Ухвала

від 18.03.2022 по справі 461/10058/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10058/21

Провадження № 1-кс/461/840/22

УХВАЛА

18.03.2022рокуслідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КСТ-Авто» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

встановив :

директор Товариства з обмеженою відповідальністю «КСТ-Авто» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна даного товариства, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова 24.01.2022 року.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова у межах кримінального провадження №42019140000000129 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відповідною ухвалою, було накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «КСТ-Авто».

Заявник вказує на те, що, на його думку, рішення слідчого судді про накладення арешту на майно не відповідає вимогам закону. Також, вказує, що товариство не має жодного відношення до кримінального правопорушення, а потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося у клопотанні. Додатково заявник зазначає, що застосування арешту перешкоджає здійсненню господарської діяльності товариства.

Також, заявник вважає, що відсутність достатніх та належних доказів, які б вказували на неправомірність дій з боку ТОВ «КСТ- Авто» (відповідних уповноважених осіб товариства) чи причетність до незаконної діяльності інших осіб, вказують на відсутність підстав для накладення арешту.

16.03.2022 року представник заявника - адвокат ОСОБА_4 подав слідчому судді уточнене клопотання про скасування арешту майна, де навів перелік майна товариства щодо скасування арешту якого він клопоче перед слідчим суддею. Крім того, заявник додатково вказав, що майно було вилучено під час проведення санкціонованого обшуку, наданого з метою отримання документів (доказів) щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксельрод». В свою чергу, ТОВ «КСТ-Авто» лише орендує за відповідну плату у ТОВ «Аксельрод» робоче місце, яке знаходиться за місцем проведення обшуку та ТОВ «КСТ-Авто» не має жодного відношення до ймовірних незаконних дій посадових осіб орендодавця.

Згідно уточненого клопотання, представник товариства просить провести судовий розгляд за відсутності представника ТОВ «КСТ-Авто.

Слідчий в судове засідання неодноразово не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Згідно положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника чи слідчого в судове засідання.

Згідно статті22КПК України,кримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 28 КПК України, під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Розумними вважаютьсястроки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконанняпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень.Розумні строкине можутьперевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконанняокремих процесуальнихдій абоприйняття окремихпроцесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведених обставин та доводів вважаю, за можливе провести розгляд клопотання за відсутності зазначених вище осіб.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про накладення арешту, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019140000000129 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В межах даного провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2022 року накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучено в ході обшуку у приміщенні № 27, яке перебуває у користуванні ТОВ «Аксельрод», за адресою: м. Львів, вул. Ак. Підстригача, 6, а саме: журнали №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладених договорів купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок заповнених від ТзОВ «Аксельрод», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 4 (чотирьох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 11 2020», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в картонній папці з позначкою на ній «Аксельрод 12 2020», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в картонній папці з позначкою на ній «Аксельрод 01 2021», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 2 (двох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 2021 04», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 4 (чотирьох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 02 2021», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 4 (чотирьох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 2021 03», договори купівлі-продажу транспортних засобів №№4244-4720 з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 8 (восьми) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в одній картонній папці з позначкою на ній «Аксельрод» , журнали №1, 2, 3, 4, 5, 6 обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладених договорів купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок заповнених від ТзОВ «КСТ-Авто», договори купівлі-продажу транспортних засобів №№1-2046 з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «КСТ-Авто», які знаходяться в 35 (тридцяти п`яти) картонних папках з позначкою на них «КСТ-Авто», блокнот чорного кольору із чорновими записами.

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів. Зокрема, речі, документи та предмети на які накладено арешт було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи подане клопотання, виходжу з наступного.

Доводи заявника про необґрунтованість рішення слідчого судді про накладення арешту є безпідставними, адже ухвала слідчого судді відповідає усім вимогам процесуального законодавства щодо змісту процесуального рішення даного характеру.

При цьому, доводи заявника щодо відсутності посилання на конкретні докази є надуманими, адже правовою підставою для накладення арешту, як прямо відображено в цьому процесуальному рішенні, є саме збереження доказів у провадженні, з метою їх подальшого дослідження.

Так, в ухвалі слідчого судді наведено те, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Також, наведені твердження заявника щодо необґрунтованості ухвали є надуманими, зокрема з огляду на доводи наведені з цього приводу у самій ухвалі слідчого судді, де зазначено, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В свою чергу, незважаючи на те, що зі змісту клопотання про скасування арешту вбачається, що заявник не погоджується з даним рішенням слідчого судді, тобто фактично наведені доводи щодо непогодження з таким рішенням (ухвалою), ТОВ правом на апеляційне оскарження не скористалося.

В ході розгляду клопотання також встановлено, що ТОВ «КСТ-Авто», на підставі договору №1-ОРМ про надання послуг оренди робочого місця від 04.01.2021 року, орендує у ТОВ «Аксельрод» одне робоче місце, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Академіка Підстригача, 6, тобто за місцем проведення обшуку, наданого з метою відшукання документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксельрод». Отже, вилучення документів, з приводу скасування арешту на які ТОВ «КСТ-Авто» звернулось до слідчого судді, фактично відбулося внаслідок того, що дане ТОВ та ТОВ «Аксельрод» здійснюють діяльність у одному приміщенні.

Також, встановлено, що в межах даного кримінального провадження 20.01.2022 року під час здійснення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді, у приміщенні № 27, яке перебуває у користуванні ТОВ «Аксельрод», за адресою: м. Львів, вул. Ак. Підстригача, 6, було вилучено майно (предмети, документи) ТОВ «КСТ-Авто» з приводу скасування арешту на яке подано дане клопотання. Зокрема, вилучено журнали №1, 2, 3, 4, 5, 6 обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок заповнених від ТзОВ «КСТ-АВТО», договори купівлі-продажу транспортних засобів №1-2046 з додатками до них, укладені від імені ТОВ «КСТ-АВТО», які знаходяться у 35 картонних папках з позначкою на них «КСТ-АВТО», блокнот чорного кольору із чорновими записами.

Крім того, встановлено, що дозвіл на проведення обшуку був наданий у приміщеннях які перебувають у користуванні ТОВ «Аксельрод» за адресою: м. Львів, вул. Ак. Підстригача, 6, з метою відшукання документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксельрод» (ЄДРПОУ 13817228) та ПП «Автовир» (ЄДРПОУ 39527139).

Також, встановлено, що матеріали клопотання слідчого про накладення арешту на майно містять повідомлення Львівської митниці ДМС України у якому йдеться про осіб ТОВ «КСТ-Авто», які звертались до митних органів з приводу проведення митних процедур та повідомлення про характер цих операцій. Жодних даних про незаконну діяльність даного ТОВ вказане повідомлення не містить.

З долученого до клопотання витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження розслідується з приводу ймовірного ухилення від сплати податків службовими особами іншого ТОВ, а не ТОВ «КСТ-Авто».

Слідчий в судове засідання не з`явився, жодних клопотань або доказів, в тому числі які стосуються спростування доводів заявника, не подав.

У свою чергу, не спростовано в ході розгляду справи, також твердження заявника про те, що відсутність об`єктивних даних щодо причетності службових осіб ТОВ «КСТ-Авто» до вчинення протиправних дій, в сукупності з даними про те, що подальше застосування арешту вказує на об`єктивні перешкоди у здійсненні господарської діяльності товариством, свідчить про недоцільність подальшого застосування арешту в частині майна (предметів, документів) ТОВ «КСТ-Авто».

Як наведено вище, згідно ч. 1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В ході розгляду клопотання доводи заявника щодо наявності підстав для скасування арешту на даному етапі досудового розслідування органом досудового розслідування не спростовані та слідчому судді не висловлено жодних заперечень щодо поданого клопотання.

Разом з тим, вирішуючи питання скасування арешту та оцінюючи дані про те, що документи (речі, предмети) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, також слід відзначити наступне.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихстаттями 160-166,170-174цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Таким чином, положення чинного законодавства визначають порядок зберігання речових доказів, коло осіб на яких покладено належне зберігання та передбачають випадки передачі майна на відповідальне зберігання.

Отже, наведене вказує на те, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок належного зберігання речових доказів у кримінальному провадженні і він вправі вирішувати питання передачі речового доказу на відповідальне зберігання заінтересованим особам або особам уповноваженим на виконання вимог закону щодо збереження речового доказу.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про наявність правових підстав для скасування арешту, оскільки наведені вище доводи заявника щодо недоцільності подальшого арешту на даному етапі досудового розслідування в ході розгляду клопотання не спростовані, а з боку слідчого жодних заперечень щодо задоволення клопотання не надходило.

При цьому враховую те, що орган досудового розслідування наділений відповідними повноваженнями та зобов`язаний вживати заходи щодо збереження речового доказу або передачу його на відповідальне зберігання.

В свою чергу, в ході розгляду клопотання не встановлено достатніх законних та належних підстав для подальшого застосування арешту, тобто не встановлено, що на даному етапі досудового розслідування застосування арешту відповідатиме засадам розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, виходячи з вищенаведених доводів та мотивів, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2022 року у межах кримінального провадження №42019140000000129 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, на майно (речі, предмети, документи) які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КСТ-Авто», а саме: журнали №1, 2, 3, 4, 5, 6 обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок заповнених від ТзОВ «КСТ-АВТО», договори купівлі-продажу транспортних засобів №1-2046 з додатками до них, укладені від імені ТОВ «КСТ-АВТО», які знаходяться у 35 картонних папках з позначкою на них «КСТ-АВТО», блокнот чорного кольору із чорновими записами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1