Постанова

від 24.03.2022 по справі 240/5620/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5620/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

25 березня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон Медікал Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області щодо порушення порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АРГОН МЕДІКАЛ Україна», оформленої актом від 04.11.2020 №466/06-30-07-02/37198408; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 29.12.2020: №00024170704, №00024180704, №00024150704. Стягнуто на користь позивача судовий збір.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що відомості про проведення податкової перевірки контролюючим органом направлялись на податкову адресу товариства. Також вказано, що позивачем в порушення абз. а, в п. 193.1 ст. 193 ПК України товариством неправомірно застосовано ставку ПДВ у розмірі 7% замість основної ставки (20%) при реалізації товару медичного призначення, який не зареєстрований в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, в результаті чого платником занижено податкове зобов`язання за ставкою 20%, та завищено податкове зобов`язання за ставкою 7%, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань за червень-серпень 2020 року. Відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу, що до перевірки не було надано первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, у зв`язку із чим перевіркою перевіркою не можливо було звірити повноту та правильність формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2020 по 31.08.2020.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що із жовтня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" (ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА") зареєстроване, як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 11602, Житомирська обл., місто Малин, вул. Неманихіна, будинок 12-А, квартира 1; видами діяльності ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" є:

46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний);

47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах;

86.23 Стоматологічна практика;

32.50 Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Наказом №1557 від 20.10.2020 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аргон медікал України" наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" з 22.10.2020 тривалістю 5 робочих днів.

Повідомлення №181/06-30-07-02 датовано 20.10.2020.

Головне управління ДПС у Житомирській області листом №11691/6/06-30-07 від 20.10.2020 "Про надання інформації та підтверджуючих документів" повідомлено ТОВ "Аргом медікал Україна", про необхідність надання підтверджуючих первинних документів щодо декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн за період діяльності червень, липень, серпень 2020 року та заявленого відшкодування з бюджету ПДВ по декларації за серпень 2020 року.

Встановлено, що головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Житомирській області у період із 22.10.2020 по 28.10.2020 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" з питань правомірності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис грн за період діяльності червень, липень, серпень 2020 року, та заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за серпень 2020 року. За результатом перевірки складено Акт №466/06-30-07-02/37198408 від 04.11.2020 у висновках якого вказано, що перевіркою ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" встановлені порушення:

п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст.85, ст. 185, ст. 187, ст. 188, абз. а , абз. в п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого завищено:

- суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на 578 158,00 грн,

- суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за серпень 2020 року на 195668,00 грн,

2) заниження податку на додану вартість на загальну суму 648 010,00 грн, у тому числі за періоди:

червень 2020 року - 113796,00 грн,

липень 2020 року-236191,00 грн,

серпень 2020 року - 298023,00 грн.

На підставі акта перевірки №466/06-30-07-02/37198408 від 04.11.2020, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 29 грудня 2021 року:

- №00024150704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 578158,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 144540,00грн;

- №00024170704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 810013,00 грн, з яких: за основним платежем - 648010,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 162003,00 грн;

- №00024180704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за серпень 2020 року в сумі 195668,00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПС України.

Рішенням від 13.09.2021 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення від 29.12.2020 залишені без змін, а скарга - буз задоволення.

Вважаючи перевірку та податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №00024170704, №00024180704, №00024150704 від 29.12.2020 протиправні, адже прийняті на підставні необґрунтованих висновків акта перевірки.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Стосовно порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом зазначено, що у зв`язку з неможливістю проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача податковим органом було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА", про що відповідно було складено акт про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням та неможливістю підпису направлень на проведення перевірки.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

З аналізу вказаних правових норм встановлено, що такий вид перевірки, як позапланова невиїзна, без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав. Вказана правова позиція була висловлена у постанові від 27 травня 2021 року у справі №320/2460/19.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що наказ №1557 від 20.10.2020 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА"", повідомлення від 20.10.2020 №181/06-30-07-02 та лист №11691/6/06-30-07 від 20.10.2020 "Про надання інформації та підтверджуючих документів" була направлено товариству з обмеженою відповідальністю "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" 20 жовтня 2020 року.

Відповідно до вимог п. 42.1 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.5 ст. 42 ПК України).

У відмітці на довідці про причини повернення, що прикріплена до поштового конверту зазначено: «25.11.2020 поштове відправлення повернулось до відповідача з причин: за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а.с. 255).

Таким чином, надіслані податковим органом документи (Наказ №1557 від 20.10.2020, повідомлення від 20.10.2020 №181/06-30-07-02, лист №11691/6/06-30-07 від 20.10.2020) вважаються врученими платнику податків саме 25.11.2020.

Разом з тим, згідно з інформацією, яка зазначена у Акті №466/06-30-07-02/37198408 від 04.11.2020, документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "Аргон медікал України" податкового законодавства було проведено у період із 22.10.2020 по 28.10.2020, тобто до моменту вручення позивачу Наказу №1557 від 20.10.2020, повідомлення від 20.10.2020 №181/06-30-07-02 та лист №11691/6/06-30-07 від 20.10.2020.

Верховний Суд України у постанові від 25 січня 2015 року у справі №21-425а14 зробив правовий висновок відповідно до якого, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що відповідачем не було дотримано вимог ПК України в частині ознайомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до її початку, у встановлений законом спосіб.

Верховний Суд у справі №160/2116/19 (рішення від 12 серпня 2020 року) зазначив, що завчасне (до початку перевірки) повідомлення про час та місце її проведення перевірки є гарантією права платника податку на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку, а також необхідних пояснень з питань, що слугували призначенню податкової перевірки. Так, вимога, яку ПК України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує із зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків.

З урахуванням наведеного обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягає першочерговому дослідженню.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що контролюючим органом перед початком документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "Аргон медікал України" податкового законодавства було відомо про те, що платник податків не отримав до 22.10.2020 (початок перевірки) та до 04.11.2020 (дата підписання акта перевірки) рекомендоване поштове відправлення, яке було відправлене відповідачем (місцезнаходження відповідача: м. Житомир) 20.10.2020 на поштову адресу товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" (м. Малин, Житомирська область). Доказів, що наказ №1557 та повідомлення від 20.10.2020 направлялись також через електронний кабінет платника податків, матеріали адміністративної справи не містять.

В матеріалах адміністративної справи також міститься копія повідомлення Форми №20-ОПП "про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність" у якому ТОВ "Аргон медікал України" вказує: офіс, місцезнаходження - м. Київ, бульвар Дружби Народів, №14-1 б/436, стан об`єкта оподаткування - 8. Дата повідомлення 13.10.2020, квитанція №2 про відправлення зазначеного повідомлення підтверджує його направлення 13.10.2020 (т. 3 а.с. 15, 16).

До того ж контролюючий орган, в апеляційній скарзі зазначає, що на вказану адресу офісу не надсилалось повідомлення про проведення перевірки на підставі наказу від 20.10.2020, оскільки вказаний об`єкт не є правом власності товариства.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що документальну позапланову невиїзну перевірку позивача було проведено з грубим порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому вона є протиправною та незаконною.

Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем: п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, ст.185, ст.187, ст.188, абз. а , абз. в п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України, ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого завищено:

- суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на 578 158,00 грн,

- суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за серпень 2020 року на 195668,00 грн;

та занижено податку на додану вартість на загальну суму 648 010,00 грн, у тому числі за періоди: червень 2020 року - 113796,00 грн, липень 2020 року-236191,00 грн, серпень 2020 року - 298023,00 грн.

В акті від 04.11.2020 вказано: "На день підписання акта перевірки відповіді та підтверджуючих документів, що підтверджують задекларовані платником показники декларацій з ПДВ за червень, липень та серпень 2020 року, не отримано".

Надіслані податковим органом документи (Наказ №1557 від 20.10.2020, повідомлення від 20.10.2020 №181/06-30-07-02, лист №11691/6/06-30-07 від 20.10.2020) згідно з вимогами ПК України вважаються врученими платнику податків, саме 25.11.2020, тоді як Акт №466/06-30-07-02/37198408 датовано 04.11.2020.

Отже, позивач був позбавлений можливості надати підтверджуючі документи щодо задекларованих показників податкових зобов`язань з ПДВ за червень, липень та серпень 2020 року, а тому податковий орган при формуванні висновків акта перевірки від 04.11.2020 не досліджував первинні документи, що позбавило контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" й дійти обґрунтованих висновків стосовно наявності чи відсутності податкового правопорушення.

Разом з тим, позивачем до суду надано документи, які, на переконання платника податку, підтверджують числові значення, відображені у податкових деклараціях з ПДВ. Надані документи досліджувались судом першої інстанції та, враховуючи встановлені порушення прав позивача при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, взяті до уваги при ухваленні рішення суду першої інстанції.

Зі змісту акта перевірки від 04.11.2020 виявлено, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" були сформовані у зв`язку із:

- не підтвердженням придбання з Німеччини фрезерного верстату для обробки титану та охолоджуючого верстату за основною ставкою ПДВ 20% у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів в загальній сумі 578158 грн;

- не підтвердження придбання з Німеччини медичних виробів за ставкою 7% (червень 2020 року - 86383 грн, липень 2020 року - 146758 грн, серпень 2020 року - 118718 грн );

- відсутністю підтверджуючих документів, що підтверджують отримання товару та послуг за основною ставкою;

- неправомірним застосуванням ставки ПДВ у розмірі 7% замість основної 20% при реалізації товару медичного призначення, який не зареєстрований в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

193.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я".

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Втім, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Згідно пункту 2.4 Положення №88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо правомірності декларування податкових зобов`язань за ставкою ПДВ 7%.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що на формування висновків податкового органу про протиправність застосування платником податків ставки ПДВ 7% мав вплив відсутність, на переконання відповідача, товару, який реалізовувався позивачем із застосуванням ставки 7% замість ставки 20%, в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення.

У акті від 04.11.2020 зазначено, що товаром, що реалізовувався позивачем за ставкою 7% є товари медичного призначення: тимчасові абатменти, формувачі ясен, гвинти трансфера короткі, ковпачки трансфера, втулки мульти юніта та РRО-гвинти) неплатникам ПДВ поштучно. Також здійснювалась поштучна реалізація інсірументів - базових хірургічних наборів, пілотних свердел, локаторів, виймачів абатментів, викруток ортопедичних довгих та коротких, інструментів для зломаних абатментів, наборів втулок, трісканів титанових тощо. На переконання відповідача, неможливо підтвердити належність вказаних товарів до номенклатури та компонентів товару, який пройшов державну реєстрацію, що надає право платнику застосувати ставку ПДВ у розмірі 7%.

Як зазначалось, п. 193.1 ст. 193 ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Згідно з матеріалами справи, медичну техніку та вироби медичного призначення, які було реалізовано позивачем за ставкою 7% було придбано у нерезидента - Argon Medical Prod.Vertriebs GmbHCO.KG на підставі договору №706/18 від 02.07.2018 (т. 1 а.с. 190-200).

Митне оформлення товарів: абатменти, гвинти трансферу, втулки мульти юніт, тощо за ставкою 7% підтверджується митними деклараціями, копії яких надано до суду (т. 1 а.с. 125-128, 134-138, 152-155).

Відповідачем не заперечується сплата позивачем ПДВ у розмірі 7% при митному оформленні товарів згідно ВМД, що надані до суду та підтверджують реальність господарської операції.

Отже, належними доказами підтверджується придбання позивачем медичної техніки та виробів медичного призначення з Німеччини та його митне оформлення за ставкою 7%.

Щодо твердження відповідача про відсутність товару, який реалізовувався позивачем із застосуванням ставки 7% в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення.

Як вбачається зі змісту п. 193.1 ст. 193 ПК України, основною умовою для оподаткування за ставкою ПДВ 7% є лікарські засоби, а також медичні вироби які:

внесені до Державного реєстру лікарських засобів або

внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або

відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

Станом на дату здійснення позивачем операцій по реалізації товарів медичного призначення за ставкою 7% та подання податкових декларації за період, що перевірявся, Порядок зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.07.2012 №533, який визначав механізм зберігання медичної техніки та виробів медичного призначення у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення втратив чинність 02.02.2018.

Отже, твердження відповідача про обов`язковість належності до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення товару, що реалізовувався позивачем за ставкою 7% у період після втрати чинності нормативного документу, що регулював порядок ведення Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, є помилковим.

Разом з тим, станом на дату декларування податкових зобов`язань за ставкою 7%, чинним був Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. №410 (втратив чинність 30.10.2020).

Представником позивача зазначено, та не спростовано відповідачем, що за ставкою 7% реалізовувався товар медичного призначення, що використовується при протезуванні зубів.

Згідно з Переліком №410 деталі для протезування зубів відображено згідно УКТЗЕД 9021 29 00 00.

Окрім того, в матеріалах адміністративної справи міститься лист Органу з оцінки відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" від 01.02.2021 №27 додатком до якого є Перелік медичних виробів, виготовлених Argon Medical Prod.Vertriebs GmbHCO.KG, які є медичними виробами і підпадають під дію Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ №753 від 02.10.2013 (т. 1 а.с. 170-182).

Наглядовий аудит та оцінка відповідності продукції, виготовленої Argon Medical Prod.Vertriebs GmbHCO.KG здійснюється на виконання умов договорів, що укладені між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", зокрема Договору №706-18 від 02.07.2018, Договору №585-18/S2/20 від 17.06.2020 (т. 1 а.с. 185-200).

Судом першої інстанції досліджено надану позивачем копію Переліку медичних виробів, виготовлених Argon Medical Prod.Vertriebs GmbHCO.KG, які є медичними виробами і підпадають під дію Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ №753 від 02.10.2013 та встановлено, що назви медичної техніки та виробів медичного призначення, що реалізовувалась позивачем за ставкою ПДВ 7% містяться у досліджуваному документі.

Отже, належними доказами підтверджується, що медична техніка та вироби медичного призначення, які було реалізовано позивачем за ставкою 7% та щодо яких податковий орган дійшов висновку про безпідставність застосування ставки 7%, відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ №753 від 02.10.2013.

В силу приписів п. 193.1 ст. 193 ПК України, відповідність медичної техніки та виробів медичного призначення, що було придбано позивачем та реалізовано ним, відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, а тому у позивача було достатньою підставою для застосування ставки ПДВ 7%.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність застосування позивачем ставки ПДВ 7%, а також декларування позивачем податкових зобов`язань, що виникли у зв`язку з реалізацією медичної техніки та виробів медичного призначення, за відповідною ставкою ПДВ.

Щодо не підтвердженням придбання з Німеччини фрезерного верстату для обробки титану та охолоджуючого верстату за основною ставкою ПДВ 20% у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів в загальній сумі 578158 грн

Згідно з податковою декларацією з ПДВ за серпень 2020 року: у рядку 11.1 "Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою: обсяг придбання без ПДВ 2890790, дозволений податковий кредит - 578158 грн (т. 1 а.с. 92).

У рядку 20.2 "підлягає бюджетному відшкодуванню " вказано 578158 грн.

Відповідачем у акті від 04.11.2020 вказано: завищено податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по вантажно-митній декларації, по якій в ході перевірки не підтверджено (відсутні (не надано) бухгалтерські та первинні документи) придбання з Німеччини фрезерного верстату для обробки титану та охолоджуючого верстату за основною ставкою ПДВ 20% у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів в загальній сумі 578158 грн (т. 1 а.с. 42, 44).

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач вказує, що сума від`ємного значення 578158,00 грн була сформована позивачем в результаті господарської операції, здійсненої на виконання Договору купівлі-продажу від 01.02.2020, а ВМД від 04.08.2020 №219351, містить інформацію про розмитнення продукції вартістю 2802956,00 грн. Перевірка проводилося митним органом. Під час розмитнення ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" сплатило на митниці 578158,47 грн ПДВ та 53497,18 грн державного мита.

Заперечуючи позовні вимоги в цій частині, відповідач вказує, що платником податку під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не було надано первинних документів.

Однак, як уже зазначалось позивач, у зв`язку із порушенням податковим органом вимог ПК України в частині повідомлення платника податків про проведення перевірки, був позбавлений права, та як наслідок, і можливості надати відповідні документи для перевірки.

Разом з тим, інформацією щодо товару, який імпортується, володіє Державна митна служба України, а основні вимоги щодо інформаційної взаємодії між інформаційно-телекомунікаційними системами, базами даних, реєстрами, іншими інформаційними ресурсами (далі - інформаційні системи) Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства встановлює Порядок взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 10 червня 2020 року №286.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ вказаного вище Порядку, взаємодія інформаційних систем суб`єктів інформаційних відносин здійснюється в електронному вигляді на рівні центральних апаратів ДПС та Держмитслужби шляхом: обміну даними у режимі реального часу; автоматизованого обміну інформацією між інформаційними системами за принципом запит - відповідь (у разі відсутності можливості обміну інформацією у режимі реального часу); надання регламентованого доступу уповноваженим посадовим особам суб`єктів інформаційних відносин до інформації в інформаційних системах на принципах їх ідентифікації та відповідно до окремого порядку надання регламентованого доступу до інформаційних систем.

Судом першої інстанції під час розгляду справи з пояснень представника відповідача встановлено, що при здійсненні перевірки та формуванні висновків акта перевірки від 04.11.2020 в частині, яка стосується придбаного позивачем з Німеччини фрезерного верстату та охолоджуючого агрегату до нього (загальна сума ПДВ 578158,00 грн), податковим органом не учинялись жодні дії для отримання інформації від Державної митної служби України щодо вказаного товару, митне оформлення якого було здійснено відповідно до вантажно-митної декларації від 04.08.2020.

Разом з тим, позивачем до суду надано копію ВМД №UА100410/2020/219351 від 04.08.2020 (т. 1 а.с. 106-108) у якій вказано: відправник-Dent-Tech GmbН, Німеччина; одержувач - ТОВ "Аргон медікал України", митна вартість визначена за основним методом, товар:

- верстат фрезерний для обробки титану та інших матеріалів з використанням в стоматології, призначений для виготовлення зуботехнічних заготовок. У розділі 47 "нарахування платежів" вказано - ставка 20%, сума 545671,22 грн;

- охолоджуючий агрегат з температурним контролем, у розділі 47 "нарахування платежів" вказано - ставка 20%, сума - 32487,25 грн.

Ціну товарів вказано у інвойсі від 21.02.2020 (т. 1 а.с. 119-120).

Факт сплати позивачем суми ПДВ за ставкою 20% у розмірі 578158 грн за товар: верстат фрезерний для обробки титану та інших матеріалів з використанням в стоматології, призначений для виготовлення зуботехнічних заготовок та охолоджуючий агрегат з температурним контролем (545671,22 грн + 32487,25 грн) підтверджується матеріалами адміністративної справи та податковим органом не заперечується.

Як встановлено судом першої інстанції, з пояснень представників сторін, придбання вказаних товарів здійснено на виконання умов договору купівлі - продажу від 01.02.2020, копію якого надано позивачем до суду. До матеріалів адміністративної справи також надано докази надання та оплату послуг з міжнародних перевезень вантажу згідно ВМД від 04.08.2020.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно у податковій декларації за серпень 2020 року вказано бюджетне відшкодування з ПДВ в розмірі 578158 грн (т. 1 а.с. 89), а висновки акта перевірки від 04.11.2020 про завищення позивачем бюджетного відшкодування в розмірі 578158 грн є протиправним.

Щодо висновків акта перевірки від 04.11.2020 про не підтвердження придбання позивачем з Німеччини медичних виробів за ставкою 7%.

Відповідачем не було здійснено жодних дій для отримання інформації від Державної митної служби України щодо імпорту товару, придбання якого, на переконання податкового органу, не підтверджено.

Проте, матеріалами справи підтверджується, що митне оформлення товарів: абатменти, гвинти трансферу, втулки мульти юніт, тощо за ставкою 7% здійснювалось на підставі митних декларацій, копії яких надано до суду (т. 1 а.с. 125-128, 134-138, 152-155).

Враховуючи порушення відповідачем прав платника податку, що призвело до унеможливлення подати ним до перевірки пояснення та підтверджуючі документи щодо формування податкових зобов`язань з ПДВ, вплив на які мав імпорт з Німеччини медичних виробів за ставкою 7%, суд дійшов правильного висновку про протиправність висновків акта перевірки від 04.11.2020, що стосується вказаних вище обставин.

Стосовно не підтвердження господарських операції на митній території України за основною ставкою в загальній сумі 40717 грн.

Зі змісту акта перевірки від 04.11.2020 вбачається, що підставою для висновку про не підтвердження факту отримання позивачем товару та послуг на суму ПДВ 40717 грн слугувала відсутність первинних документів.

Однак, позивач не був повідомлений про проведення перевірки, а тому був позбавлений можливості реалізувати право на надання документів на підтвердження реальності господарських операцій на митній території України за основною ставкою.

В матеріалах адміністративної справи містяться первинні документи та інші належні докази, що підтверджують правомірність декларування позивачем податкових зобов`язань за основною ставкою, на формування яких мали вплив господарські операції з ДП МА "Бориспіль" (т. 1 а.ст 213-218), з ТОВ "Зелко Груп" (т. 1 а.с. 219-230), з ТОВ "Нова пошта" (т. 1 а.с. 231 - 250, т. 2 а.с. 1-42), з ТОВ "Каргомайнд (Україна)" (т. 1 а.с. 132-133, 165-166).

Факт оплати отриманих послуг підтверджується копіями карток рахунку 361 та виписками по банківському рахунку позивача, що містяться в матеріалах адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність декларування позивачем операції на митній території України за основною ставкою в загальній сумі 40717 грн.

Отже, висновки, що викладені в акті від 04.11.2020 спростовуються належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про помилковість, необґрунтованість та безпідставність висновків акта перевірки №466/06-30-07-02/37198408 від 04.11.2020 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АРГОН МЕДІКАЛ УКРАЇНА" з питань правомірності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис грн за період діяльності червень, липень, серпень 2020 року, та заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за серпень 2020 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень №00024170704, №00024180704, №00024150704 від 29.12.2020, оскільки вони були прийняті на підставі висновків акта перевірки №466/06-30-07-02/37198408 від 04.11.2020.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.