Ухвала

від 25.03.2022 по справі 183/8071/13-к

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8071/13-к

№ 1-в/183/55/22

25 березня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 183/8071/13 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в :

На адресу суду 11.02.2022 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженню № 183/8071/13 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, мотивоване наступним.

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, - закрито за відсутності в діянні складу злочину: речові докази по справі: протокол №132 від 12.03.2008р. засідання конкурсної комісії, акт вибору та обстеження земельної ділянки від 20.03.2008р. та схема до нього залишено у справі; цивільний позов Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_5 залишено без розгляду; постанову слідчого по ОВС слідчого відділу УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 21.06.2011 року про накладення арешту на автомобіль «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , скасовано; постанову слідчого по ОВС слідчого відділу УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 21.06.2011 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 , скасовано.

Таким чином ОСОБА_3 , виключно у законний спосіб, було набуто право власності на земельну ділянку, яке зараз ніким не оспорюється, не є предметом цивільного позову ні в межах кримінальної справи, ні в будь-якому іншому провадженні.

В грудні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса з метою вчинити нотаріальну дію, тобто, у передбачений Конституцією та законодавством України спосіб, скористатись своїм правом власності на земельну ділянку, площею 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради, кадастровий номер 1223285500-01-402-0033, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 381525, виданого Новомосковською РДА на підставі розпорядження голови Новомосковської РДА № 1148 від 15.07.2008 року та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126-02677.

Але, від приватного нотаріуса він дізнався про накладене обтяження на належну йому земельну ділянку (арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 11178158, зареєстровано 17.05.2011 року Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України).

Крім зазначеного, з отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що арешт на належну ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку накладено на підставі постанови про накладення арешту на майно, б/н, від 17.05.2011 року Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області.

Тобто, під час проведення досудового слідства по даній кримінальній справі слідчим було накладено арешти не тільки на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , але й на вищезазначену земельну ділянку.

Крім того, по даній кримінальній справі ОСОБА_3 не був визнаним ані підозрюваним, ані обвинуваченим, та не є особою, яка за законом несе відповідальність за дії підозрюваного чи обвинуваченого, не був визнаний цивільним відповідачем у даній кримінальній справі, а тому законних підстав для витребування майна з його володіння в рамках даної кримінальної справи навіть на момент винесення постанови про накладення арешту на вказану земельну ділянку, не було, а тим паче зараз, після закриття судом даної кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України, 1960 року, - не має жодної доцільності для продовження існування вказаного обтяження, яким порушуються права ОСОБА_3 як власника.

Таким чином, сталася ситуація, за якої, суд, закриваючи постановою від 02.09.2014 року на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України, 1960 року дану кримінальну справу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , вирішив питання щодо скасування накладених постановами слідчого арештів на рухоме та нерухоме майно обвинуваченого, але залишив поза увагою вирішення питання щодо скасування накладеного в цій самій кримінальній справі арешту на земельну ділянку належну ОСОБА_3 , тобто особі, яка не має ніякого процесуального відношення до цієї справи.

Відповідно до ст. 170 КПК України, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Враховуючи, зазначене, а також те, що кримінальна справа закрита судом, представник заявника вважає, що арешт повинен бути скасований.

В судове засідання представник заявника ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 а також сам заявник не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання подання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши клопотання представника заявника дійшов такого висновку.

На підтвердження викладеного клопотання суду надано копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Дослідивши вказану інформацію, суд встановив, що відомості про власника земельної ділянки за кадастровим номером 1223285500-01-402-0033 у відповідній графі за параметрами запиту у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Відповідно до наданої копії державного акту на право власності на земельну ділянку, який видано ОСОБА_3 суд не може точно встановити , що план меж земельної ділянки за кадастровим номером 1223285500-01-402-0033 відноситься до вказаного акту.

Суд при цьому позбавлений можливості дослідити оригінали вказаних документів, враховуючи те, що заявником та його представником їх не було надано для огляду в судовому засіданні.

Представник заявника посилається на ст. 170 КПК України, відповідно до якої, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Однак, згідно з правовою позицією, викладеною у Постанові ВП ВС від 15.05.2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496 цс18), з припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності і можливість застосовування специфічного порядку скасування такого обмеження, зумовленого кримінально-процесуальними відносинами, втрачається.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочато за КПК України 1960 року та завершено у прядку, передбаченому КПК України 1960 року. Залежно від суб`єктного складу учасників такого спору, його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що провадження по кримінальній справі № 183/8071/13 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, відкрито за КПК України 1960 року, і закрито за КПК України 1960 року.

ОСОБА_3 є особою, яка не був учасником кримінального провадження, а тому питання щодо зняття арешту з його майна має розглядатися у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в задоволені клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 183/8071/13 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 183/8071/13 відносно ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1