Рішення

від 19.04.2023 по справі 703/4292/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4292/21

2/703/62/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судовогозасідання Захарченко І.В.

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

встановив:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином в сумі 12813 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків міського голови м. Сміла, використовуючи свої службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем 25 грудня 2015 року уклав договір підряду №169 від 25 грудня 2015 року між ТОВ «Едельвейс Лімітед» (ЄДРПОУ 40168527) в особі директора ОСОБА_5 та виконавчим комітетом Смілянської міської ради з виконання робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 . Того ж дня, достовірно знаючи, що роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 не виконано, підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 на суму 97499 грн. Внаслідок чого, 29 грудня 2015 року згідно платіжного доручення № 1178 на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітед» перераховано грошові кошти в сумі 94 659,22 грн та згідно платіжного доручення № 1179 на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітед» перераховано грошові кошти в сумі 2839,78 грн на загальну суму 97 499 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 здійснив розтрату чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 97499 грн, чим заподіяв виконавчому комітету Смілянської міської ради матеріальної шкоди на зазначену суму. Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді виконувача обов`язків міського голови м. Сміла, згідно розпорядження виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22 грудня 2015 року № 468в, використовуючи свої службові повноваження, завідомо знаючи, що роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 не виконан,о підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 на суму 97499 грн. Таким чином, ОСОБА_4 , користуючись своїм службовим становищем, завірив офіційний документ акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення капітального ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 , знаючи, що роботи невиконані, надав його до бухгалтерії виконавчого комітету Смілянської міської ради, внаслідок чого незаконно перераховано грошові кошти на загальну суму 97499 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітет».

Відповідно до висновку експерта від 27 червня 2018 року № 6/8 вартість робіт, фактично виконаних на об`єкті «Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку АДРЕСА_1 », складає 84686 грн. Різниця між вартістю фактично виконаних робіт (84686 грн) та вартістю робіт вказаних в актах примірної форми КБ-2в (97499 грн), складає 12 813 грн.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2021 року закрито провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вказане рішення суду набрало законної сили 27 липня 2021 року.

З викладеного слідує, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 державі завдано матеріальних збитків у сумі 12 813 грн, які підлягають відшкодуванню.

Прокурор Смілянської окружної прокуратури Сокольвяк О.І. в судовому засіданні підтримала позов з підстав наведених у позовній заяві та просила стягнути з ОСОБА_4 шкоду завдану злочином в сумі 12813 грн.

Представник виконавчого комітету Смілянської міської ради Возний С.І. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовільнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що в його обов`язки не входило перевіряти стан покрівлі, оскільки для цього існує відповідний відділ в управлінні ЖКХ, а тому він не повинен відповідати за вказаним позовом.

Представник відповідача, адвокат Примак В.А. в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав наведених у письмових поясненнях, які надав до суду.

Суд, заслухавши думку позицію сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 та п.8 і 9 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

ОСОБА_4 перебуваючи на посаді виконувача обов`язків міського голови м. Сміла, згідно розпорядження виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22 грудня 2015 року № 468в, уклав договір підряду №169 від 25 грудня 2015 року між ТОВ «Едельвейс Лімітед» (ЄДРПОУ 40168527) в особі директора Сироватко М.С. та виконавчим комітетом Смілянської міської ради з виконання робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

Окрім того, 25 грудня 2015 року, підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 на суму 97499 грн. (а.с.18 19).

Згідно платіжного доручення № 1178 від 28 грудня 2015 року на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітед» (ЄДРПОУ 40168527) перераховано грошові кошти в сумі 94659 грн. 22 коп. та цього ж дня згідно платіжного доручення № 1179 на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітед» (ЄДРПОУ 40168527) перераховано грошові кошти в сумі 2839 грн. 78 коп. на загальну суму 97 499 грн. (а.с.20).

Відповідно до висновку експерта № 6/8 від 27 червня 2018 року вартість робіт по яких встановлене завищення, складає 12 813 грн. (а.с.43-47).

Позивач зазначає, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 державі завдано матеріальних збитків у сумі 12813 грн, які підлягають відшкодуванню.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 наведеної статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 4 ЦПК України передбачено право осіб, яким законом надано повноваження звертатися до суду в інтересах інших осіб, звертатися до суду у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вказує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави.

Слід звернути увагу, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду (Постанова Верховного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 910/11919/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 910/11919/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18).

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно, органом уповноваженим на захист інтересів держави у вказаній справі є Виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області, як сторони договору та розпорядника бюджетних коштів, що забезпечує в межах повноважень ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Однак в порушення інтересів держави Виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області самостійно з позовом до ОСОБА_4 не звернувся.

З листа № 199/03-53 від 14 липня 2021 року вбачається, що Виконавчий комітет Смілянської міської ради звернувся до Смілянської окружної прокуратури з метою захисту прав та інтересів Виконавчого комітету з проханням звернення до суду із позовною заявою про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_4 (а.с.57).

З листа Смілянської окружної прокуратури № 52-3152 вих 21 від 07 вересня 2021 року вбачається, що прокуратурою повідомлено Виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області про те, що ними підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 12831 грн. (а.с. 58).

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Оскільки Виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства, не вживалось, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту великої кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з цим позовом.

При цьому суд враховує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 645/5416/19.

З ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2021 року вбачається, що ОСОБА_4 , обвинувачувався в тому, що він перебуваючи на посаді виконувача обов`язків міського голови м. Сміла, згідно розпорядження виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22 грудня 2015 року № 468в, використовуючи свої службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем 25 грудня 2015 року уклав договір підряду №169 від 25 грудня 2015 року між ТОВ «Едельвейс Лімітед» (ЄДРПОУ 40168527) в особі директора Сироватко М.С. та виконавчим комітетом Смілянської міської ради з виконання робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 . Того ж дня, 25 грудня 2015 року, достовірно знаючи, що роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 не виконано, підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 на суму 97499 грн.

Внаслідок чого, 28 грудня 2015 року згідно платіжного доручення № 1178 та № 1179 на рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітед» (ЄДРПОУ 40168527) перераховано грошові кошти в сумі 94659 грн. 22 коп. та 2839 грн. 78 коп. на загальну суму 97499 грн.

Він же, перебуваючи на посаді виконувача обов`язків міського голови м. Сміла, згідно розпорядження виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22 грудня 2015 року №468в, використовуючи свої службові повноваження, завідомо знаючи, що роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 не виконано підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 на суму 97 499 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , користуючись своїм службовим становищем, завірив офіційний документ акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення капітального ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 , знаючи, що роботи невиконані, надав його до бухгалтерії виконавчого комітету Смілянської міської ради, внаслідок чого незаконно перераховано грошові кошти на загальну суму 97 499 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «Едельвейс Лімітет» (ЄДРПОУ 40168527).

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2021 року закрито провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 27 липня 2021 року (а.с.55-56).

Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження цивільний позов до відповідача про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не пред`являвся.

З ухвали суду від 16 липня 2021 року вбачається, що захисник обвинуваченого надав до суду клопотання про закриття щодо його підзахисного ОСОБА_4 кримінального провадження, посилаючись на ту обставину, що з дня вчинення ним кримінальних правопорушень минуло більше 5 років та відповідно до ст. 49 КК України, у разі не заперечення з боку обвинуваченого, має бути звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності (а.с. 55).

Обвинувачений ОСОБА_4 не наполягав на доведенні розгляду кримінального провадження до кінця із постановленням виправдувального вироку та підтримав клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.55).

Обвинувачений визнав свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, та наполягав на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності (а.с.56).

При цьому, звільнення від відповідальності у зв`язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою закриття кримінального провадження та не виправдовує особу, яка вчинила діяння, яке визнавалось злочином на момент його вчинення.

Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілих права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином ухвала Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 703/2023/21 про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є обов`язковою для суду в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З наведених підстав суд не бере до уваги посилання відповідача та його представника на відсутність доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

З огляду на приписи ч.6 ст.82 ЦПК України ті обставини, що ОСОБА_4 25 грудня 2015 року уклав договір підряду №169 від 25 грудня 2015 року між ТОВ «Едельвейс Лімітед» в особі директора Сироватко М.С. та виконавчим комітетом Смілянської міської ради з виконання робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 . Того ж дня, достовірно знаючи, що роботи по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 не виконано, ОСОБА_4 підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року з проведення робіт по капітальному ремонту шиферної покрівлі житлового будинку по АДРЕСА_1 на суму 97499 грн., доказуванню не підлягають.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Тому при розгляді справи по суті дослідженню підлягають докази, які містяться в даній цивільній справі № 703/4292/21 та в кримінальній справі № 703/2023/21, з якої цей позов випливає.

Дослідження доказів, які містяться в кримінальній справі, не є збиранням доказів в значенні ч.7 ст.81 ЦПК України.

Оскільки вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України визнав, що зафіксовано ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 липня 2021 року, то встановленню підлягає лише сума збитків, яка завдана Виконавчому комітету Смілянської міської ради.

З висновку експерта № 725/16-23 від 18 травня 2017 року та № 6/8 від 27 червня 2018 року вартість робіт, фактично виконаних на об`єкті «Капітальний ремонт шиферної покрівлі житлового будинку АДРЕСА_1 », складає 84 686 грн. Різниця між вартістю фактично виконаних робіт (84 686 грн) та вартістю робіт вказаних в актах примірної форми КБ-2в (97 499 грн), складає 12 813 грн. Таким чином, об`єми робіт та витрати, зазначені Підрядником в актах виконаних робіт (примірна форма №КБ-2в), завищені відносно об`ємів фактично виконаних робіт та витрат по ремонту покрівлі будинку АДРЕСА_1 в роботах по улаштуванню крокви і мауерлатів з колод та заміні лат (решетування) з прозорами із дошок товщиною до 30 мм на загальну суму 12813 грн.(а.с.26-33, 43-47).

Розмір збитків встановлений висновком експерта. Відповідачем не доведено в судовому засіданні відсутність заподіяної ним шкоди, а чи наявність її у меншому розмірі та не надано до суду жодних доказів на підтвердження відсутності таких збитків.

З викладеного слідує, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 державі завдано матеріальних збитків у сумі 12813 грн, які підлягають відшкодуванню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу вимог п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору звільнені. Тому позивачем при зверненні з даним позовом до суду судовий збір не сплачено.

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, з відповідача ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141,259, 263- 265, 273, 354 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі виконавчого комітету Смілянської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої злочином,- задовільнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави в особі Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області (вул. Незалежності, 37 в м. Сміла), код ЄДРПОУ 04061553 кошти в сумі 12813 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 2270 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2023 року.

Головуючий: В. О. Прилуцький