Рішення

від 23.01.2022 по справі 925/1012/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1012/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від прокуратури: Бутар В.С.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Беленкова В.В. - адвокат за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури (м. Умань, Черкаська область) в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Монастирищенської міської ради (м. Монастирище, Черкаська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (м. Черкаси) про визнання недійсним додаткового договору до договору про закупівлю товару та стягнення 71 017,11 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним додаткового договору № 1 від 24.02.2021 до договору постачання природного газу № 11/22555/БО-21 від 25.01.2021 укладеного між сторонами по справі та стягнення 71 017,11 грн.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В ході розгляду справи представник прокуратури свої вимоги підтримував повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судові засідання жодного разу не з`явився, явка обов`язковою не визнавалася.

Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити через відсутність порушень чинного законодавства при укладенні спірного договору.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі по закупівлі природного газу позивачем, Управлінням освіти, молоді та спорту Монастирищенської міської ради, було укладено із відповідачем договір № 11/22555/БО-21 від 25 січня 2021 року (а.с. 23).

За умовами даного договору відповідач, ТОВ "Черкасига збут", як постачальник, зобов`язався поставити на користь позивача природний газ в період січня-лютого 2021 року в загальному обсязі 102300 м.куб.

Сторонами погоджено, що ціна газу за умовами вказаного договору для позивача станом на дату його укладення становить 9185,49 грн. з ПДВ.

При цьому сторони також погодили, що вартість газу може бути змінена, що врегульовується сторонами шляхом підписання до договору додаткових угод (розділ 2).

Розрахунок за газ повинен бути проведений позивачем виключно грошовими коштами у національній валюті за ціною газу, погодженою сторонами, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.1.).

У випадку зміни ціни на газ, в т.ч. протягом місяця поставки, позивач повинен перерахувати на рахунок постачальника грошові кошти, у розмірі, на який збільшилася ціна на газ, у термін, визначений п. 3.1. Договору (п. 2.5.).

Суду не подано доказів, що договір № 11/22555/БО-21 від 25 січня 2021 року на час вирішення спору визнано недійсним за судовим рішенням чи розірвано за згодою сторін.

Укладений між сторонами договір на постачання природного газу від 25.01.2021 року за своїм правовим змістом є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.02.2021 року сторонами спору було укладено Додатковий договір № 1 до договору на постачання природного газу від 25.01.2021 року (а.с. 27), за умовами якого змінено ціну газу з 01 лютого 2021 року на 10103,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

При укладенні Додаткової угоди сторонами також було застосовано ч. 3 ст. 631 ЦК України та поширено дію Додаткової угоди № 1 на відносини сторін з 01 лютого 2021 року.

На виконання умов договору відповідачем виставлено позивачу рахунки на оплату за газ:

- № 1098 від 19.02.2021 на суму 157 678,12 грн. з ПДВ за спожиті 17,166 тис. м. куб. газу по ціні 9185,49 грн. з ПДВ (а.с. 29);

цей газ оплачено платіжними дорученнями № 71 від 19.02.2021 на суму 8652,73 грн. та № 83 від 19.02.2021 на суму 149025,39 грн. (загаль на сума 157678,12 грн. -- а.с. 31-32) із призначеннями платежу "оплата природного газу за січень 2021 згідно акту № 1098 від 19.02.2021".

- № 1 від 03.03.2021 на суму 781992,41 грн. з ПДВ за 77,402 тис. м. куб. по ціні 10103,00 грн. (а.с. 30);

цей газ оплачено платіжним дорученням № 140 від 04.03.2021 на суму 726163,23 грн. та № 105 від 04.03.2021 на суму 55829,18 грн. (загальна сума 781992,41 грн. із призначенням платежу "оплата природного газу за лютий 2021 згідно акту № 1 від 03.03.2021" -- а.с. 33,34).

Між сторонами немає спору з приводу кількості отриманого газу та сплачених за нього коштів.

За вимогою суду ТОВ "Оператор ГТС України" надав пояснення від 14.01.2022 про те, що для позивача, Управління освіти, молоді та спорту Монастирищенської міської ради ( ЕІС код 56ХS00017RBEH00Q ) постачальником газу в період лютого-березня 2021 року був ТОВ "Черкасигаз збут", який є відповідачем у справі.

При цьому за даними ТОВ "Оператор ГТС України" за період 01-28 лютого 2021 позивач спожив 86571,40 куб.м. газу, а за період з 01-31 березня - 61326,56 куб.м.

На виконання умов Договору позивач із відповідачем також підписали Акти приймання-передачі природного газу (а.с. 103-104):

- у січні 2021 підтверджується споживання 17165,21 куб.м. газу;

- у лютому 2021 підтверджується споживання 86571,4 куб.м. газу;

За доводами сторони позивача, у Акті щодо споживання 86571,4 куб.м. газу включено і газ, що був прийнятий позивачем за іншим договором постачання природного газу № 11/22555/БО-21 від 01 березня 2021 року (а.с. 104-108). При цьому питома вага спожитого газу за цим договором становить 9,17 тис. куб.м. на суму 92 644,51 грн., що підтверджується також і рахунком на оплату № 2 від 03.03.2021 та платіжним дорученням № 141 від 04.03.2021, за яким цей обяг газу позивач сплатив на користь позивача за ціною 10103,00 грн. за 1000 куб.м.

Прокурор зібраними у справі доказами підтверджує, що в лютому 2021 року позивачем було спожито та оплачено 77,402 тис. куб.м. газу (86,571 тис.куб.м. - 9,17 тис. куб.м.) по ціні 10103,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 1 від 03.03.2021 (а.с. 30).

Прокурор доводить, що за рахунок безпідставного підняття ціни на газ позивач зайво сплатив на користь відповідача 71 017,11 грн., виходячи з такого розрахунку:

77,402 тис.м. куб. газу Х 9185,49 грн. = 710 975,30 грн.

77,402 тис. м. куб. газу Х 10103,00 грн. = 781 992,41 грн.

781992,41 - 710975,30 = 71017,11 грн.

Прокурор просить визнати недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути з відповідача спірні кошти в сумі 71 017,11 грн., оскільки укладений сторонами додатковий договір № 1 від 24.02.2021 до договору постачання природного газу № 11/22555/БО-21 від 25.01.2021 суперечить вимогам чинного законодавства та є недійсним.

Суд погоджується із даними доводами, виходячи з такого:

Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в редакції, що діяла на час укладення сторонами Додаткового договору № 1 від 24.02.2021, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю.

У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

Отже, вказаний Закон встановив імперативну норму, згідно якої зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, зазначених ст. 41 Закону, зокрема за п.2 ч. 5 ст. 41: у випадку коливання ціни товару на ринку у бік збільшення чи зменшення, що дає право сторонам змінити ціну товару, але не більше ніж на 10%, не збільшуючи при цьому загальну суму договору.

Таким чином, для застосування даної норми сторони договору повинні мати належні докази факту коливання ціни товару на ринку.

В листі Мінекономрозвитку України від 27.10.2016 р. N 3302-06/34307-06 було оприлюднено позицію Міністерства з приводу зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, зокрема, вказано, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Відповідно до Положення про Державну службу статистики України (Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 N 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.

При цьому перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Сторони договорів можуть використовувати і висновки Торгово-промислової палати України щодо коливання ціни товару на ринку.

За доводами прокурора, сторони при укладенні Додаткового договору № 1 від 24.02.2021 керувалися Висновком Черкаської торгово-промислової палати № О-163 від 16.02.2021 (а.с. 28), у відповідності до якого зроблено порівняння середньозважених цін на газ станом на грудень 2020, січень-лютий 2021 року.

Замовником висновку вказано ТОВ "Черкасигаз збут".

Згідно висновку Черкаської ТПП коливання вартості газу на ринку у період грудня 2020 - січня 2021 склало 26,74 %, а в період січня-лютого 2021 ціна на газ коливалася в межах 2,14%.

З умов Додаткового договору № 1 від 24.02.2021 (а.с. 27) вбачається, що сторони спору ціну на газ в період з 01 лютого 2021 року збільшили до 10103,00 грн., тобто на 9,98% у порівнянні із первісною ціною на газ, що складала 9185,49 грн.

Прокурор слушно зауважує, що Висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-163 від 16.02.2021 (а.с. 28) про коливання ціни на газ в період січня-лютого 2021 року в межах 2,14 % не давав ніяких підстав сторонам збільшувати договірну ціну на газ на 9,98 %.

При цьому прокурор посилається на порушення сторонами спору основних принципів державних закупівель - максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям та зловживанням, що передбачено ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Через збільшення ціни газу для позивача було зменшено кількість його закупівлі, що порушило інтереси держави та суспільні інтереси, а також умови тендерної документації по ціні та кількості товару, що планувався до закупівлі.

Прокурор у даному спорі правильно визначив позивача, оскільки Управління освіти, молоді та спорту є стороною спірного правочину, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів, що здійснив процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

У відповідності до ст. 42,43 Господарського Кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Отже будь-який суб`єкт підприємницької діяльності веде свою господарську діяльність на свій страх та ризик. Укладаючи, як постачальник, договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар визначеному покупцю, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Сторони спору дотрималися порядку внесення змін до договору від 25.01.2021, який відповідає вимогам ст. 188 ГК України.

Однак у даному випадку суд погоджується із доводами прокурора, що укладення Додаткового договору № 1 від 24.02.2021 про збільшення ціни поставки газу призводить до нівелювання публічної закупівлі, порушення конкуренції на цьому ринку.

На думку суду, прийнявши умови продавця, який запропонував найнижчу ціну при закупівлях, і допустивши в подальшому збільшення ціни за додатковою угодою, держава безумовно позбавляє себе можливості вчасно скористатися вигідними пропозиціями інших учасників відкритих торгів. При цьому газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, фактично не придбавається. Шляхом укладення додаткових угод про збільшення ціни газу цей товар придбавається по завищеній ціні, яка не відповідає умовам тендерних пропозицій.

Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та нормами Закону "Про публічні закупівлі".

Суд погоджується, що наявними у справі доказами не доводиться існування підстав для збільшення ціни на газ у розмірі 9,98% (коливання ціни на ринку).

Тому укладений сторонами Додатковий договір № 1 від 24.02.2021 року суперечить положенням п.2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", а тому він є недійсним.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача про те, що укладення Додаткового договору № 1 було викликано також зміною ціни на газ у постачальника газу, який продає його відповідачу (а.с. 120), виходячи з наступного:

З договору № 11/22555/БО-21 постачання природного газу від 25.01.2021 (а.с. 23) вбачається, що постачання газу на користь позивача повинно було відбуватися лише у січні-лютому 2021 року, що є незначним періодом виконання договору.

Відповідач, зокрема, зазначає, що ним не було наперед зарезервовано газ для його постачання позивачу повністю на період січень-лютий 2021 і тому газ по первісній ціні в розмірі 9185,49 грн. постачався лише у січні 2021 року. Газ для постачання позивачу у лютому 2021 відповідач придбавав окремо по ціні 9120,57 грн. у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Відповідач пояснює, що в зв`язку із коливанням цін на газ на ринку, то ціна на газ для позивача розраховувалася щомісячно, виходячи із нової закупівельної ціни на газ і нова ціна згідно Додаткового договору № 1 (а.с. 27) включила в себе нову закупівельну ціну газу у постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (9120,57 грн); тариф на послугу транспортування природного газу (163,89 грн.); вартість послуги з постачання природного газу ТОВ "Черкасигаз збут" з врахуванням ризиків подобових небалансів (818,54 грн.).

Відповідач уклав договір на придбання газу із ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 30.12.2020 і знав, що повинен буде викупити у лютому 2021 року газ в обсязі 56520 тис. куб.м. за ціною 9120,57 грн., однак не попередив про це позивача при укладенні з ним 25.01.2021 договору постачання природного газу № 11/222555/БО-21, в тій частині, що це може потягнути за собою зміну ціни на газ протягом дії договору між сторонами спору.

Отже суд приходить до висновку, що відповідачу на час укладення договору постачання природного газу № 11/222555/БО-21 від 25.01.2021 із позивачем було достеменно відомо, що відпускна ціна на газ, вказана у п. 2.1. договору є для нього економічно невигідною вже у лютому 2021 року, однак цей договір він підписав і тому повинен був виконати його на тих умовах, які відповідають первісній редакції договору. Всі фінансові втрати при цьому відповідачу були відомі (по поставці газу на лютий 2021 року) вже на час укладення договору від 25.01.2021 року з позивачем. Відповідач не потурбувався наперед про резервування газу на весь період виконання договору із позивачем, який складає лише два місяці, тому такі ризики не повинні перекладатися на позивача у справі.

За правилами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, які пов`язані із його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Сторона позивача просить застосувати для стягнення переплачених за газ грошових коштів в сумі 71017,11 грн. положення ЦК України щодо купівлі-продажу товару, посилаючись на правові позиції з постанови від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Визначені стороною позивача правові підстави позову є правомірними, виходячи з такого:

Частиною 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК про купівлю-продаж і тому суд вважає, що як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК України про безпідставне набуття майна.

За умовами п. 1.2. Договору постачання природного газу № 11/222555/БО-21 від 25.01.2021 у лютому 2021 відповідач повинен був поставити позивачу газ в обсязі 88000 куб.м., а фактично поставив лише 77402 тис.куб.м., оскільки сторонами було збільшено ціну на газ без одночасного коригування його кількості.

За рахунок неправомірного підняття ціни на газ відповідач отримав від позивача на 71017,11 грн. коштів більше, ніж передбачалося до оплати за газ в первинній редакції Договору постачання природного газу. Відповідно газ у передбаченому обсязі за первинною редакцією договору позивачу не було поставлено.

Тому отримана таким чином відповідачем переплата за газ підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК, а не ст. 1212 ЦК. І поставка газу, і його оплата здійснювалися сторонами відповідно до умов укладеного Договору від 25.01.2021 року, що виключає застосування до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України про безпідставно набуте майно.

У добровільному порядку спірні кошти відповідач позивачу не повернув, спір не врегулював.

Правову підставу позову стороною позивача доведено зібраними у справі доказами, тому позов підлягає до повного задоволення, укладений сторонами додатковий договір № 1 від 24.02.2021 до договору постачання природного газу № 11/22555/БО-21 від 25.01.2021 слід визнати недійсним та примусово стягнути з відповідач на користь позивача 71 017,11 грн. сплаченої вартості газу за вказаним додатковим договором.

На підставі ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури також слід стягнути 2270,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним додатковий договір № 1 від 24.02.2021 до договору постачання природного газу № 11/22555/БО-21 від 25.01.2021 укладеного між ТОВ "Черкасигаз Збут" та Управлінням освіти, молоді та спорту Монастирищенської міської ради.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (ідентифікаційний код 39672471, м. Черкаси, вул. Громова, 142) на користь Управління освіти, молоді та спорту Монастирищенської міської ради (ідентифікаційний код 43983521, Черкаська область, Уманський район, м. Монастирище, вул. Соборна, 121) -- 71 017,11 грн. основного боргу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасигаз Збут" (ідентифікаційний код 39672471, м. Черкаси, вул. Громова, 142) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси) -- 2270,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 18 березня 2022

Суддя Н.М. Спаських