Рішення

від 20.03.2022 по справі 440/17223/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17223/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської міської ради Полтавської області, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради, яка полягає у не вирішенні питання про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або про відмову у наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;

- зобов`язати Полтавську міську раду у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу па розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся Полтавської міської ради із заявою від 29 червня 2021 року про передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 9). Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року повідомлено позивача, що питання щодо його заяви буде винесено на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради. На момент подання позову заява позивача відповідачем не розглянута та рішення за результатами такого розгляду не прийнято всупереч положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що на момент звернення позивача до Полтавської міської ради із заявою від 29 червня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність земельна ділянка, яка згідно графічних матеріалів входить в межі сформованої земельної ділянки площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012, не перебувала у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади та у відповідача були відсутні повноваження на розпорядження такою земельною ділянкою. Крім того, земельна ділянка площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012 є державною власністю та між Приватною агрофірмою «Подоляка» та Полтавською районною державною адміністрацією зареєстрований договір про встановлення земельного сервітуту від 07 листопада 2011 року строком дії до 07 листопада 2021 року.

У відповіді на відзив позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та наявність у відповідача повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до положень пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що право комунальної власності на земельну ділянку площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012 не зареєстровано, а тому у відповідача відсутні повноваження щодо вирішення по суті порушеного у заяві позивача питання.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Полтавської міської ради із заявою від 29 червня 2021 року (вх. №П04.1.1-11/6412 від 02 липня 2021 року), в якій просив передати у власність земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 9). До вказаної заяви додав копії паспорта та ідентифікаційного номеру, довіреності, заяву-згоду землекористувача та графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що за дорученням першого заступника міського голови його заява стосовно передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та, відповідно, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки на території Валківського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади Полтавської міської територіальної громади за межами населених пунктів, яка входить в межі сформованої земельної ділянки площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012, розглянута управлінням в межах його повноважень та дане питання буде винесене на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради.

Не погодившись з бездіяльністю Полтавської міської ради щодо невирішення питання про надання або про відмову у наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність оформлюється рішенням ради.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до Полтавської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 9), до якої додав графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, однак така заява на пленарному засіданні Полтавської міської ради по суті не розглянута та відповідного рішення за результатами такого розгляду не прийнято.

Суд зауважує, що лист Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року за змістом та формою не може вважатися відмовою або залишенням заяви без розгляду в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді по суті заяви позивача від 29 червня 2021 року та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.

Посилання відповідача на відсутність у нього повноважень щодо вирішення питання, порушеного позивачем у заяві від 29 червня 2021 року, та на те, що разом із заявою про надання дозволу позивач повинен був надати докази на підтвердження того, що запитувана земельна ділянка перебуває у комунальній власності та є вільною, суд визнає безпідставними, оскільки вказані обставини жодним чином не позбавляють відповідача обов`язку у визначений чинним законодавством строк винести заяву позивача від 29 червня 2021 року на розгляд сесії та ухвалити за наслідками її розгляду відповідне рішення.

Інші доводи відповідача також не спростовують викладені висновки суду у цій справі.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті заяви позивача від 29 червня 2021 року та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 29 червня 2021 року та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, яка надана Борзовцем Олександром Володимировичем на підставі довіреності від 13 травня 2021 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин другої, четвертої - шостої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за подання позову до суду позивач поніс судові витрати у загальній сумі 5908,00 грн, з яких витрати зі сплати судового збору складають 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Мегабанк» №15_12 від 09 грудня 2021 року, а витрати на професійну правничу допомогу складають 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією №07 від 08 грудня 2021 року.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правової допомоги №07 від 11 листопада 2021 року, розрахунку надання правової допомоги за договором №07 від 11 листопада 2021 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2626 від 26 березня 2019 року, акта прийому-передачі виконаних робіт від 08 грудня 2021 року за договором №07 від 11 листопада 2021 року.

Так, 11 листопада 2021 року між гр. позивачем (клієнт) та АО «Гарант» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №07, згідно із пунктами 1.1. та 4.1 якого предметом вказаного договору є зобов`язання адвоката надавати юридичну допомогу щодо оскарження протиправної бездіяльності Полтавської міської ради щодо ненадання відповіді на заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність (пункт 1.1); юридичну допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, що дорівнює 5000,00 грн без ПДВ (пункт 4.1).

Відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 08 грудня 2021 року за договором №07 від 11 листопада 2021 року АО «ГАРАНТ» згідно договору №07 від 11 листопада 2021 року надано позивачу правову допомогу, а саме: юридичні консультації щодо характеру виниклих спірних правовідносин (1 год) - 1000,00 грн, дослідження спірної ситуації, опрацювання листа, опрацювання нормативної бази, аналіз національної судової практики (1,5 год) - 1500,00 грн, підготовка процесуальних документів (2,5 год - 2500,00 грн).

У заперечення на відповідь на відзив відповідач зазначив, що вартість судових витрат на професійну правничу допомогу суттєво завищена та неспівмірна із складністю справи, часом та обсягом наданих послуг, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги доводи відповідача та зміст виконаних робіт (наданих послуг) згідно з актом від 08 грудня 2021 року, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта та ідентифікаційного номера позивача, доказів на підтвердження направлення заяви та листа про її розгляд) та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Матеріали справи не містять доказів консультування позивача, доказів опрацювання та застосування судової практики. Фактично вся надана позивачу правова допомога полягала у написанні одного процесуального документу - позову. Також спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю та з питання вирішення подібних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику. Також враховано, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває декілька десятків справ по аналогічній категорії з представництвом адвоката Борзовець О.В., а відтак адвокат Борзовець О.В. спеціалізується на представництві інтересів фізичних осіб у спорах з суб`єктами владних повноважень щодо реалізації права на отримання земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації та є обізнаним з відповідною законодавчою базою та переліком документів, які підлягають підготовці для розгляду цієї категорії справ, що ставить під сумнів витрачену адвокатом кількість годин на представництво інтересів позивача у цій справі.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 2000,00 грн.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у загальній сумі 2908,00грн, у т.ч. зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Макарцівка, Полтавський район, Полтавська область, адреса для листування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 24388285) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29 червня 2021 року та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Полтавську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 червня 2021 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 24388285) на користь ОСОБА_1 (с. Макарцівка, Полтавський район, Полтавська область, адреса для листування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у загальній сумі 2908,00 грн (дві тисячі дев`ятсот вісім гривень нуль копійок), у тому числі витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Cуддя О.В. Гіглава