Постанова

від 23.03.2022 по справі 2-454/2010

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-454/2010 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М.В.

Провадження № 22-ц/811/307/22 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання - Жукровська Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Танасишина Назара Дмитровича на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

в травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Ведикт Капітал», стягував) звернулося до суду із вказаною заявою.

Заява мотивована тим, що 06 серпня 2010 року Золочівський районний суд Львівської області ухвалив рішення по справі № 2-454/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк"" заборгованості за кредитним договором № 11200437000 в сумі 489 952, 15 грн., 1 820,00 грн. судових витрат, та 3 200,00 грн судового збору на користь держави.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області №445/717/13-ц від 30 квітня 2013 року замінено сторону виконавчого провадження №35500616 з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у зобов`язанні про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 11200437000.

23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості, в тому числі і за договором кредиту №11200437000. Ухвалою по вказаній справі були видані виконавчі листи.

Згідно Інформації про виконавче провадження, виконавчий лист 01 серпня 2019 року надійшов на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області.

07 травня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Строк повторного пред`явлення - 07 травня 2023 року.

Однак, стягувач виконавчого документу не отримав.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року заяву задоволено.

Видано стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» дублікат виконавчого листа по справі № 2-454/10, на підставі рішення Золочівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором

Ухвалу суду оскаржив представник боржника (відповідача) - адвокат Танасишин Н.Д.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявником не надано жодних доказів втрати оригіналу виконавчого документа, або доказів, що виконавчий документ не повернувся стягувачу. В скарзі зазначає, що таким доказом не може бути долучений до заяви акт втрати виконавчого листа. У зв`язку із недоведеністю втрати оригінала виконавчого листа, при видачі його дубліката існує ризик подвійного стягнення з боржника суми боргу за судовим рішенням.

Просить ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року скувати.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на вимоги частини другої статті 372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також на те, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими, клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи не подавали, рішення про виклик вказаних осіб в судове засідання суду апеляційної інстанції для надання пояснень не приймалось, з огляду на введений на усій території України воєнний стан, з врахуванням необхідності невідкладного вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа по рішенню, ухваленому у 2010 році (тобто, судове рішення не виконується дванадцять років), колегія суддів доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи, які не з`явились, будучи належним чином повідомленими.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11200437000 в розмірі 491 772 грн 15 коп.

На виконання рішення суду 19 листопада 2010 року видано виконавчий лист.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 30 квітня 2013 замінено сторону виконавчого провадження № 35500616 з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Публічне акціонерне товариством «Дельта Банк» у зобов`язанні про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 11200437000.

23 вересня 2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 2306/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості, в тому числі і за договором кредиту № 11200437000.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2021 року замінено сторону виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (стягувач) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі № 2-454/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11200437000.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частинами четвертою, п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Встановлено, що 07 травня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З інформації про виконавче провадження убачається, що строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 07 травня 2023 року.

При таких обставинах строк пред`явлення такого документа до виконання перервався, а трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Установивши, що рішення суду не виконано, заявник надав належні докази на підтвердження факту втрати оригіналу виконавчого листа у справі № 2-454/2010, заява подана до закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що видача дубліката виконавчого листа, при відсутності доказів його втрати матиме наслідком наявність у стягувача двох виконавчих листів, що може призвести до подвійного стягнення, є юридично неспроможними, адже інститут видачі дубліката виконавчого документа саме покликаний унеможливити ситуацію, за якою у стягувача можуть опинитися два однакових за юридичною силою виконавчі документу, оригінал та дублікат. Адже, основною умовою видачі дубліката є втрата оригіналу. Тобто, за умови доведеності втрати, у стягувача буде лише дублікат, який може бути пред`явлений ним до примусового виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт про втрату виконавчих документів, складеномий працівниками заявника 14 травня 2021 року не підтверджує втрату оригіналу виконавчого листа, з посиланням на те, що в такому міститься посилання на ПАТ «УкрСиббанк», а право вимоги заявник набув від АТ «Дельта Банк», колегія суддів відхиляє, як безпідставні та не підтверджені матеріалами справи.

Як убачається з тексту самого акта, у ньому зазначено, що проведеною перевіркою наявних матеріалів кредитної справ щодо позичальника ОСОБА_1 , переданих ТОВ «Вердикт Капітал», перевіркою проведеної переписки з ПАТ «УкрСиббанк», органами ДВС, встановлено факт відсутності/втрати оригінала виконавчого листа № 2-454/200, виданого на підставі рішення Золочівського районного суду львівської області від 06 серпня 2010 року.

Відтак, висновки місцевого суду про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа відповідають нормам процесуального права, оскільки заявником доведено факт втрати оригіналу виконавчого листа у виконавчому провадженні.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги вірних висновків суду першої інстанції не спростовують.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 24 березня 2022 року.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Танасишина Назара Дмитровича залишити без задоволення.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 березня 2022 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич