Рішення

від 23.03.2022 по справі 541/3575/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3575/21

Номер провадження 2/541/346/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 березня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі :головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання Раданович Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргород цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Виконавчий комітет Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області звернувся до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має малолітню дитину: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько, ОСОБА_3 в свідоцтві про народження дитини записаний відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері). Батько ніяких зв`язків не підтримує, а ні з ОСОБА_1 , а ні з сином, його місце перебування не відоме.

Малолітній ОСОБА_2 перебував на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Миргородської райдержадміністрації з 17.08.2017 по 04.10.2018 року у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання належним чином батьківських обов`язків.

27.05.2021 року наказом №3 служби у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради було знову взято на облік, з 16.10.2020 року по сьогоднішній день ОСОБА_2 перебуває в Яхницькій спеціальній загальноосвітній школі інтернат Лохвицького району Полтавської області на підставі висновку інклюзивно - ресурсного центру Миргородської районної ради Полтавської області від 20 жовтня 2020 року № 148.

Сім`я перебуває під постійним супроводом служби у справах дітей та районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від моменту народження ОСОБА_2 : систематичні виїзди за місцем її проживання з метою обстеження санітарних та матеріально-побутових умов, надання необхідних консультацій. Проводилися бесіди про відповідальне батьківство, про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. Але ОСОБА_1 взагалі не займається фізичним, моральним та соціальним розвитком дитини. Регулярно проводилися виїзди Служби за місцем реєстрації матері. Було складено відповідні акти обстеження умов проживання, відповідно до яких умови проживання не відповідають санітарним нормам, в будинку брудно, різкий неприємний запах сажі, деякі вікна вибиті з зовнішньої сторони, прибудинкова територія повністю заросла чагарниками. Для дитини не створено ніяких умов для здобуття освіти та соціально -культурного розвитку.

З моменту перебування в Яхницькій спеціальній загальноосвітній школі - інтернат відповідно до наданої Інформації про стан утримання та виховання неповнолітнього ОСОБА_2 від 26.05.2021 року, мати спілкувалася виключно по мобільному телефону, ОСОБА_2 постійно був знервований та часто плакав. В останній період телефон мами не відповідав. Один раз ОСОБА_2 зателефонувала бабуся. ОСОБА_1 для сина була надіслана посилка, доставку якої вона не оплатила. Посилка містила маленький пакунок цукерок, клей, ножиці, кольоровий папір та розмальовка. Мати жодного разу не забрали дитину на вихідних, канікулах та святкових днів, через що дитина була дуже засмучена та постійно плакала, та жодного разу не приїжджала до нього в школу - інтернат.

ОСОБА_1 Миргородським відділом поліції притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП.

Тобто Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами ОСОБА_2 , станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання: не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення: не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей: не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.

03 серпня 2021 року відбулося засідання постійної комісії з захисту прав дитини, на якій була присутня і сама ОСОБА_1 .. Вона повідомила про своє нове місце проживання. З червня по жовтень ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Службою у справах дітей виконавчого комітету було направлене клопотання на ім`я начальника служби у справах дітей Миргородської міської ради про перевірку умов проживання громадянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї в якій проживала ОСОБА_1 та доданих фото до нього було видно, що умови проживання хороші, будинок з усіма зручностями, відповідають санітарно-гігієнічним нормам.Розглянувши вищевказані матеріали, наказом начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради від 22.09.2021 року №8 сім`ю дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 було знято з обліку, які перебувають у складних життєвих обставинах в зв`язку зі зміною місця проживання.

Але 13.10.2021 року на адресу служби у справах дітей виконавчого комітету селищної ради надійшов лист з повідомленням про те, що 12.10.2021 року відділом «Служби у справах дітей» Миргородської ради було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . Двері відчинив господар будинку ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_1 більше не проживає за цією адресою. А також зазначив, що ОСОБА_1 поїхала до с. Черевки і не повернулася. На телефонні дзвінки вона не відповідає. Службою у справах дітей було здійснено виїзд в с. Черевки Миргородського району та обстежено умови проживання громадянки ОСОБА_1 , яка повідомила що приїхала допомогти, але скоро буде повертатися у Миргород. Фахівець з соціальної роботи попросила ОСОБА_1 , коли вона буде їхати в Миргород, щоб вона зателефонувала і повідомила про свій від`їзд.

Телефонного дзвінка від ОСОБА_1 так і не було. На адресу її місця фактичного проживання АДРЕСА_2 . Миргородського району службою у справах дітей виконавчого комітету було направлено рекомендований лист - запрошення на засідання комісії з захисту прав дитини, яка відбудеться 24.11.2021 року о 10 годині. На це засідання ОСОБА_1 не з`явилася.З вищевикладеної інформації можна зробити висновок, що ОСОБА_1 , постійно змінює своє місце проживання, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не дотримується свого слова, покращити свої умови проживання та забирати дитину до себе не збирається.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Ухвалою судді від 04 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження в справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

27.01.2022 від представника позивача виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій він просить додаткового стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі ј доходів відповідача але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь спеціалізованого закладу де перебуває дитина.

В підготовче судове засідання сторони по справі з`явилися, представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідачка ОСОБА_1 повідомила що позовні вимоги не визнає.

Ухвалою від 27.01.2022 прийнято заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, вручено відповідачці збільшені позовні вимоги , про що остання зазначила, що не визнає збільшені позовні вимоги та не буде подавати письмового відзиву і не заперечувала закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду, розгляд справи призначено на 11.03.2022 року. Розгляд справи 11.03.2022 року не відбулося , оскільки відповідачка , яка належним чином була повідомлена - в судове засідання не з`явилась , судом було відкладено розгляд справи на 24.03.2022 рік .

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась , повідомлена про розгляд справи належним чином , станом на 24 березня 2022 року відзив на позовну заяву не подала.

Від представника позивача виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити , третя особа повідомлена належним чином .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частинами 1, 2 ст.183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має малолітню дитину: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько, ОСОБА_3 в свідоцтві про народження дитини записаний відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с. 15). Малолітній ОСОБА_2 перебував на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей Миргородської райдержадміністрації з 17.08.2017 по 04.10.2018 року у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання належним чином батьківських обов`язків (а.с.20).

27.05.2021 року наказом №3 служби у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради було знову взято на облік.З 16.10.2020 року по сьогоднішній день ОСОБА_2 перебуває в Яхницькій спеціальній загальноосвітній школі інтернат Лохвицького району Полтавської області на підставі висновку інклюзивно - ресурсного центру Миргородської районної ради Полтавської області від 10 жовтня 2020 року № 148 (а.с. 7, 13, 16).

Сім`я перебуває під постійним супроводом служби у справах дітей та районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від моменту народження ОСОБА_2 : систематичні виїзди за місцем її проживання з метою обстеження санітарних та матеріально-побутових умов, надання необхідних консультацій. ОСОБА_1 взагалі не займається фізичним, моральним та соціальним розвитком дитини. Регулярно проводилися виїзди Служби за місцем реєстрації матері. Було складено відповідні акти обстеження умов проживання, відповідно до яких умови проживання не відповідають санітарним нормам, в будинку брудно, різкий неприємний запах сажі, деякі вікна вибиті з зовнішньої сторони, прибудинкова територія повністю заросла чагарниками. Для дитини не створено ніяких умов для здобуття освіти та соціально-культурного розвитку (а.с. 27-36).

З моменту перебування в Яхницькій спеціальній загальноосвітній школі - інтернат відповідно до наданої Інформації про стан утримання та виховання неповнолітнього ОСОБА_2 від 26.05.2021 року, мати спілкувалася виключно по мобільному телефону, ОСОБА_2 постійно був знервований та часто плакав. В останній період телефон мами не відповідав. Один раз ОСОБА_2 зателефонувала бабуся. ОСОБА_1 для сина була надіслана посилка, доставку якої вона не оплатила. Посилка містила маленький пакунок цукерок, клей, ножиці, кольоровий папір та розмальовка. Мати жодного разу не забрали дитину на вихідних, канікулах та святкових днів, через що дитина була дуже засмучена та постійно плакала, та жодного разу не приїжджала до нього в школу - інтернат (а.с.16-17).

ОСОБА_1 Миргородським відділом поліції притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП (а.с. 9).

Службою у справах дітей було здійснено виїзд в с. Черевки Миргородського району та обстежено умови проживання громадянки ОСОБА_1 . ОСОБА_1 сказала, що приїхала допомогти, але скоро буде повертатися у Миргород. Фахівець з соціальної роботи попросила ОСОБА_1 , коли вона буде їхати в Миргород, щоб вона зателефонувала і повідомила про свій від`їзд.Телефонного дзвінка від ОСОБА_1 так і не було. На адресу її місця фактичного проживання АДРЕСА_2 . Миргородського району службою у справах дітей виконавчого комітету було направлено рекомендований лист - запрошення на засідання комісії з захисту прав дитини, яка відбудеться 24.11.2021 року о 10 годині. На це засідання ОСОБА_1 не з`явилася (а.с. 7-8).

Відповідно до висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Комишнянської селищної ради, доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч. 2,3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідачки , також суд зазначає, що відповідачка будучи належним чином повідомлена про розгляд справи та те, що була присутня в підготовчому судовому засіданні , але в судове засідання не з`явилась двічі поспіль , поважності причин неявки суду не повідомила , висновків не зробила , то є підставою для позбавлення її батьківських прав.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про позбавлення батьківських прав відповідача відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина та стягнення з відповідачки аліментів на утримання малолітнього сина, оскільки відповідачка є здоровою та працездатною.

В зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передачі його службі у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області для подальшого влаштування дитини.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1900 грн 40 коп. (908,00 грн за подання позову про позбавлення батьківських прав та 992 грн 40 коп. за подання позову про стягнення аліментів).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 166, 180-183 Сімейного кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 - відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати його службі у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області - для подальшого влаштування дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий, - аліменти на користь Яхницької спеціальної загальноосвітньої школи - інтернату Лохвицького району Полтавської області (Полтавська область, Миргородський район, с. Яхники, код ЄДРПОУ: 04590671) на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку(доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий - судові витрати ( судовий збір ) від сплати якого позивач був звільнений при зверненні до суду в сумі 1900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень 40 копійок - на користь держави.

Допустити до негайного виконання рішення в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передачі його службі у справах дітей виконавчого комітету Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області - для подальшого влаштування дитини

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення

.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. В. Ситник