Рішення

від 17.03.2022 по справі 120/5982/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 березня 2022 р. Справа №120/5982/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 березня 2021 року він звернувся до Райгородської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Рішенням 12 сесії 8 скликання Райгородської сільської ради від 19 травня 2021 року №633 заявнику відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з відсутністю вільних земель запасу та резерву.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки, на його думку, відповідачем порушено вимоги статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

Ухвалою від 15 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано у Райгородської сільської ради Немирівського району належним чином засвідчену копію клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Райогородської сільської ради Немирівського району Вінницької області із відповідними додатками до нього.

08 липня 2021 року на виконання вимог ухвали від 15 червня 2021 року відповідачем подано до суду витребувані документи.

14 липня 2021 на адресу суду від Райгородської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Скориставшись своїм правом, позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням. За результатами його розгляду Райгородська сільська рада своїм рішенням від 19 травня 2021 року №633 відмовила заявнику у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з відсутністю вільних земель запасу та резерву. За наведених обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

16 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Райгородської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0523086400:02:001:0304 орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства. До вказаного клопотання долучено усі необхідні документи.

Рішенням Райгородської сільської ради від 19 травня 2021 року №633 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з відсутністю вільних земель запасу та резерву.

Надаючи правову оцінку рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Частиною 1 статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 розділу IV ЗК України.

Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

Зокрема, частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, відповідачем відмовлено у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із відсутністю земель запасу та резерву.

Однак, на переконання суду, така підстава для відмови у наданні відповідного дозволу не узгоджується із положеннями частини 7 статті 118 ЗК України, якою визначено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

Разом із тим, положеннями статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Системний аналіз наведених норм дає підстави суду дійти висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки, у тому числі шляхом поділу чи об`єднання у разі зміни цільового призначення.

Водночас, у статті 1 Закону України «Про землеустрій» наведено визначення понять «проект землеустрою» та «технічна документація із землеустрою».

Так, під проектом землеустрою розуміється сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

При цьому, технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За правилами статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема й технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, а також не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з положеннями ЗК України способами формування земельної ділянки є, зокрема, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина2 статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

В ході судового розгляду установлено, що земельна ділянка площею 2,0192 га, за рахунок якої позивач бажає отримати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 0523086400:02:001:0304, така ділянка за основним цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, а за видом використання - до земель резервного фонду.

Відтак, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 0523086400:02:001:0304, з частини якої позивач має намір отримати ділянку для ведення особистого селянського господарства, є сформованою, тому таку ділянку можливо отримати у власність на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо поділу ділянки з кадастровим номером 0523086400:02:001:0304, а не за розробленим та затвердженим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом із тим, позивачем 16 березня 2021 року подано до відповідача заяву щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що унеможливлювало надання такого дозволу, адже в даному випадку слід було звертатися із клопотанням про надання дозволу на виготовлення (розроблення) технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0523086400:02:001:0304.

Встановлені вище обставини та надана їм правова оцінка виключають підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 19 травня 2021 року №633, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог, тому й відсутні підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Райгородська сільська рада (місцезнаходження: 22880, Вінницька обл., Немирівський р-н, с. Райгород, вул. Миру, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04327376)

Рішення суду у повному обсязі складено 18.03.2022

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович