Постанова

від 28.12.2022 по справі 440/17223/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 р. Справа № 440/17223/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.03.22 по справі № 440/17223/21

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради Полтавської області, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради, яка полягає у не вирішенні питання про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або про відмову у наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;

- зобов`язати Полтавську міську раду у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся Полтавської міської ради із заявою від 29 червня 2021 року про передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 9). Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року повідомлено позивача, що питання щодо його заяви буде винесено на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради. На момент подання позову заява позивача відповідачем не розглянута та рішення за результатами такого розгляду не прийнято всупереч положенням Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29 червня 2021 року та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України.

Зобов`язано Полтавську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 червня 2021 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальній сумі 2908,00 грн (дві тисячі дев`ятсот вісім гривень нуль копійок), у тому числі витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що момент звернення позивача із заявою від 29.06.2021 року до Полтавської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га з подальшою передачею її у власність, яка згідно з графічними матеріалами входить в межі сформованої земельної ділянки площею 22,7208 га з кадастровим номером: 5324080300:00:001:0012, дана земельна ділянка не перебувала у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади, а відповідно у Полтавської міської ради були відсутні повноваження щодо вирішення по суті порушеного у заяві позивача питання. У даному випадку, на момент звернення, надані позивачем матеріали не підтвердили, що вказана ділянка перебувала у комунальній власності та була вільною, про що і повідомлено на її звернення та заявником (позивачем) не додано погодження землекористувача земельної ділянки на вилучення його ділянки. Поряд із тим, земельна ділянка площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012 є державною власністю та між Приватною агрофірмою "Подоляка" та Полтавською районною державною адміністрацією зареєстрований договір про встановлення земельного сервітуту від 07 листопада 2011 року строком дії до 07 листопада 2021 року. Крім того, у поданій заяві від 29.06.2021 позивачем ставилося питання про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 (два) га та відповдіно надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із подальшою передачею у власність. Таким чином, відповідно до заяви позивача від 29.06.2021 ставиться дві вимоги: надання дозволу на розробку проекту відведення; надання цієї земельної ділянки у власність. Разом з тим, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян є правом, а не обов`язком, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення відповідної заяви (клопотання) без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін; судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з апеляційним розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу адвоката, покласти на апелянта. Вказав, що саме у змісті винесеного рішення сесії міської ради мали бути викладені обставини, які на переконання апелянта, є підставою для відмови у задоволенні клопотання особи. Інші доводи у відзиві цілком аналогічні тим, що містить позовна заява.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавської міської ради із заявою від 29 червня 2021 року (вх. №П04.1.1-11/6412 від 02 липня 2021 року), в якій просив передати у власність земельну ділянку орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 9). До вказаної заяви додав копії паспорта та ідентифікаційного номеру, довіреності, заяву-згоду землекористувача та графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що за дорученням першого заступника міського голови його заява стосовно передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та, відповідно, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки на території Валківського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади Полтавської міської територіальної громади за межами населених пунктів, яка входить в межі сформованої земельної ділянки площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012, розглянута управлінням в межах його повноважень та дане питання буде винесене на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради.

Не погодившись з бездіяльністю Полтавської міської ради, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Тобто Земельним кодексом України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Частинами 1, 2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, визначена законом процедура вирішення питання про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання.

З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 року у справі № 820/688/17, в якому суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не може відповідати критеріям, установленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання.

Так, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.

Так само, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування, виконані усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Колегія суддів зазаначає, що в межах даної справи позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою (клопотанням), за наслідками розгляду якої суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа.

Натомість, відповідачем не прийнято рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 29.06.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту відповідно до графічних матеріалів (номер земельної ділянки 9), а лише листом Виконавчого комітету Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року повідомлено, що за дорученням першого заступника міського голови його заява розглянута управлінням в межах його повноважень та дане питання буде винесене на розгляд постійних комісій Полтавської міської ради.

Отже, зазначений вище лист №0104-01.207/1964 від 30 липня 2021 року не може вважатися належним дозволом або відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Крім того, зі змісту наведених вище норм земельного законодавства випливає обов`язок відповідача саме у місячний строк розглянути відповідну заяву та дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. Вказана норма не дає права відповідачеві приймати відповідні заяви "до відома" та розглядати їх з порушенням місячного строку.

Проте, у спірних правовідносинах, відповідач з передбачених законодавством рішень у спосіб, встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв.

Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а, яка враховується судом в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відсутність належним чином оформленого рішення Полтавської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Поряд із тим, саме зміст рішення сесії міської ради має містити виклад обставин, які на переконання апелянта, є підставою для відмови у задоволенні клопотання особи.

Посилання відповідача на відсутність у нього повноважень з вирішення питання, порушеного позивачем у заяві від 29 червня 2021 року, та не надання позивачем доказів на підтвердження того, що запитувана земельна ділянка перебуває у комунальній власності та є вільною, жодним чином не позбавляють апелянта обов`язку у визначений чинним законодавством строк винести заяву позивача на розгляд сесії та ухвалити за наслідками її розгляду відповідне рішення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви від 29.06.2021 надано заяву Приватного підприємства Приватна фірма "ПОДОЛЯКА" від 14.05.2021, зареєстровану в реєстрі за №945, про надання згоди на вилучення і поділ земельної ділянки загальною площею 22,7208 га з кадастровим номером 5324080300:00:001:0012, що розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Валківська сільська рада, для відведення, зокрема ОСОБА_1 .

З урахуванням тієї обставини, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, у визначений законом строк, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29 червня 2021 року та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України.

Стосовно вимоги зобов`язати Полтавську міську раду у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями.

Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

У даному випадку відповідач не вирішив порушене заявником питання і не ухвалив з цього приводу жодного акту у формі рішення у формі та за процедурою, визначеною законом.

Враховуючи, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки останнім не прийнято рішення визначеного положеннями ст. 118 Земельного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати Полтавську міську раду у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 817/395/18.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов`язання Полтавської міської ради у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, з прийняттям в цій частині постанови про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та прийняти рішення, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.

Щодо заявленої у відзиві на апеляційну скаргу вимоги про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з апеляційним розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 грн позивачем надано копії договору про надання правової допомоги, розрахунку надання правової допомоги за договором, акту прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію на суму 2000 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або непідтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача надіслано відповідачу копію відзиву на апеляційну скаргу, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти адвоката Борзовця О.В.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, що в силу наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, свідчить про відсутність підстав у суду апеляційної інстанції для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої суми, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 по справі № 440/17223/21 - скасувати в частині зобов`язання Полтавської міської ради у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Прийняти в цій частині постанову, якою зобов`язати Полтавську міську раду у спосіб, порядок та строк, передбачений законодавством України, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.06.2021 про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та прийняти рішення, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України. .

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 по справі №440/17223/21 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 24388285) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , с. Макарцівка, Полтавська область) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило С.С. Рєзнікова