Ухвала

від 18.03.2022 по справі 461/10058/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10058/21

Провадження № 1-кс/461/841/22

УХВАЛА

18.03.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксельрод» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

встановив :

директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксельрод» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна даного товариства, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова 24.01.2022 року.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова у межах кримінального провадження №42019140000000129 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, відповідною ухвалою, було накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксельрод».

Заявник вказує на те, що, на його думку, рішення слідчого судді про накладення арешту на майно не відповідає вимогам закону. Також, заявник вказує, що товариство не має жодного відношення до кримінального правопорушення. Крім того, зазначає, що, на його думку, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося у клопотанні.

Також, заявник вважає, що відсутність достатніх та належних доказів, які б вказували на неправомірність дій з боку ТОВ «Аксельрод» (відповідних уповноважених осіб товариства) чи причетність ТОВ до незаконної діяльності інших осіб, вказують на відсутність підстав для накладення арешту.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_4 подав слідчому судді клопотання, згідно якого просить провести судовий розгляд за відсутності представника товариства. Також заявник просить задовольнити клопотання.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Згідно положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника чи слідчого в судове засідання.

Згідно статті22КПК України,кримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 28 КПК України, під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Розумними вважаютьсястроки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконанняпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень.Розумні строкине можутьперевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконанняокремих процесуальнихдій абоприйняття окремихпроцесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведених обставин та доводів вважаю, за можливе провести розгляд клопотання за відсутності зазначених вище осіб.

Дослідивши подане слідчому судді клопотання про скасування арешту та матеріали клопотання про накладення арешту, приходжу до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019140000000129 від 29.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В межах даного провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.01.2022 року накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучено в ході обшуку у приміщенні № 27, яке перебуває у користуванні ТОВ «Аксельрод», за адресою: м. Львів, вул. Ак. Підстригача, 6, а саме: журнали №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладених договорів купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок заповнених від ТзОВ «Аксельрод», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 4 (чотирьох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 11 2020», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в картонній папці з позначкою на ній «Аксельрод 12 2020», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в картонній папці з позначкою на ній «Аксельрод 01 2021», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 2 (двох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 2021 04», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 4 (чотирьох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 02 2021», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 4 (чотирьох) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод 2021 03», договори купівлі-продажу транспортних засобів №№4244-4720 з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в 8 (восьми) картонних папках з позначкою на них «Аксельрод», договори купівлі-продажу транспортних засобів з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «Аксельрод», які знаходяться в одній картонній папці з позначкою на ній «Аксельрод» , журнали №1, 2, 3, 4, 5, 6 обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладених договорів купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання передачі біржових угод і номерних знаків для разових поїздок заповнених від ТзОВ «КСТ-Авто», договори купівлі-продажу транспортних засобів №№1-2046 з додатками до них, укладених від імені ТзОВ «КСТ-Авто», які знаходяться в 35 (тридцяти п`яти) картонних папках з позначкою на них «КСТ-Авто», блокнот чорного кольору із чорновими записами.

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів.

Оцінюючи подане клопотання виходжу з наступного.

Доводи заявника про необґрунтованість рішення слідчого судді про накладення арешту є безпідставними, адже ухвала слідчого судді відповідає усім вимогам процесуального законодавства щодо змісту процесуального рішення даного характеру.

При цьому, доводи заявника щодо відсутності посилання на конкретні докази є надуманими, адже правовою підставою для накладення арешту, як прямо відображено в цьому процесуальному рішенні, є саме збереження доказів у провадженні, з метою їх подальшого дослідження.

Так, в ухвалі слідчого судді наведено те, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В ході розгляду клопотання про накладення арешту на майно було встановлено, що речі (предмети, документи) з приводу яких дане клопотання подано визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Виходячи з положень ч.10ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Також, наведені твердження заявника щодо необґрунтованості ухвали є надуманими, зокрема з огляду на доводи наведені з цього приводу у самій ухвалі слідчого судді, де прямо зазначено, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Більше того, незважаючи на те, що зі змісту клопотання про скасування арешту вбачається, що заявник не погоджується з даним рішенням слідчого судді, ТОВ правом на апеляційне оскарження даного судового рішення не скористалося.

Твердження заявника щодо непричетності ТОВ до даного кримінального провадження спростовуються матеріалами клопотання слідчого, згідно яких дозвіл на проведення обшуку був наданий саме з метою відшукання документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аксельрод».

При цьому, в ході розгляду клопотання про накладення арешту встановлено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося у ньому, адже клопотання стосувалося накладення арешту на мано (документи) за допомогою яких можливо перевірити у визначений законом спосіб причетність товариства до кримінального правопорушення. Зокрема,

Таким чином, метою накладення арешту було збереження речових доказів для перевірки причетності ТОВ «Аксельрод» (відповідних уповноважених осіб товариства) до ймовірного вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, кримінальне провадження розслідується з приводу ймовірного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а вилучені під час обшуку документи та предмети стосуються здійснення фінансово-господарської діяльності, тобто такі документи мають безпосереднє відношення до обставин які підлягають перевірці в ході досудового розслідування.

Як наведено вище, згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, заявник, частково ґрунтуючи клопотання про скасування арешту на відсутності доказів, сам не долучив до нього жодного доказу на підтвердження доводів наведених у клопотанні.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про відсутність на даному етапі досудового розслідування, правових підстав для скасування арешту, оскільки доводи заявника щодо наявності підстав для скасування арешту не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

постановив :

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1