Рішення

від 24.03.2022 по справі 500/952/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/952/22

25 березня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Пан Транс" до Тернопільської митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000001/7.25-19 та №0000002/7.25-19 від 27.01.2022,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Пан Транс" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000001/7.25-19 та №0000002/7.25-19 від 27.01.2022 (в резолютивній частині позову помилково зазначено дату "30.01.2021").

В обґрунтування позову зазначено, що 13.01.2022 Тернопільською митницею складено акт №1/7.25-19/31195073 про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Пан Транс" дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 12.03.2019 №UA403010/2019/005317. На підставі вказаного акту, 27.01.2022 Тернопільською митницею винесено податкові повідомлення-рішення №0000001/7.25-19 (донарахування мита і штрафних санкцій) та №0000002/7.25-19 (донарахування ПДВ на розмір донарахованого мита і штрафних санкцій) та разом з розрахунком податкових зобов`язань направлено платнику податків. Позивач вважає їх прийнятими без належного дослідження наданих господарюючим суб`єктом документів, з порушенням норм податкового, митного законодавства України та норм міжнародного права. Позивач вказує, що всупереч очевидним та безспірним доказам походження задекларованих товарів з країни Євросоюзу, митним органом визначено, що транспортні засоби, які були в користуванні, ввезені Приватним підприємством Пан Транс в Україну, не мають статусу преференційного походження (щодо сплати мита).

Позивач звертає увагу суду, що відповідач, достовірно знаючи з наданих на митне оформлення: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, експортної декларації країни відправника та Декларації-інвойсу (у вигляді Експортної фактури) про те, що вартість напівпричепів не перевищує 6000,00 Євро, а територією походження цих транспортних засобів є Європейський союз, маючи достатньо детальний опис товару, для того, щоб його ідентифікувати, всупереч напрацюванням Держмитслужби, усталеній судовій практиці та вимогам національного та міжнародного законодавства, безпідставно встановив порушення позивачем Митного та Податкового кодексів України.

Ухвалою від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача 04.03.2022 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування зазначив, що в даному конкретному випадку у позивача не було підстав для здійснення пільгового розмитнення товару Сідельний тягач RENAULT Premium 450.18 DXi, ідентифікаційний номер, № шасі: НОМЕР_1 ..., оскільки преференційне походження даного транспортного засобу не підтверджено уповноваженим органом Республіки Польщі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Рішення Ради від 26 березня 2012 року про укладання Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, Додатку 1, визначення поняття походження товарів і методів адміністративної співпраці). В зв`язку із цим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.01.2022 № 0000001/7.25-19 та № 0000002/7.25-19 прийняті митницею на підставі та в межах повноважень наданих контролюючому органу, та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою суду від 10.03.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач 10.03.2022 подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтримав позицію, висловлену у позові, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Пан Транс" зареєстроване 28.08.2001, код ЄДРПОУ: 31195073; юридична адреса: 47234, Тернопільська обл., Зборівський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка. Позивача взято на облік в органах державної податкової служби 28.08.2001, облік в митних органах як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності розпочато 08.10.2001, облікова картка від 03.09.2021 №403/2012/0000326.

Приватне підприємство "Пан Транс" є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 311950719073.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД: 49.41 є вантажний автомобільний транспорт; 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.30 - роздрібна торгівля пальним, 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів.

В межах здійснення господарської діяльності на підставі контракту №64 від 27.02.2019 (аркуші справи 16-17) позивачем оформлено у митному режимі імпорту митну декларацію від 12.03.2019 №UА403010/2019/005317 ввезено на митну територію України та здійснено митне оформлення товару Сідельний тягач RENAULT Premium 450.18 DXi, 2008 року випуску, який був у використанні, модельний рік 2008, колісна формула 4х2, ідентифікаційний номер, номер шасі: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 10837 куб.см, потужність двигуна 332 кВт, тип двигуна дизельний, колір білий, номер двигуна - не визначено, призначений для перевезення напівпричепів. Торговельна марка RENAULT. Виробник фірма RENAULT SAS Франція /FR (аркуш справи 64).

По даному товару позивачем до бюджету сплачено/нараховано митних платежів на суму 49 191 гривень 54 копійки, а саме: мито - 16 397, 18 грн. (спосіб платежу-06) та податок на додану вартість - 32 794, 36 гривень.

Фактурна вартість товару (гр. 42 МД) згідно товаросупровідних документів (контракту купівлі-продажу № 64 від 27.02.2019, фактури №FA/1/EX/2019 від 27.02.2019) 4 302, 33 євро (згідно із встановленим Національним банком України курсом на дату митного оформлення 1 EUR = 29,74323000 грн - 127 965, 19 грн).

Митна вартість декларантом самостійно заявлена за другорядним методом визначення митної вартості, резервним методом, (графи 43, 45 МД) в сумі 163 971,78 грн.

Отримувач товару (гр. 8 МД) та особа відповідальна за фінансове врегулювання (гр. 9 МД) ПП Пан Транс (ЄДПРОУ 31195073, адреса: 47234, Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Шевченка).

Відправник товару (гр. 2 МД) HOL. TRUCK. SERWIS (08-110 Siedlce,ul. Poznanska, 107/18 Poland).

У гр. 34 Код країни походження МД позивач зазначив FR (Франція).

Країна походження товару у графі 34 митної декларації заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у декларації про походження, складеної експортером Польщі HOL. TRUCK. SERWIS на фактурі №FA/1/EX/2019 від 27.02.2019, яка зазначена у графі 44 митної декларації під кодом 7016 - декларація інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро.

Крім цього, декларантом застосовано преференцію по сплаті ввізного мита 410 - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, яка відображена в графі 36 митної декларації.

На підтвердження країни походження товару декларантом, під час здійснення митного оформлення, надано декларацію про походження, складену на рахунку-фактурі (інвойс) №FA/1/EX/2019 від 27.02.2019 (аркуш справи 24).

Відповідачем відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 МК України та на підставі наказу Тернопільської митниці від 22.12.2021 №242 в період з 28.12.2021 по 29.12.2021 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПП Пан Транс вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 12.03.2019 №UA403010/2019/005317.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ПП Пан Транс складено акт від 13.01.2022 № 13/7.25-19/31195073 (аркуші справи 6-13).

За результатами документальної невиїзної перевірки ПП Пан Транс встановлено порушення:

пункту 1 статті 15, Доповнення 1 до Регіональної конвенції, вимог частини 2 статті 48, частини 1 статті 257, Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією від 12.03.2019 №UA403010/2019/005317 на загальну суму 16 397,18 гривень;

підпункту "в" пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією від 12.03.2019 №UA403010/2019/005317 на загальну суму 3 279,43 гривні.

На підставі акту від 13.01.2022 № 13/7.25-19/31195073 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2022:

№0000001/7.25-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 20496,48 грн (16397,18 грн - податкове зобов`язання, 4099,30 грн - штрафні санкції) (аркуші справи 21-22);

№0000002/7.25-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4099,29 грн (3279,43 грн - податкове зобов`язання, 819,86 грн - штрафні санкції) (аркуші справи 18-19).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на мигну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. Тобто, сума податку на додану вартість залежить від розміру мита, що підлягає сплаті та включається до ціни товару.

Згідно зі ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Частинами 1-2 ст. 44 МК України визначено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно зі ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст.280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановленого Митним тарифом України.

Відповідно до ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу передбачені ст.377 МК України, за змістом якої, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Згідно з п.187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених ст.191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень ст. 191 цього Кодексу.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 ПК України визначені розміри ставок податку, зокрема, згідно із абз. а п. 193.1 цієї статті, ставка податку встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Як встановлено судом, відповідно до графи 36 митної декларації позивачу при ввезенні на митну територію України товарів надано преференцію зі сплати мита (код пільги - 410) - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, визначену абзацом 1 частини 1 статті 29 глави І розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014, ратифікованої відповідно до Закону України № 1678-VII від 16.09.2014 відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1 -А до цієї Угоди.

Однак, як видно з акта перевірки, контролюючий орган вважає, що ввезений позивачем товар не може бути визнано таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію. Такі висновки контролюючого органу базуються на листі митного органу Республіки Польща від 13.10.2021 №1401-IОC.4331.23.2021.

Разом з тим, на переконання суду, вказаний лист митного органу Республіки Польща від 13.10.2021 №1401-IОC.4331.23.2021 не можна вважати достатнім доказом про порушення позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення подано всі документи, передбачені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право на преференцію.

Водночас в акті перевірки відсутня будь-яка інформація, яка б підтверджувала факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Польща до експортера за наданням доказів чи відповіді експортера. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З 01.01.2016 застосовується Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода про асоціацію) розділом IV Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею, якою встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до ст. 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди (Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва).

Згідно з ст. 27 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави мито включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

Кожна Сторона відповідно до ч.1 ст. 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу ІІ Визначення концепції походження товарів Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 ст.16 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена ст. 17 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України, і відповідають іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-які докази і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони, зокрема, повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Як зазначалося судом, частинами 1-3 ст.43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (п.1 ч.3 ст. 44 МК України).

Таким чином, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 - це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

При цьому, обов`язок вжити всі належні заходи для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Як встановлено судом, відповідно до вимог протоколу №1 щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва, Доповнення №1 визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію, яка ратифікована Україною законом від 16.09.2014 №1678-VII, з метою підтвердження преференційного походження товару було подано інвойси-фактури №FA/1/EX/2019 від 27.02.2019, експортну декларацію країни відправника та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Водночас, судом досліджено поданий позивачем сертифікат відповідності №UA.009.81141-19 від 07.03.2019, який був виготовлений після проведення митного оформлення і випуску транспортного засобу у вільний обіг для здійснення процедури реєстрації транспортного засобу в Україні (аркуш справи 25). Відповідно до даних, які містяться в сертифікаті, зокрема, в п. 0.5 найменування та місцезнаходження виробника: RENAULT TRUCKS, Франція.

Так, відповідно до ч.1 ст.44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

Статтею 25 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди.

Частиною 1 ст.45 МК України встановлено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Водночас ча.1 та ч.2 ст.37 розділу ІV Угоди про асоціацію встановлено, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

Якщо сторона на основі об`єктивно задокументованої інформації відчуває неспроможність забезпечити адміністративне співробітництво та/або відчуває існування незаконних дій або шахрайства іншої Сторони відповідно до цієї Глави, заінтересована сторона може тимчасово призупинити дію відповідного преференційного режиму для відповідного товару (товарів) згідно із цією статтею.

Відповідно до ст.32 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію Митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Згідно з положеннями ст. 33 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу І до Угоди про асоціацію подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до ч.5 ст.45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання органами доходів і зборів належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордом України було допущено порушення законодавства України, а також контролюючий орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Суд вважає, що користуючись своїм правом на застосування преференційного режиму ввезення товарів, що походять з Європейського Союзу, позивач подав до митного органу примірник сертифікату з перевезення товару та зазначив у відповідній графі про застосування преференції.

При цьому, жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта перевіряти дані, що зазначені в товаросупровідних документах при заповненні митних декларацій. У позивача не було підстав не враховувати дані, які надав сам постачальник (відправник/експортер), який володів зазначеним товаром, а також підстав проігнорувати ті дані, які були перевірені митницею Республіки Польщі при оформлені експортної декларації.

За таких обставин, у позивача не було жодних підстав для виникнення сумнівів щодо дійсності сертифікату про походження товару.

Доказів того, що сертифікат, який надавався позивачем, скасований чи визнаний недійсним, відповідачем не подано. Тому суд вважає, що він є чинним та документом, що підтверджує походження товару з країн Європейського Союзу, та надає пільги зі сплати митних платежів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наданий позивачем сертифікат про походження товарів, містить повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах про країну походження товару відсутні, тобто позивачем підтверджено країну походження задекларованого митною декларацією товару у відповідності до вимог ст.ст. 43, 44, 335 МК України.

А отже, керуючись приписами п. 54.4 ст.54 ПК України, контролюючий орган, не мав правових підстав самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3.6 статті 54 ПК України.

Відповідно до п.109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Суд зазначає, що нормами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначена норма розподіляє обов`язок надання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської митниці Держмитслужби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000001/7.25-19 та №0000002/7.25-19 від 27.01.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №1783 від 09.02.2022 судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської митниці Держмитслужби №0000001/7.25-19 та №0000002/7.25-19 від 27.01.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства "Пан Транс" 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) грн.00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Пан Транс" (місцезнаходження: вул. Шевченка, смт. Заложці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47234; код ЄДРПОУ: 31195073);

відповідач:

- Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46004; код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.