Рішення

від 15.02.2022 по справі 607/11984/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2022 Справа №607/11984/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто», ОСОБА_4 про скасування права власності, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання особи добросовісним набувачем,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто», ОСОБА_4 , просить скасувати право власності ОСОБА_4 на автомобіль марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 ; витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 автомобіль марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

Позов мотивовано тим, що позивач є власником вказаного автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 07.11.2019 року. В липні 2020 року передала автомобіль разом із реєстраційними документами у тимчасове користування ОСОБА_6 , на підставі усної домовленості. Проте, в обумовлений сторонами час, ОСОБА_6 автомобіль не повернув. Як стало в подальшому відомо, її автомобіль марки, Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, було продано за договором купівлі-продажу №7743/20/001634 укладеного між Комісіонером ТОВ «Пріоритетавто» та ОСОБА_7 . Підставою для продажу став Договір комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року укладений між ТОВ «Пріоритетавто» та ОСОБА_3 , згідно умов якого, Комітент ( ОСОБА_3 ) доручає Комісіонеру (ТОВ «Пріоритетавто») від її імені здійснити продаж належного їй транспортного засобу марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузову НОМЕР_2 . В подальшому, 19.12.2020 року ОСОБА_7 продав цей автомобіль ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі - продажу транспортного засобу №6141/2020/2351229. Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області від 20 вересня 2021 року за №31/19-3437, станом на 20.09.2021 року транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звертає увагу суду, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210010002420 за ознаками злочинів, передбачених частинами другою та третьою статті 190 Кримінального кодексу України щодо вчинення шахрайських дій з метою заволодіння транспортними засобами ОСОБА_3 та інших осіб. В ході досудового розслідування слідчими було проведено почеркознавчу експертизу та згідно висновку експерта встановлено, що підпис який розташований у правому нижньому куті в наданому на дослідження договорі комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року, виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою. Наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_3 вільного волевиявлення на укладення оспорюваного Договору комісії, та подальше відчуження належного їй автомобіля.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом, в якому просить визнати його добросовісним набувачем автомобіля «Фольксваген ЦЦ Спорт», 2012 року випуску, чорного кольору, кузов номер НОМЕР_2 та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 . Покликається на те, що є зареєстрованим власником автомобіля на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 7341 від 13.03.2021 року. Вказаний автомобіль ним було придбано в місті Тернопіль у довіреної особи власника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , якій діяв за Генеральною довіреністю від власника. Останньому було передано покупцем під час купівлі продажу та підписання документів грошові кошти з сумі еквівалентній 10800 доларів США. Під час оформлення документів 11.03.2021 року на території Територіального сервісного центру МВС в Тернопільській області було проведено огляд автомобіля, надано висновок експертного дослідження номерів агрегатів автомобіля, номера та наданого свідоцтва про його реєстрацію НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_5 . В травні 2021 року двигун автомобіля не запускався і його було надано для проведення ремонту на СТО ФОП ОСОБА_9 . Під час діагностики автомобіля було встановлено, що ремонту не підлягає. Після повернення з СТО автомобіль в розібраному стані без двигуна зберігається у ОСОБА_4 . З моменту отримання 12.06.2021 року ухвали слідчого Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2021 року про арешт автомобіля в рекомендованому відправленні №4600310977383 будь-які дії із автомобілем не вчиняються та його ремонт не здійснюється. Про наявність будь-яких обмежень щодо відчуження (перереєстрації) автомобіля власнику ОСОБА_5 , його довіреній особі - ОСОБА_8 , та покупцю ОСОБА_4 відомо не було, а про наявність спору щодо придбаного автомобіля позивачу за зустрічним позовом стало відомо після отримання 12.06.2021 року ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2021 року.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто» в судове засідання свого представника не направило, відзиву на позов не надало.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2021 року змінено неналежного відповідача ОСОБА_5 на належного ОСОБА_4 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2022 року із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав первісний позов з підстав викладених в ньому. Просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача-позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та підтримав зустрічний позов.

Розглянувши справу, судом встановлено такі обставини.

Позивач був власником автомобіля марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 07.11.2019 року.

Згідно договору комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року, який укладений між ТОВ «Пріоритетавто» та ОСОБА_3 , Комітент ( ОСОБА_3 ) доручає Комісіонеру (ТОВ «Пріоритетавто») від її імені здійснити продаж належного їй транспортного засобу марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

В подальшому ТОВ «Пріоритетавто» діючи на підставі договору комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року згідно договору купівлі-продажу №7743/20/001634 укладеного між Комісіонером ТО «Пріоритетавто» та ОСОБА_7 продало автомобіль марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, ОСОБА_7 за 15400 грн.

Як видно із договору купівлі-продажу транспортного засобу 6141/2020/2351229 від 19.12.2020 року ОСОБА_7 продав автомобіль марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску ОСОБА_5 за 1499000 грн.

Згідно інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області від 20 вересня 2021 року за №31/19-3437, станом на 20.09.2021 року транспортний засіб автомобіль марки, Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 зареєстрований за гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 .

Як видно з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження за №12020210010002420, в рамках якого розслідувався епізод з приводу того, що 20.08.2020 року ОСОБА_10 на АЗС «ОККО» отримав в тимчасове користування автомобіль Фольцваген Пассат який мав повернути, однак, зловживаючи довірою власника транспортного засобу, розпорядився ним на свій розсуд.

В ході досудового розслідування слідчими було проведено почеркознавчу експертизу та згідно висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/120-21/5821-ПЧ від 14 червня 2021 року, встановлено, що підпис який розташований у правому нижньому куті в наданому на дослідження договорі комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року, виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою. Підпис, який розташований у правому нижньому куті в наданому на дослідження акті огляду технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №7743/20/001634 від 16.10.2020 року виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Також, згідно висновку експерта від 31.03.2021 року середня ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 станом на 22.078.2020 року ймовірно становить 346540 грн.

Дослідивши докази в їх сукупності та надавши їм оцінку, суд доходить висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, зважаючи на таке.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Подібна правові висновки викладені у постанові Верховного суду 21 січня 2021 року у справі № 759/1695/17 а також постанові Великої Палати від 29 вересня 2020 року у справі №387/356/17.

Отже, зважаючи на те, що з пояснень позивача та висновку експерта №СЕ-19/120-21/5821-ПЧ від 14 червня 2021 року, встановлено, що підпис який розташований у правому нижньому куті в наданому на дослідження договорі комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року, виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою, а тому вказаний договір є неукладеним.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспоренні відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18)). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18).

За змістом статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і при цьому продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у випадках, встановлених статтею 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першої статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, за яких за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Реалізація цього права не залежить від доводів володільця речі про те, що він є добросовісним набувачем, якщо власник майна доведе факт вибуття цього майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2019 року у справі № 754/10050/16-ц.

Встановивши, що позивач є власником автомобіля марки Volkswagen СС Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , який вибув з його володіння поза його волею, оскільки договір комісії №7743/20/001634 від 16.10.2020 року був неукладений, та товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто» не мало повноважень власника його відчужувати, суд доходить висновку, що позов в частині витребування автомобіля із володіння ОСОБА_4 на користь позивача підлягає до задоволення.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності з одночасним застосуванням приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними ( недоцільним).

Подібний правовий висновок зробив Верховний суд постанові від 02 лютого 2020 року у справі № 761/17142/15-ц та в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) (пункти 55-65).

Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності на автомобіль та скасування права власності є зайвими, недоцільними та не підлягають до задоволення. Крім того, законом не передбачено способу захисту - скасування права власності та такий спосіб захисту є неефективним.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання його добросовісним набувачем, то вказані позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки задоволення вказаного позову не призведе до відновлення його прав.

Сам факт того, що він є добросовісним набувачем, в силу статті 388 ЦК України не є перешкодою для власника у витребуванні свого майна, оскільки воно вибуло з його володіння не з його волі.

Зважаючи на те, що задоволена одна позовна вимога майнового характеру ОСОБА_3 із відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто» та ОСОБА_4 в користь позивача слід стягнути по 1732,7 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто», ОСОБА_4 задовольнити частково.

Витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 автомобіль марки Volkswagen CC Sport, 2012 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

В задоволенні решти позовних вимог скасування права власності та визнання права власності - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання особи добросовісним набувачем - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетавто», ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 по 1732,7 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІОРИТЕТАВТО», вул. Дубенська, 51, м. Кременець Тернопільська область ЄДРПОУ 42918100;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2022 року

Головуючий суддяВ. М. Позняк