Ухвала

від 23.03.2022 по справі 340/8253/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

24 березня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8253/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04055297) прийняте на чотирнадцятій сесії восьмого скликання від 20.07.2021 та у вигляді листа від 03.08.2021 №02-30/2027 в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер №3521180400:02:000:0195 площею 2,0000 га розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області для передачу у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень Гайворонську міську раду Голованівського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ: 04055297) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер № 3521180400:02:000:0195 розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та передати мені у власність земельну ділянку кадастровий номер №3521180400:02:000:0195 площею 2,0000 га розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 08.11.2021 року позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.43), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

В подальшому ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд забезпечити позов шляхом заборони до набрання рішенням суду у даній справі законної сили приймати будь-які рішення, що стосуються земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер №3521180400:02:000:0195 розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

В обґрунтування заяви зазначено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову. Так, дізнавшись про розгляд справи судом відповідач може навмисно створювати перешкоди для отримання у власність спірної земельної ділянки та розпочати процес передачі цієї земельної ділянки іншим особам у користування, або змінити цільове призначення цієї земельної ділянки.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 153 КАС України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 5 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладенні вище норми, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, з даною норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

З матеріалів справи суд убачає, що позивач, бажаючи отримати у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку державної власності на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області в межах норм безоплатної приватизації, у серпні 2019 року отримав у ГУ Держеокадстру у Кіровоградській області (органі виконавчої влади, який на той час був розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Кіровоградської області) відповідний дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з метою формування її як об`єкту цивільних прав (наказ від 20.08.2019 року №111-4363/14-19-СГ).

На підставі цього наказу за завданням позивача сертифікованим інженером-землевпорядником у 2021 року виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

За цим проектом землеустрою була сформована земельна ділянка площею 2 га, яка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 3521180400:02:000:0195.

Відповідно до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України з 27.05.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 3521180400:02:000:0195 вважається комунальною власністю Гайворонської міської ради Кіровоградської області, яка набула повноважень щодо розпорядження нею.

Позивач у липні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою та про передачу бажаної земельної ділянки з кадастровим номером 3521180400:02:000:0195 у приватну власність.

За цією заявою Гайворонська міська рада Кіровоградської області листом від 03.08.2021 року повідомила позивача про те, що при голосуванні на чотирнадцятій сесії Гайворонської міської ради Кіровоградської області восьмого скликання від 20.07.2021 року дане питання не набрало необхідної кількості голосів (не прийнято). Вказаний лист яке є предметом спору у даній справі.

На думку позивача така відмова у затверджені проектної документації направлена на недопущення передачі йому бажаної земельної ділянки, на яку ним вже виготовлені документи. Тобто існує реальна можливість передачі земельної ділянки, на яку позивач виготовлені документи, сторонній особі.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 6-8 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Водночас чинне законодавство у сфері земельних відносин не містить прямої заборони для подання декількома особами аналогічних заяв щодо однієї земельної ділянки. Також отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб позитивного рішення про надання земельної ділянки у користування, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18) та висновків ВС постанові від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17.

Відтак, стосовно забезпечення позову шляхом заборони Гайворонській міській раді приймати будь-які рішення, що стосуються земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер №3521180400:02:000:0195 розташованої на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу приписів статей 116, 118 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, відсутні відомості та докази перебування у власності позивача земельної ділянки, що свідчить про відсутність на момент звернення з цією заявою, доказів загрози завдання йому шкоди внаслідок прийняття рішення про передачу її у власність іншій особі.

В даному випадку, як ОСОБА_1 , так інші особи мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Тому у суду відсутні підстави вважати приорітетність права позивача на затвердження проекту землеустрою.

Також, суд зазначає, що внесення проекту землеустрою на розгляд сільської ради не свідчить про те, що відповідний проект буде затверджено, а земельна ділянка буде передана у власність такій особі.

Наведені як у позовній заяві, так і у заяві про забезпечення позову обставини не дозволяють однозначно й беззаперечно стверджувати також і про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а відтак і про наявність підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 151 КАС України. При цьому, правомірність оскаржуваного рішення входить до кола обставин, які необхідно встановити під час розгляду судом справи по суті.

Тому посилання позивача на очевидність протиправності оскаржуваної відмови у затвердженні проекту землеустрою, викладеної у спірному рішенні (литі), суд не приймає, оскільки жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (частина 2 стаття 90 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає передчасними посилання позивача на очевидну протиправність оскаржуваної відмови у затвердженні проекту щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3521180400:02:000:0195, площею 2 га, що розташована на території Бандурівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

При цьому, суд зауважує, що особа не позбавлена можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали суду невідкладно надіслати ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук