Ухвала

від 21.03.2022 по справі 496/692/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/692/22

Провадження № 1-кс/496/379/22

У Х В А Л А

21 березня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області

у складі: слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202116325000312 від 13.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням. Свої вимоги мотивує тим, що Біляївською окружною прокуратурою здійснюється досудове розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні за № 12021163250000312 від 13.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вказане кримінальне провадження розпочато за заявою ОСОБА_4 від 18.06.2021 відповідно до якої остання зазначає, що є власницею певних земельних ділянок, що знаходяться в межах Холоднобалківської сільської ради. Поруч з вказаними земельними ділянками знаходиться земельна ділянки з кадастровим номером: 5121085400:01:002:0349. Вказана земельна ділянка на думку заявниці відведена у власність певної особи в результаті використання підроблених документів та без погодження з останньою. Так, під час здійснення досудового розслідування 20.12.2021 за № 56-310ВИХ-21 на адресу ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Біляївською окружною прокуратурою направлено запит з метою одержання завірених належним чином копії документів з приводу розробки проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером: 5121085400:01:002:0349. На виконання зазначеного запиту з ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за вих. № 135 02.02.2022 на адресу процесуального керівника надійшли завірені належним чином копії документів з яких вбачається, що 26.12.2012 на адресу Біляївської районної Державної адміністрації ОСОБА_5 направлено заяву про одержання дозволу на виготовлення проекту з землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею, 0.5 га для ведення особистого селянського господарства на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, за межами населеного пункту. Вказана заява зареєстрована в Біляївській районній Державній адміністрації 26.12.2012 за № К-2234-23. В свою чергу розпорядженням тимчасово виконувачем обов`язків голови районної державної адміністрації ОСОБА_6 29.12.2012 винесено рішення № 1213/2012 від 29.12.2012 відповідно до якого надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0.5 га ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території Холоднобалківської сільської ради, за межами населених пунктів, Біляївського району Одеської області. Надалі, 23.02.2021 між ОСОБА_5 та ДП «Одеський науково- дослідний та проектний інститут землеустрою» укладено догові № 91 за результатами якого виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області (за межами населеного пункту). За результатами виконання вищевказаного договору підготовлено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки. У ході ознайомлення із зазначеним проектом установлено, що під час його виготовлення використовувалися акт приймання-передачі межових знаків на зберігання .від 22.04.2021 підписаного власником земельної ділянки ОСОБА_5 , виконавцем робіт ОСОБА_7 та власником користувачем суміжних земельних ділянок ОСОБА_4 . Також використовувався акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 30.03.2021, який підписаний тими ж особами, що й акт від 22.04.2021. Якщо порівняти підписи ОСОБА_4 у вищевказаних актах та в її заяві про вчинення кримінального правопорушення суттєво відрізняються, а тому є достатні підстави стверджувати про підроблення офіційних документів, які у подальшому надали можливість відвести у власність ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером: 5121085400:01:002:0349. Крім того, ці обставини підтверджено заявою ОСОБА_4 від 18.06.2021 про вчинення кримінального правопорушення, в якій остання зазначила, що жодних актів, листів чи погоджень останньою не підписувалось. Також, будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_4 15.02.2022 повідомила, що підпис в акті погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 30.03.2021 від її імені виконаний не нею, вона не підписувала цей документ та жодну особу не уповноважувала від свого імені підписувати його. Хто підписував цей документ їй не відомо. Також, під час допиту ОСОБА_4 повідомила, що акт приймання-передачі межових знаків на зберігання від 22.04.2021 аналогічно не підписувала та взагалі вказаний документ бачить вперше. Так, під час розгляду клопотання про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 5121085400:01:002:0349 слід врахувати, що її відведення на користь ОСОБА_5 здійснено в результаті вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із складанням, виданою службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді безпідставного виведення з державного земельного фонду вищевказаної земельної ділянки та передачі її у власність фізичним особам. Арешт вказаної земельної ділянки зумовлений необхідністю збереження речових доказів, проведення оціночної земельної експертизи та проведенням інших слідчих (розшукових) дій, а відмова від накладення арешту зумовить можливій подальшій реалізації вказаної земельної ділянки добросовісним набувачам, які не будуть обізнані про протиправні обставини відведення вказаної земельної ділянки та можуть зазнати матеріальної шкоди. Враховуючи викладене, а також те, що вказана земельна ділянка є об`єктом кримінального правопорушення, мають ознаки речового доказу, а тому єдиною доцільною процесуальною дією, яка може бути ефективною для запобігання використання, перетворення, псування, передачі, відчуження майна та з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні є накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження власниками, а також будь-якою іншою особою, в тому числі на підставі довіреності; зміни цільного призначення вказаних земельних ділянок; здійснення їх перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.

Вивчивши матеріали, додані до клопотання, вважаю, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 15.02.2022 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5121085400:01:002:0349, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1202116325000312 від 13.10.2021 року.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121085400:01:002:0349, відповідає вимогам ст. 98 КПК України, однак суд не вбачає підстав для застосування заборони розпорядження та користування до вказаної земельної ділянки, оскільки відсутні обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна.

Таким чином слідчий суддя вважає що дане клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 5121085400:01:002:0349.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1