Рішення

від 20.03.2022 по справі 902/1224/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2022 р. Cправа № 902/1224/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (вул. Магістральна, 84, м. Запоріжжя, 69071)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" (вул. Данила Нечая, 65, оф. 325, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 106 806,6 грн,

В С Т А Н О В И В :

Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" про стягнення 106 806,6 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №17/440-юр від 05.04.2021 (Договір) в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" 106 806,6 грн, з яких: 36 932,6 грн - пені та 69 874 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 04.01.2022 з урахуванням виправлених недоліків позовної заяви за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1224/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена відповідачу 10.01.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому така ухвала направлена позивачу на повідомлену останнім адресу електронної пошти.

13.01.2022 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" просить відмовити в задоволенні позову.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що пунктом 3.1.4. Договору надано Постачальнику право здійснити поставку товару в інші строки на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі. При цьому відповідно до п. 3.1.9 Договору строк здійснення пусконалагоджувальних робіт не повинен перевищувати десяти робочих днів з дати направлення повідомлення про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт.

Як вказує відповідач, таке повідомлення надійшло на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" 16.08.2021, тому зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару повинно бути виконано в строк до 31.08.2021, а не 10.07.2021, як стверджує позивач.

Також відповідач зазначає, що він належним чином виконав прийняті на себе зобов`язання з поставки товару, який було прийнято без будь-яких зауважень. Тому позивачем безпідставно одержано кошти згідно банківської гарантії на суму 93690 грн.

24.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" акцентує увагу, що відповідно до п. 2 Специфікації (Додаток №1 до Договору) строк поставки товару складає 80 календарних днів з дати отримання заявки та передоплати від позивача.

Оскільки попередню оплату в сумі 936900 грн внесено позивачем на рахунок відповідача 22.04.2021, то 80 календарних днів з цієї дати - це 10.07.2021.

Окрім того, відповідно до п. 2.1.1. Договору днем виконання Постачальником (відповідачем) зобов`язання по поставці Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту пусконалагоджувальних робіт та Акту проведення навчання (інструктажу) персоналу. При цьому згідно видаткової накладної №3 від 06.08.2021 товар було доставлено відповідачем на адресу позивача лише 06.08.2021, а пусконалагоджувальні роботи та навчання персоналу покупця проведено лише 27.08.2021, що підтверджується відповідними актами.

Разом з тим з 06.08.2021 до дати повідомлення Постачальника (відповідача) Покупцем (позивачем) про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт - до 18.08.2021 позивачем не зараховується до загального періоду прострочення поставки товару та не нараховуються штрафні санкції за прострочку поставки товару.

01.02.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача про зменшення пені та штрафу на 70%.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

05.04.2021 між ТОВ "НВФ" Технологія Україна" (Постачальник, відповідач) та Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (Покупець (позивач) укладено Договір поставки №17/440юр (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Камеру тепла-холоду ктх-300 (Товар) та/або Обладнання, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та/або Обладнання та сплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Найменування товару, його кількість та якісні показники, код класифікатора ДК 021:2015, місце поставки, строк поставки, ціна Товару за одиницю та по позиціям (в гривні, а також в еквіваленті до долару США), а також загальна вартість Товару, постачання якого буде здійснюватися згідно Договору, вказується в Специфікації (додаток №1 до договору). Технічні характеристики, яким повинен відповідати Товар, вказуються у Технічній специфікації (додаток №2 до Договору). Всі додатки до договору складають його невід`ємну частину (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору загальна ціна Договору складає 1 561 500 грн без ПДВ (з ПДВ 1 873 800 грн), що еквівалентно вартості Обладнання 67 329, 25 дол. США/Євро та включає у себе проведення пусконалагоджувальних робіт, навчання персоналу Покупця та обслуговування протягом гарантійного періоду.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів, на поточний рахунок Постачальника, зазначений уданому Договорі, таким чином:

50% - сума в розмірі 936 900 грн - попередня оплата протягом 10-ти банківських днів з дати отримання рахунку;

50% - сума в розмірі 936 900 грн - остаточна оплата протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами "Акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт" (додаток № 2 до даного Договору).

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. Договору Постачальник зобов`язаний відвантажити Товар на територію Покупця для проведення пусконалагоджувальних робіт та навчання (інструктажу) персоналу, в строки, кількості та у відповідності до номенклатури, що визначені у додатках до договору. Днем виконання Постачальником зобов`язання по поставці Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту пусконалагоджувальних робіт та Акту проведення навчання (інструктажу) персоналу.

Постачальник має право здійснити поставку Товару в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі (пп. 3.1.4. п. 3.1. Договору).

Згідно із п. 4.1. Договору сторони дійшли згоди, що за порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Покупцю" пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів "Постачальник" зобов`язаний додатково сплатити "Покупцю" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Договір набирає сили з дати його підписання обома сторонами, за умови внесення Постачальником забезпечення виконання Договору і діє до 31.12.2021, а в частині гарантійних обов`язків - до їх виконання (п. 8.6. Договору).

05.04.2021 сторонами укладено Специфікації (Додатки №1 та №2 до Договору), відповідно до яких погоджено поставку камери Тепла-холоду КТХ-300 в кількості 4 шт. загальною вартістю 1 561 500 грн без ПДВ та відповідні технічні характеристики товару. Пунктом 2 Специфікації (Додаток №1 до Договору) сторони погодили строк поставки Товару - протягом 80 календарних днів з дати отримання заявки та передоплати від Замовника.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №2 від 08.2021 на загальну суму 1 873 800 грн (в т.ч. ПДВ - 312 300 грн) (а.с. 72, т. 1).

На виконання умов Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" Договору за обумовлений Товар здійснив оплату двома платежами (а.с. 56-57, т. 1):

- на суму 936 900 грн (платіжне доручення №1730 від 21.04.2021);

- на суму 936 900 грн (платіжне доручення №55 від 02.09.2021).

Поставку Товару здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" 06.08.2021, що підтверджується видатковою накладною №3 (а.с. 55, т. 1).

На виконання пп. 3.1.1. п. 3.1. Договору 27.08.2021 сторонами підписано Акт здачі-приймання виконаних пуско-налагоджувальних робіт та Акт з навчання і атестації персоналу.

Окремо слід зазначити, що задля забезпечення виконання відповідачем своїх зобов`язань по Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" була надана Банківська гарантія забезпечення виконання зобов`язань № G0321/0563 від 02.04.2021 зі строком дії по 23.07.2021 (а.с. 66, т. 1).

Оскільки станом на 19.07.2021 відповідач зобов`язання за Договором щодо поставки Товару не виконав, позивач звернувся і з вимогою до банку про виплату суми гарантії у розмірі 93690 грн (а.с. 68-70, т. 1), яку виконано 28.07.2021 шляхом зарахування коштів на рахунок позивача (а.с. 58-59, т. 1).

Прострочення виконання зобов`язання щодо своєчасної поставки Товару за Договором слугувало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" 106 806,6 грн, з яких: 36 932,6 грн - пені та 69 874 грн - штрафу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №968/21 від 17.08.2021.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, за умовами п. 2 Специфікації (Додаток №1 до Договору) сторони погодили строк поставки Товару - протягом 80 календарних днів з дати отримання заявки та передоплати від Замовника.

Передоплату на суму 936 900 грн внесено позивачем згідно із платіжним дорученням №1730 від 21.04.2021.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, відповідач зобов`язався поставити Товар до 12.07.2021, оскільки 80-й день з дати внесення передоплати припав на вихідний день (субота) 10.07.2021.

Отже, з 13.07.2021 відповідач вважається боржником, що прострочив виконання зобов`язання щодо поставки Товару.

Поставка товару відповідачем позивачу відбулася лише 06.08.2021, що підтверджується видатковою накладною №3 від 06.08.2021.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 4.1. Договору сторони дійшли згоди, що за порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Покупцю" пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів "Постачальник" зобов`язаний додатково сплатити "Покупцю" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" (з урахуванням визначеної дати виникнення прострочення виконання зобов`язання та обмежуючи нарахування днем, що передує даті поставки, тобто за період прострочення з 13.07.2021 по 05.08.2021), судом встановлено обґрунтованість нарахування пені в сумі 44 971,2 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 36 932,6 грн, суд прийшов до висновку про задоволення позову в цій частині у заявленій позивачем сумі.

Разом з тим період прострочення поставки Товару складає 24 дні, що виключає обов`язок відповідача сплачувати штраф згідно із п. 4.1. Договору, оскільки така міра відповідальності застосовується за умови порушення строку поставки понад 30 днів.

Посилання позивача як умови для застосування штрафу, що відповідачем прострочено виконання зобов`язання по поставці Товару на 37 днів, оскільки днем виконання Постачальником зобов`язання по поставці Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту пусконалагоджувальних робіт та Акту проведення навчання (інструктажу) персоналу (пп. 3.1.1 п. 3.1. Договору), є безпідставним. Так, пунктом 4.1. Договору передбачено штрафні санкції саме за порушення строків поставки, а не за прострочення виконання зобов`язання по поставці. При цьому умови пп. 3.1.1 п. 3.1. Договору обумовлений сторонами строк поставки не змінюють, а факт поставки Товару 06.08.2021 підтверджено первинним бухгалтерським документом - видатковою накладною №3 від 06.08.2021.

Більше того, позивачем свідомо не зараховано до загального періоду прострочення поставки Товару та не нараховано штрафні санкції за прострочку поставки товару з 06.08.2021 до дати повідомлення Постачальника (відповідача) Покупцем (позивачем) про готовність до проведення пусконалагоджувальних робіт до 18.08.2021, про що безпосередньо вказано у відповіді на відзив.

Окремо слід зазначити, що судом не беруться до уваги доводи позивача, що відповідачем вже частково сплачено заборгованість на суму 93690 грн у вигляді банківської гарантії у процентному співвідношенні до загальної суми заборгованості: пені - 34,58 % та штрафу - 65,42%, оскільки умови Банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язань №G0321/0563 (а.с. 66, т. 1) такого відсоткового розмежування не містять, відтак відсоткове розмежування визначено на власний розсуд позивача.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування штрафу.

При ухваленні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). При цьому інші викладені сторонами доводи у заявах по суті спору жодним чином не спростовують вищенаведених судом підстав для часткового задоволення позову.

Окрім того, щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 70%, то згідно із положеннями статті 233 ГК України, які також кореспондують зі змістом статті 551 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим у поданому відповідачем клопотанні не наведено виняткових обставин, які б об`єктивно вказували на необхідність зменшення неустойки.

Окрім того, зменшення розміру неустойки на 70%, як заявлено відповідачем, не забезпечує співрозмірного балансу інтересів позивача у даному спорі. При цьому, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову лише в частині стягнення пені, відсутні підстави вважати, що пеня у заявленому Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" є надмірним тягарем для боржника.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача покладаються витрати на сплату судового збору в сумі 784,94 грн, при цьому витрати на сплату судового збору в сумі 1 485,06 грн залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Технологія Україна" (вул. Данила Нечая, 65, оф. 325, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 40288959) на користь Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" (вул. Магістральна, 84, м. Запоріжжя, 69071; код ЄДРПОУ 14313866) 36 932,6 грн - пені та 784,94 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні 69 874 грн штрафу відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового в сумі 1 485,06 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адресу електронної пошти: позивача - iskra@iskra.zp.ua; відповідача - mazur075@gmail.com.

Повне рішення складено 21 березня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Магістральна, 84, м. Запоріжжя, 69071;

3 - відповідачу - вул. Данила Нечая, 65, оф. 325, м. Вінниця, 21012.