу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №0705 від 07.05.2021 та заявки на перевезення вантажу №000022757-1 від 11.05.2021 в частині строків доставки вантажу в зв`язку з чим позивачем ставиться вимога про стягнення штрафу в розмірі 6000 грн за шість діб прострочення доставки вантажу.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

07 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Експедиційна Група" (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріо - Транс" (надалі - Відповідач) було укладено Договором про надання транспортно-експедиційних послуг №0705 від 07.05.2021 (надалі - Договір).

Згідно п.1.1. зазначеного Договору Експедитор (Позивач) доручає, а Перевізник (Відповідач) зобов`язується надати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та організувати перевезення вантажів, надання яких забезпечує Експедитор, по території України та в міжнародному сполученні відповідно до умов цього Договору та Заявок Експедитора.

Відповідно до п.1.2. Договору Заявка є невід`ємною частиною даного Договору, в якій встановлюються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: 1.2.1. найменування вантажу, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; 1.2.2. найменування та місцезнаходження Вантажовідправника та Вантажоодержувача, пункти відправлення та призначення вантажу; 1.2.3. дата і час завантаження та розвантаження, строк виконання перевезення; 1.2.4. розмір вартості послуг перевезення, що є транзитним для Експедитора; 1.2.5 розмір вартості експедиторської винагороди; 1.2.6. інші вимоги щодо перевезення вантажу.

Відповідно до умов Договору Позивачем та Відповідачем укладено Заявку на перевезення вантажу №000022757-1 від 11.05.2021 (надалі- Заявка) згідно якої Відповідач узяв на себе зобов`язання по перевезенню вантажу за маршрутом Меркуря-Чук (Румунія) - Одеса (Україна).

У зазначеній Заявці було погоджено дату завантаження вантажу - 11.05.2021 та дату вивантаження вантажу - 13.05.2021.

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 458818 від 13.05.2021 Відповідач прийняв вантаж до перевезення 13.05.2021 та доставив вантаж одержувачу - ТОВ «Українська експедиційна група» - 19.05.2021 (відмітка у графі 24 CMR «Вантаж одержано»).

Згідно п. 5.5. Договору у випадку порушення Перевізником (Відповідачем) строків прибуття автотранспорту для завантаження та/або розвантаження вантажу, які зазначені в Заявці, Перевізник(Відповідач) оплачує Експедитору(Позивачу) штраф за кожний. День прострочення, починаючи від дати, що була зазначена у Заявці на перевезення в розмірі: еквівалент 50 (п`ятдесят) євро по курсу Національного банку України на день виставлення рахунку-фактури - на території України і еквівалент 100 (сто) євро по курсу Національного банку України на день виставлення рахунку-фактури - на території інших держав за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні та святкові дні, якщо іншого не вказано в заявці на це перевезення.

У Заявці у розділі «Штрафні санкції, інші умови» передбачається, що розмір штрафу у разі прострочення в доставці вантажу понад 24 години на території України становить 1000,00 грн за 1 авто за кожну добу.

Надіслана Позивачем 31.05.2021 на електронну пошту Відповідача, а також на поштову адресу ТОВ «Тріо-Транс» згідно з експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 20400235871901 від 14.06.2021 Претензія про оплату штрафу за прострочення доставки вантажу № 25/05-юр від 25.05.2021 (отримана Відповідачем 18.06.2021) та повторна Претензія № 02/08- юр від 02.08.2021 (надіслана на електронну пошту Відповідача 03.08.2021) залишені Відповідачем без задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина перша статті 9 Конституції України унормовує, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до абзацу тридцять дев`ятий статті 1 Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон) міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону;

Організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (частина перша статті 53 Закону).

Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України").

Так, Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 (далі - Конвенція) встановлює: - ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (абзац 38 частини першої статті 1 Конвенції); - перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки (частина перша статті 17 Конвенції); - вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику (стаття 19 Конвенції); - прострочення в доставці вантажу може призвести до сплати компенсації лише в тому випадку, якщо заява перевізнику була зроблена у письмовій формі протягом двадцяти одного дня від дня передачі вантажу у розпорядження одержувача; - при обчисленні термінів, що передбачені цією статтею, відповідно день видачі вантажу, день перевірки, або день передачі вантажу у розпорядження одержувача до терміну не зараховується (частини третя, четверта статті 30 Конвенції).

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частини перша статті 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі ч. 1 статті 917 ЦК України перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Частина перша статті 919 ЦК України передбачає, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Статтею 920 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Матеріали справи, зокрема міжнародна товарно - транспортна накладна CMR №458818 від 13.05.2021, свідчать про те, що Відповідач прийняв вантаж до перевезення 13.05.2021 та доставив вантаж одержувачу - 19.05.2021, тоді як згідно з укладеною сторонами Заявкою на перевезення вантажу №000022757-1 від 11.05.2021 сторонами погоджено дату вивантаження вантажу - 13.05.2021.

Таким чином, за результатами надання правової оцінки встановленим фактичним обставинам справи суд дійшов висновку про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо - Транс" виконало перевезення вантажу з порушенням строків, передбачених Заявкою на перевезення №000022757-1 від 11.05.2021, яка є невід`ємною частиною Договору та внаслідок такого порушення умов перевезення у Відповідача виникає зобов`язання сплатити штрафні санкції, передбачені заявкою №000022757-1 від 11.05.2021 із розрахунку 1000,00 грн за кожен день прострочення доставки вантажу.

При цьому, оскільки, у Заявці №000022757-1 від 11.05.2021 в розділі «Штрафні санкції, інші умови» сторони погодили, що розмір штрафу у разі прострочення в доставці вантажу понад 24 години на території України становить 1000,00 грн за 1 авто за кожну добу, визначили строк вивантаження - 13.05.2021, а відтак право нарахування штрафу в позивача виникло не раніше спливу погодженого сторонами 24-годинного строку, у зв`язку з чим суд визнає правомірним нарахування штрафу з 15.05.2021 (а не з 14.05.2021 як зазначено позивачем).

Окрім того, умови укладеного сторонами Договору та заявки №000022757-1 від 11.05.2021 свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в яких відповідач виступав перевізником, а тому на спірні правовідносини поширюються дія Конвенції, положення якої мають пріоритет у застосуванні порівняно з іншими актами законодавства України.

Частиною четвертою статті 30 Конвенції передбачено, що при обчисленні термінів, що передбачені цією статтею, відповідно день видачі вантажу, день перевірки, або день передачі вантажу у розпорядження одержувача до терміну не зараховується.

Оскільки днем вивантаження вантажу, відповідно до ТТН CMR №458818 від 13.05.2021, є 19.05.20221 то правомірним слід вважати нарахування штрафних санкцій до 18.05.2021 включно.

З врахуванням викладеного, вимога Позивача про стягнення з Відповідача штрафу за період з 15.05.2021 по 18.05.2021 (4 дні) як правомірно та обґрунтовано заявлена, не спростована відповідачем підлягає до задоволення судом.

Позов в частині стягнення з Відповідача 2000,00 грн штрафу з врахуванням вищевикладеного до задоволення не підлягає.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд роз`яснює учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо - Транс", (88000, м. Ужгород Закарпатської області, вул. Гранітна, буд. 6, код ЄДРПОУ 22078853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Експедиційна Група", (65102, м. Одеса,, вул. Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 40118895) 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) штрафу за прострочення доставки вантажу та 1654,00 грн (одну тисячу шістсот п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 21 березня 2022 року.

Суддя Лучко Р.М.