Постанова

від 25.05.2010 по справі 4-804/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

справа №4-804/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Пилаєва М.К., за участю секретарів Воронець Н.В., Кицюк Л.П., прокурора Живіло В.В. розглянувши справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову заступника начальника з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Щербини І.В. від 12 березня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 про вчинення ним використання завідомо підробленого документа та закінченого замаху на заволодіння майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те приводів та підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на відсутність в матеріалах перевірки даних, які вказували б на наявність в його діях ознак злочинів, передбачених ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України. Викладені в оскаржуваній постанові висновки та обставини заявник вважає надуманими і такими, що не відповідають дійсним обставинам, посилаючись на відсутність в матеріалах перевірки даних, які б вказували на наявність у нього намірів шахрайського заволодіння грошовими коштами та матеріальними цінностями, зокрема квартирою ОСОБА_4, на яку накладено арешт судовим рішення у якості забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої ДТП. Рішенням суду у даній справі, яке набрало законної сили і є чинним, з ОСОБА_4 у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 стягнуто 318127, 58 гривень та моральну шкоду на користь ОСОБА_2 у розмірі 1500, 00 гривень та понесені судові витрати. За цих обставин ОСОБА_2 посилається на наявність між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 цивільно-правових відносин, за яких звернення стягнення на квартиру ОСОБА_4 може відбутись в порядку виконання вказаного рішення суду у разі відсутності у ОСОБА_4 грошових коштів, відмовляється добровільно відшкодувати завдану шкоду, що виключає, на думку заявника, наявність підстав вбачати в його діях ознаки шахрайського заволодіння майном ОСОБА_4В./а.с.1-3/

В судовому засіданні ОСОБА_2 скаргу підтримав, посилаючись на викладені у скарзі та письмових поясненнях обставини /а.с.33-36/, просив скаргу задовольнити. До викладеного у скарзі зазначив, що також вважає відсутніми в його діях ознаки злочинів за ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, оскільки обставини щодо належності на праві власності ОСОБА_5 пошкодженого під час ДТП автомобіля та наявність правових підстав для керування цим автомобілем ОСОБА_2 перевірені та встановлені рішенням суду у вищевказаній цивільній справі, яке набрало законної сили. Також заявник заперечив наявність даних про ознаки злочину у наданій ним довіреності на укладення договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки законодавство Німеччини, для використання на території якої була видана ним довіреність, не вимагає іншої форми довіреності, окрім письмової.

Особа, за заявою якої було порушено кримінальну справу, визнана потерпілою у даній кримінальній справі, ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_6 пояснили суду, що заяву ОСОБА_4 та надані пояснення підтримують в повному обсязі, просили відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на викладені у письмових поясненнях обставини, зокрема на наявність обставин та даних, які вказують на відсутність правових підстав для керування автомобілем ОСОБА_2 під час ДТП та на відсутність права власності у ОСОБА_5, які знаючи про ці обставини, звернулись до суду з позовом про відшкодування на їх користь заподіяної ДТП шкоди, намагаючись заволодіти її квартирою, вартість якої перевищує розмір заявленої та присудженої до стягнення рішенням суду шкоди, надавши протягом судового розгляду справи підроблені договір купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_2 в Німеччині 19.04.2008 та довіреність, видану ОСОБА_2 5.04.2007 на придбання автомобіля.

Прокурор Живіло В.В., яка приймає участь у справі на підставі відповідного доручення Генеральної прокуратури України та прокуратури міста Києва прокурору Подільського району міста Києва, доводи, викладені у скарзі, не визнала. Вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те законних приводів заяви ОСОБА_4 про злочин, зареєстрованої у встановленому порядку 12.03.2009, та публікації щодо обставин вищевказаної ДТП та судового розгляду справи в газеті «Сегодня» від 6.11.2008 та підстав достатніх даних, які містяться в наданих суду матеріалах, досліджені судом в судовому засіданні, і вказують на наявність в діях ОСОБА_7 ознак злочинів за ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, а саме договорі купівлі-продажу, довіреності, відповіді Волинської митниці, листі ТОВ «Автопроміндустрія», даних ДАІ, митних деклараціях та інших документах, а тому просила залишити скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та відносно якої порушено кримінальну справу ОСОБА_2, особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, потерпілої ОСОБА_4В та її представника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою заступника начальника з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Щербини І.В. від 12 березня 2009 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 про вчинення ним використання завідомо підробленого документа та закінченого замаху на заволодіння майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України./а.м.1-3/

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94,98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у використанні завідомо підробленого документа.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у закінченому замаху на шахрайство, заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах.

Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, законним приводом для порушення даної кримінальної справи стали заява ОСОБА_4 від 9.03.2009, зареєстрована у встановленому законодавством порядку 12.03.2009, та публікація щодо обставин вищевказаної ДТП та судового розгляду справи в газеті «Сегодня» від 6.11.2008, які містять дані про наявність в діях ОСОБА_7 ознак злочинів за ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК, що відповідає вимогам ч.1 ст.94 КПК України./а.м.1-3, 7-8, 21-22/

Як перевірено судом дані про наявність в діях ОСОБА_7 ознак злочинів, передбачених за ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК, містяться в поясненнях ОСОБА_4В./а.м.9-20/, копіях договору купівлі-продажу автомобіля від 19.04.2008 /а.м.82-83/, довіреності /а.м.84-85/, листа У ДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 17.03.2008 /а.м.90/, акта приймання-передачі т/з /а.м.91, 92/, листа Луцького відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УМВС України у Волинській області від 5.06.2008 /а.м.94/, листа Волинської митниці від 15.08.2008 /а.м.96/, листа директора ТОВ «Автопроміндустрія» від 9.09.2008 /а.м.98/, митної декларації /а.м.99/, акта-квитанції купівлі-продажу т/з від 7.06.2007/а.м.100/, довідки рахунку та видаткової накладної від 7.06.2007 /а.м.101, 102/, , і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються законними, їх оригінали, які витребувані в ході досудового слідства у кримінальній справі шляхом вчинення слідчих дій, наявні в наданих суду матеріалах /а.м.137, 180, 201, 202, 204, 218-220/ та достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки містять дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину і вказують на реальність конкретної події злочину.

По суті викладених у скарзі доводів та заперечень щодо відсутності факту події злочинів у звязку перевіркою та встановленням обставин щодо належності т/з на момент вчинення ДТП та правових підстав керування ОСОБА_2 даним т/з судовими рішеннями у цивільній справі, відповідність форми довіреності та договору вимогам закону, наявність між сторонами цивільно-правових відносин, слід зазначити, що згідно чинного законодавства наявність судового рішення у цивільній справі щодо наявних між сторонами цивільно-правових відносин, не виключає провадження у кримінальній справі та наявності ознак злочинів в діях ОСОБА_2, відповідність правочину вимогам закону не виключає, що він може містити дані про ознаки злочину, а зясування всіх обставин у справі та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Таким чином, надходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного суду від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Щербини І.В. від 12 березня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 про вчинення ним використання завідомо підробленого документа та закінченого замаху на заволодіння майном шляхом обману, в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358 та ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва М.К. Пилаєва