Рішення

від 24.03.2022 по справі 484/400/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/400/22

Провадження № 2/484/446/22

Рішення

іменем України

25.03.2022 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Максютенко О.А., за участю секретаря судового засідання Завірюхи В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a>, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» , приватний нотаріус Києво-Святошинського районного виконавчого округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

встановив

27.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, в якому просить визнати виконавчий напис № 71400 від 11.06.2021 року виданий Грисюк О.В. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінінсів» заборгованості в розмірі 7132,39 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис за № 71400 щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості в розмірі 7132,39 грн. Про який позивачу не було відомо. На даний час, згідно листа Міністерства юстиції України за № ПІ-11-13/734 від 03.11.2021 року свідоцтво зазначеного нотаріуса анульовано.

У грудні 2021 року позивач дізнався в бухгалтерії підприємства де працює , що на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А.Д. про звернення стягнення на заробітну плату з позивача утримується частина зарплати.

Також позивач отримав копію постанови від 18.11.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67573405 та отримав постанову від 13.12.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату згідно виконавчого провадження. Позивач ознайомившись з текстом виконавчого напису, дізнався, що у нього існувала заборгованість у розмірі 18 грн, а стягують у нього відповідно до виконавчого напису 7132 грн. 39 коп.

Вважає, що на час вчинення виконавчого напису у приватного нотаріуса не було усіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а також нотаріусом не були дотримані вимоги законодавства, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, внаслідок чого було порушено його права.

Ухвалою суду від 28.02.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного виконавчого округу Київської області Грисюк О.В.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Пояснень від третіх осіб до суду не надходило.

Ухвалою суду від 28.02.2022 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №67573405, відкритого 18.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим Артемом Дмитровичем з примусового виконання виконавчого напису №71400, вчиненного 11.06.2021р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного виконавчого округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a> заборгованості за кредитним договором №002-14987-121007 від 12.10.2007 року в розмірі 7132,39 грн.

Станом на день розгляду справи учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи. Сторонами до початку розгляду справи не подано будь-яких заяв, клопотань тощо.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 71400 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 7132 грн. 39 коп. на користь "Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a>.

Приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. 18.11.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67573405 з примусового виконання виконавчого напису № 71400 від 11.06.2021 року. В межах виконавчого провадження приватним виконавцем 13.12.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач вважає, що заборгованість не є безспірною, виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, тому звернувся до суду за захистом свого права шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, вчиняються нотаріусами для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" та пунктами 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначені умови вчинення виконавчих написів, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Згідно з п.2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (зі змінами), на який міститься посилання в оскаржуваному написі, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові у справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 Розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса", для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України "Про нотаріат", підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В постанові КЦС ВС від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15-ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач був сповіщений про намір вчинення виконавчого напису, у відповідача на момент його вчинення існувало право на стягнення заборгованості, і що виконавчий напис вчинено на підставі первинних документів, які підтверджують заявлену до стягненню суму заборгованості; з наявних доказів неможливо встановити період, за який нараховані проценти та пеня.

Розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі щодо наявності грошового зобов`язання позивача, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до позивача.

Вказане свідчить про те, що вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису було здійснено за відсутності документів, які свідчать про безспірність заборгованості боржника.

Позивач звернувся до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.

Зазначене в сукупності дає підстави для висновку, що на момент вчинення виконавчого напису не існувало обставин, що беззаперечно підтверджували безспірність заявлених відповідачем вимог, що є безумовною підставою для задоволення позову та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

вирішив

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a>, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» , приватний нотаріус Києво-Святошинського районного виконавчого округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 71400 від 11.06.2021 року виданий приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованості в розмірі 7132,39 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Фінансів»</a> на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Фінансів», адреса: 03186, м. Київ, б. Чоколівський,19 код ЄДРПОУ 44328497.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, адреса 54001, м.Миколаїв, вул. Садова,1 оф.307.

Третя особа - приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», адреса: 55213, вул. Т.Г.Шевченка,1 с.Кам`яний міст Первомайського району Микоалївської області, код ЄДРПОУ 30332828.

Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного виконавчого округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса : 08140, вул. Леніна,3 с.Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.03.2022 року.

Суддя: