Рішення

від 21.03.2022 по справі 300/8043/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2022 р. справа № 300/8043/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2021 №290462, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі відповідач) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу 16.09.2021 №290462.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.08.2021 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , співробітниками Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За виявлене порушення складено акт від 19.08.2021 №0011469 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. За результатами розгляду справи відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , винесено постанову від 16.09.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу №290462 у вигляді адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Представник відповідача 10.01.2022 надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що у спірних правовідносинах представники Західного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки діяли згідно вимог чинного законодавства в межах повноважень щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт (а. с. 26-38).

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 10.01.2022 від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення Укртрансбезпеки в яких Іваночко В. Й. заперечив проти наведеного у відзиві на позовну заяву та просив позов задоволити (а. с. 60-62).

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 24.01.2022 від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення Укртрансбезпеки в яких Іваночко В. Й. заперечив проти наведеного у відзиві на позовну заяву та просив позов задоволити (а. с. 60-62).

Позивач 24.01.2022 надав до суду заперечення на відзив, відповідно до якого вказав, що відповідач був зобов`язаний під час проведення перевірки скласти та вручити водієві чек зважування із числовими показниками вагових параметрів; довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; акт про перевищення нормативних вагових параметрів; акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт; розрахунок плати за проїзд автомобільними дорогами, чого ним не було зроблено, тому покладання на позивача обов`язку сплати штрафу є безпідставним та необґрунтованим (а. с. 65-71).

02.02.2022 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло від відповідача заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що працівники Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки 09.08.2021 та винесенні постанови діяли в межах та в спосіб передбачений законодавства України (а. с. 74-80).

Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10.02 2022 року надійшло клопотання про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження у зв`язку з складністю справи, потреби у детальному розгляді спору по суті та з`ясування всіх обставин, належного формування позиції з приводу формування судової практики (а. с. 84).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у задоволенні клопотання про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №290462 від 16.09.2021 відмовлено (а. с. 85-87).

17.02.2022 від відповідача надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що висловлені заперечення позивача є безпідставними та нормативно необґрунтованими (а. с. 89-95).

23.02.2022 від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача, відповідно до яких позивач вважає, що працівниками Укртрансбезпеки не дотримано норм чинного законодавства під час проведення перевірки, а тому відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8 500,00 грн.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.

Приватне підприємство «АНВІК» зареєстровано за адресою: Україна, 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Юліана Целевича, будинок 20. Громадянин ОСОБА_1 є засновником, директором та кінцевим бенефіціарним власником приватного підприємства «АНВІК» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 55).

Відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 06.08.2021 №46975/8.4/18-21, затвердженого заступником начальника даної установи 06.08.2021, у період з 09.08.2021 по 15.08.2021 проводились перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративного устрою України: Івано-Франківської області (а. с. 39).

Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 06.08.2021 №013713 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів в м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область: пл. ГВК, а/д-Н-09; а/д-Н-10; а/д-Н-18; а/д-Т-06-06; а/д-Т-1417; Р-20.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013, був зупинений транспортний засіб марки DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобіль належить ОСОБА_1 , що використовується вантажовідправником ПП «АНВІК» на підставі накладної від 09.08.2021 №7953.

За результатами габаритно-вагового контролю, згідно талону зважування від 09.08.2021 на вагах, які мають свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16.11.2020 №345-00/3338, чинне до 16.11.2021, зважуванням вищевказаного транспортного засобу встановлено, що навантаження на здвоєну вісь складає 17,55 т, при нормативно допустимих 16 т, тобто встановлені порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України (перевищення 1,55 тон від нормативу, тобто 9,69%).

09.08.2021 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та на підставі пункту 6 Порядку №422, у зв`язку з виявленою під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідністю фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт №0011469 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а. с. 42).

З дотриманням вимог пунктів 30 та 31 Порядку №879, співробітниками Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок №83 від 09.08.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, копію якої водієм ОСОБА_2 отримано під підпис (а. с. 44)

Водій з актом №301060 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.08.2021 ознайомився під особистий підпис та пояснив, що перегрузив машину ненавмисно, оскільки не знав, що є перегруз по осях, однак загальна маса не перевищує нормативну (а. с. 41).

Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомлення №71012/25.3/24-21 про виклик позивача для розгляду справи було направлено відповідачем поштою завчасно 31.08.2021, з викликом на 16.09.2021 з 10.00 до 12.00 (а. с. 50).

Відповідно, до рекомендованого повідомлення №7649202146831 Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу та його було вручено ОСОБА_1 09.09.2021, тобто позивач був належним чином та своєчасно проінформований про час та місце розгляду справи.

Зазначене свідчить, що позивач мав можливість прибути 16.09.2021 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для розгляду справи, однак не скористався своїм правом. Поряд з цим, позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість прибуття ним для розгляду справи.

З огляду на зазначене, відповідно пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Західним міжрегіональним управління Укртрансбезпеки правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі позивача чи його представника.

За результатами розгляду справи відносно ФОП ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2021 №290462 за порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, та відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8 500 грн (а. с. 13).

Згідно з пунктом 29 Порядку №1567, копію постанови від 16.09.2021 №290462 направлено позивачу, разом із супровідним листом від 16.09.2021 №77127/25.4/24-21 та згідно рекомендованого повідомлення №7649202148001 АТ «УКРПОШТА», вказану копію постанови було отримано позивачем 23.09.2021 особисто (а. с. 51).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення дії чи конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі Правила №30), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879).

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки 09.08.2021 водій транспортного засобу ОСОБА_2 надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіля DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 , де власником було зазначено саме ОСОБА_1 , жодних договорів оренди водієм під час перевірки пред`явлено не було, а відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що документ, який засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, для автоперевізника є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

На думку суду, якщо перевезення під час перевірки здійснювалось ПП «АНВІК», договір оренди транспортного засобу мав бути в наявності і пред`являтись працівнику Укртрансбезпеки, чого фактично зроблено водієм не було.

Також судом встановлено, що при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 16.09.2021, про який позивача було належним чином повідомлено, договори оренди від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на адресу відповідача не надходило.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника ліцензія на надання відповідних послуг; для водія свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Водночас відповідно до абзацу 5 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року №379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 року за № 123/18861, якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі «Особливі відмітки» тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до _____ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ___ N

---

». Копія документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, долучається працівниками Центру до матеріалів видачі тимчасового реєстраційного талона.

Тобто, вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб. Отже, твердження позивача з приводу не обов`язковості такого, на думку суду є хибними, а висновки відповідача з цього приводу є правомірними.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №804/8740/16 (адміністративне провадження №К/9901/18154/18).

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відтак, безпосереднє здійснення габаритно-вагового контролю покладено Укртрансбезпекою на її територіальні органи спільно із відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. (абзац 2 пункту 16 Порядку №1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів (пункт 15 Порядку №1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 Порядку №1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).

Судовим розглядом встановлено, що за результатами рейдової перевірки посадовими особами Західного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт та складено Акт від 09.08.2021 №301060, яким встановлено, що під час надання послуг з перевезення вантажу автомобільний перевізник здійснив порушення, а саме: навантаження на здвоєну вісь становить 17,55 т, що перевищує на 9,69% від норми), чим порушено абзац 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З системного аналізу пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 встановлено, що існує обмеження на перевезення вантажу, маса якого і розподіл навантаження на осі перевищує величину, визначену технічною характеристикою автомобіля, а також існує заборона на рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на здвоєну вісь понад 16 т у разі перевезення вантажів автомобільними дорогами. Таким чином, перевізник повинен дотримуватись і технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на здвоєну вісь більше 16 т.

При цьому судом встановлено, що позивачем ні відповідачу, ні до суду не надано відповідного дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків відповідача про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який і був застосований відповідачем.

Враховуючи те, що факт перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів (навантаження на здвоєну вісь становить 17,55 т, що перевищує на 9,69% від норми) належними та допустимими доказами відповідачем доведений, наявні підстави вважати, що позивачем порушено приписи чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 та відсутність підстав для її скасування.

Згідно із положенням частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76492) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2021 №290462 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 22 березня 2022 р.