Рішення

від 29.06.2010 по справі 2 – 1830/10

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                               Справа № 2 – 1830/10

                                                                                            Р І Ш Е Н Н Я  

                                                                                      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ    

         29  червня    2010 року.   Амвросіївський районний суд Донецької області

                                у складі:  головуючої           -              судді  Ладе В.Р.

                                                  при секретарі      -                          Бачуріній М.В.                  

                                    за участю позивача      -                          ОСОБА_1

                      представника відповідача -                          М»ясникова А.М.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Амвросіївка  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1    до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі про визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України та стягнення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

                                                                                   В С Т А Н О В И В:  

        02  червня  2010 року позивач  ОСОБА_1   звернулася  з позовом до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі про визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України та стягнення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить  визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Амвросіївському районі щодо ненарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії, починаючи з 01.01.2009 року та  зобов»язати відповідача надалі здійснювати нарахування  та виплату  щомісячної доплати доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. На обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-6 від 18.11.2004 року вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до дітей війни і має право на одержання  соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком щомісячно, але відповідач не виплачує цю допомогу, порушуючи її права. Позивач вказує, що  державні соціальні гарантії дітям війни  не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого самоврядуванн, їх посадові особи зобов»язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. При прийняття нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

                 Позивачка також вказує, що невиплата їй соціальної допомоги, як дитині війни, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону  України «Про  загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

                 В судовому  засіданні  позивачка  підтримала позовні вимоги,  просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо порушення ним вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ненарахування  та невиплати щомісячної доплати до пенсії, просить зобов»язати відповідача здійснити їй такі нарахування та виплату щомісячно, починаючи з 01.01.2009 року по день ухвалення рішення у справі, а також зобов»язати відповідача надалі нараховувати та виплачувати таку доплату до пенсії.

    Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи, що  жодним нормативно-правовим актом  не встановлений обов"язок  органів Пенсійного фонду України здійснювати виплату соціальної допомоги дітям війни. Згідно п. 5 ст. 18 ЗУ "Про загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися  до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів  та не підлягають вилученню  з Пенсійного фонду або Накопичувального фонду, і не можуть використовуватися  на цілі, не передбачені цим законом. До того ж відсутні кошти  і джерела здійснення виплат  та порядок обчислення  такого підвищення до пенсії. Представник відповідача також зауважив, що  законодавством не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі  нормативно-правового акту, який було визнано в подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою  нового нормативного акту може поширювати свою дію на відповідні правовідносини.  А ні рішеннями  Конституційного суду України  від 09.07.2007 року та  від 22.05.2008 року, ані іншим нормативно-правовим актом  не передбачено відновлення дії ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року.

 Вважає, що підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на цей час  законодавства, тому просить відмовити позивачці в  її  позові.

Суд,  вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають   частковому  задоволенню з наступних підстав.  

               Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг,  речового майна, пайків або грошової компенсації замість них розглядаються судами у порядку цивільного судочинства.   Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши надані  докази, вважає, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До цього висновку суд дійшов  з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка  ОСОБА_1  відноситься до категорії «діти війни», це підтверджується довідкою  управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – 1У від  18 листопада  2004 року № 2195 - 1V дітям війни  пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначені основи соціального захисту  дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону  передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

               Згідно з вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  

     Суд, не сприймає позицію представника відповідача про законність нарахування та виплати позивачу, як особі,  яка має правовий статус "дитини війни", підвищення в  2009 та 2010 роках розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», з наступних підстав:

                     Відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про державний  бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася ні на  2009, ні на 2010 роки.

                 Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.  

 За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.  

      Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

       Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачка, як особа, яка має правовий статус дитини війни, має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008и року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня .2010 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум, тобто з урахуванням 10% мінімальної пенсії за віком, що отримує позивач з 01.01.2008 року.  

                Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.  

    Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

                Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року, який набрав чинності з 1 січня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 гр.

               04.11.2009 року набув чинності Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати". Прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 гр.  

    Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від  27.04.2010 року № 2154-У1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01.01.2010 року – 695 гр., з 01.04.2010 року  - 706 гр.. з 01.07.2010 року – 709 гр.

    В цій же статті зазначено, що розмірі соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України».

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги  та зобов»язати  управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі здійснити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни,   з  01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Стосовно позовних вимог позивачки про зобов»язання відповідача вподальшому здійснювати виплату допомоги, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком, суд вважає, що в цій частині позову необхідно відмовити, оскільки в межах цивільного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов»язання відповідача вподальшому здійснювати виплату допомоги, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов»язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути вподальшому припинені або змінені в бік зменшення шляхом внесення змін до закону.

                 Виплата позивачці підвищення до пенсії повинна здійснюватися  за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.  

                Відповідно до  ст. 88 ЦПК України  судові витрати суд вважає можливим  віднести на рахунок держави виходячи з наступного. У відповідності з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору, а від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суд вважає за можливе звільнити відповідача, враховуючи те, що  управління ПФУ в Амвросіївському районі є бюджетною організацією.  

На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                                      В И Р І Ш И В :

      Позовні вимоги  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі  про визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України та зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2009 року  задовольнити частково.

                Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Амвросіївському районі щодо нарахування та виплати місячного  підвищення до пенсії  ОСОБА_1  з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року у менших розмірах, ніж 30% мінімальної пенсії за віком.  

З о б о в » я з а т и   управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі  Донецької області  з д і й с н и т и    нарахування  та виплату  ОСОБА_1   підвищення  до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року, виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону  України  «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

В решті позову відмовити.

Рішення набуває чинності  після закінчення строку  подання заяви на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано,  набирає чинності після закінчення  апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до  Донецького апеляційного суду  через Амвросіївський районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти  днів після його проголошення. Апеляційна скарга  подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                     Суддя: