Справа № 703/4292/21
2/703/533/22
УХВАЛА
25 березня 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Кочеткової І.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином,-
встановив:
23 грудня 2021 року заступник керівника Смілянської окружної прокуратури, в інтересах Виконавчого комітету Смілянської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 шкоди в сумі 12813 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2021 року справу передано на розгляд судді Прилуцькому В.О.
Ухвалою судді від 13 січня 2022 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи до підготовчого судового засідання.
10 лютого 2022 року відповідачем ОСОБА_1 надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з хоробою.
Підготовче судове засідання було відкладено до 17 березня 2022 року.
17 березня 2022 року підготовче судове засідання не відбулось в зв`язку з перебуванням головуючого - судді у відпустці.
22 лютого 2022 року, через канцелярію суду, надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Прилуцькому В.О.
Заява мотивована тим, що на думку відповідача, суддя Прилуцький В.О. не може брати участь у розгляді справи, оскільки існують обставими, що викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Зокрема відповідач у заяві зазначає, що в даному судді в нього вже перебувало декілька проваджень, які також були розподілені для розгляду судді Прилуцькому В.О.
Вказує і на те, що суд перед відкриттям провадження у справі повинен був перевірити випадки, за яких прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави у суді.вважає, що в даному випадку, прокурор не мав права на звернення до суду із даним позовом, а відповідно і суд не мав підстав для відкриття провадження по даній справі.
Окрім того у своїй заяві відповідач зазначив, що він працював на посаді секретаря міської ради та в нього склались дружні стосунки із суддею, які зголом погіршились, а тому вважає, що це є підставою для відводу головуючого судді.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Оцінивши наведені відповідачем ОСОБА_1 підстави для відводу судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року (далі - ЦПК України), незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом положень ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
За положенням ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки заява про відвід судді була подана до суду відповідачем більш ніж за три дні до наступного підготовчого судового засідання то така заява підлягає передачі до канцелярії в порядку ст. 33 ЦПК України.
Щодо викладених фактів у заяві відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Прилуцького В.О., суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 , отримав копію ухвали про відкриття провадження по справі 24 січня 2021 року. Розгляд справи було призначено на 14 лютого 2022 року.
Відповідачем ОСОБА_1 , 10 лютого 2022 року, було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з хворобою.
Заява про відвід судді, відповідачем була подана 22 лютого 2022 року, тобто практично через місяць із дня отримання ухвали судді. Тапкич чином, виходить, що відповідач, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, не знав про існування підстав для заявлення відводу судді, не знав, що в провадженні цього ж судді перебували інші справи відносно нього, а чи йому не було відомо про як він зазначає дружні стосунки.
Що стосується посилання відповідача на те, що у нього в суді перебувало декілька проваджень і всі були розподілені на судді Прилуцького В.О., що виклмкає сумніви в об`єктивності розподілу справ, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 14 ст. 33 ЦПК України визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
В матеріалах справи (а.с.60) наявний протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2021 року, відповідно до якого справу справу і передано на розгляд судді Прилуцькому В.О.
Суд приходить до висновку про те, що вказані в заві про відвід підстави є надумані та спрямованість на затягування розгляду справи шляхом зміни головуючого судді.
Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст. 36-41 ЦПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 36 ЦПК України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку позивачем та його представником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Прилуцького В.О. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Що стосується посилань відповідача на те, що провадження у цій справі безпідставно відкрито, оскільки прокуратура не може бути позивачем у справі, як на підставу для наявності сумнівів у безсторонності судді, то суд відзначає, що такі дії жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, які в даному випадку у відповідності до визначеного чинним цивільним процесуальним законодавством порядку стосуються розгляду справи по суті, а у випадку незгоди з такими процесуальними діями відповідний учасник справи не позбавлений можливості на включення своїх заперечень щодо цього до відповідної апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору.
Перевіривши наведені відповідачем підстави для відводу головуючого судді у цивільній справі, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді за відсутності доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене та керуючись статями 36, 40, 252, 258, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Визнати заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Прилуцького Володимира Олександровича, - необґрунтованою.
Передати справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином до канцелярії суду, для визначення судді, який буде здійснювати розгляд заяви про відвід судді.
Провадження по справі зупинити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : В.О. Прилуцький
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103761699 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Прилуцький В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні