Постанова

від 23.03.2022 по справі 607/1503/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.03.2022 Справа №607/1503/22

Провадження № 3/607/1648/2022

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «Партнер-Захист» (код ЄДРПОУ 41373479, вул. Коцюбинського, буд. 25, кв. 23, м. Тернопіль),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

17.02.2022 на розгляд судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом КУпАП).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 25.01.2022 вбачається, що головний бухгалтер ТОВ «Партнер-Захист» ОСОБА_1 несвоєчасно подав у встановлений законом строк податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, чим порушив вимоги п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України.

Дії ОСОБА_1 податковими органами кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом надсилання на його поштову адресу повісток про виклик до суду на 03.03.2022 та 24.03.2022. Такі поштові відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Жодних заяв чи клопотань на день розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

При визначенні факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання суддя враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 двічі своєчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких доказів поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав та те, що приписами ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а також ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя визнає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторонаадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.163-1КУпАП, полягає у відсутності податкового обліку, порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Так, суддею встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що головний бухгалтер ТОВ «Партнер-Захист» ОСОБА_1 несвоєчасно подав у встановлений законом строк податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, чим порушив вимоги п.п. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.01.2022, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- актом про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Партнер-Захист» (код ЄДРПОУ 41373479) № 6410/19-00-1805/41373479 від 20.12.2021, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Партнер-Захист» несвоєчасно подано податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень 2021 року.

За такихобставин,оцінивши доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності,керуючись закономі правосвідомістю,суддя доходитьвисновку проте,що вдіях ОСОБА_1 наявний склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.163-1КУпАП,а саме:порушення посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Разом з тим зі змісту акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Партнер-Захист» № 6410/19-00-1805/41373479 від 20.12.2021 вбачається, що дане правопорушення було вчинене 02.12.2021, тобто коли фактично була подана декларація по ПДВ за жовтень 2021 року.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

За таких обставин у даному випадку необхідним є встановити, чи вчинене ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є триваючим та чи не пропущені строки накладення на нього адміністративного стягнення.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17.

За такихпідстав суддядоходить висновку,що адміністративнеправопорушення,вчинене ОСОБА_1 ,не носитьхарактер триваючогота зважаючина те,що порушенняпорядку веденняподаткового облікумало місце02.12.2021,тобто змоменту йоговчинення пройшлобільше трьохмісяців, на даний час закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, визначені у ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Таке ж застосування норм права відображене у постанові Тернопільського апеляційного суду від 27.04.2021 у справі № 607/20087/20 (провадження № 3/755/5129/21).

При цьому слід зауважити, що статтею 280 КУпАПвстановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, чи винна дана особа у його вчиненні. Норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАПвказаний Кодекс не містить.

Водночас зі змісту ч. 1ст. 38 КУпАПвбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.

Тобто закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбаченихст. 38 КУпАП, можливе лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності такої вини справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП- через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбаченихст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Отже, суду спочатку необхідно встановити наявність чи відсутність в особи, відносно якої складено адмінпротокол, складу адмінправопорушення, а в подальшому вирішувати питання про можливість накладення на цю особу адміністративного стягнення.

Саме такого висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16.04.2019 (справа № 927/623/18 ).

За таких обставин, враховуючи той факт, що суддя дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, однак на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП, вже минули, суддя не вбачає підстав для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, визначеного санкцією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Також згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247, ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підлягає закриттю.

При цьому суддя враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.

Керуючись ст. 7, 38, 163-1, 245, 247, 251-252, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

СуддяІ. В. Марциновська